1 книга Самуїлова 9, 10:7,17-27
В одного заможного чоловіка на ім’я Кіш був син, якого звали Саул. Юнак був дуже гарним на обличчя, а також найвищим у своєму народі. Одного разу декілька віслюків зі стада Кіша заблукали й не вернулися. Тоді батько сказав Саулові: «Візьми слугу, поїдь знайди віслюків і поверни їх додому». Саул дуже любив батька і був йому слухняним сином, тому, не гаючи часу, він та його слуга вирушили на пошуки пропажі. Довго шукали хлопці віслюків: у високих Єфремових горах, у краю Шаліша, у краю Шеаліма, у краю Веніяміна, зрештою дійшли аж до краю Цуф, де жив Самуїл.
Саул непокоївся про батька, який не знав, де саме його син і чому його так довго немає, тому хотів вже вертатися додому навіть з порожніми руками. Тоді слуга сказав: «Пане, в цьому місті живе чоловік Божий. Все, що каже він, все справджується. Ходімо й запитаємо в нього, куди нам іти і де знайти пропажу батька твого».
Розпитавши в дівчат, які зустрілися дорогою, де знайти пророка Божого, Саул із слугою ввійшли в місто. Вони зустріли Самуїла просто біля воріт, бо той прямував на пагорб освятити жертву Богу.
Напередодні цього дня до Самуїла проговорив Господь: «У цей самий час Я пошлю до тебе чоловіка з Веніамінового краю, ти повинен помазати його на царя для народу Ізраїлевого. Він визволить Мій народ від филистимлян, бо я змилувався над Моїм народом, які страждають від цих ворогів». Коли Самуїл побачив Саула, Господь сказав йому: «Оце той, кого Я вибрав бути царем ізраїльським».
Саул підійшов до старого і запитав його: «Скажи мені, де живе пророк?» Тоді Самуїл відповів: «Я той провидець. Ходи зі мною на пагорок і будемо їсти разом, а завтра я тобі скажу все, що в тебе на серці. Щодо віслюків не хвилюйся, бо вони ось уже три дні як знайшлися».
Самуїл запросив Саула на званий обід і посадив юнака на почесне місце, і дав йому спеціально залишений шматок м’яса. Саула здивувала така пошана до нього, бо на обіді було близько тридцяти осіб й усі вони були знатними і особисто запрошеними Самуїлом особами.
Після частування Самуїл не відпустив Саула додому, але запросив до себе, і вони цілу ніч провели в бесіді.
Рано вранці Самуїл розбудив Саула і сказав, що їм зі слугою вже час вирушати в дорогу. Пророк сказав, щоб слуга йшов уперед, а до Саула в нього було слово від Бога. Тоді Самуїл взяв посудину з оливою, що була в нього, і вилив її на голову Саула. І сказав: «Господь вибрав тебе царем ізраїльським. І будеш ти царювати, і визволиш народ від руки ворогів».
Навіщо Самуїл вилив на голову Саула оливу? Це був такий знак обрання царем, називався він помазанням.
Саул був дуже вражений, і йому було важко відразу повірити, що тепер він цар! Але пророк сказав про декілька знаків підтвердження, які чекали на Саула. Так і сталося. Після цього Саул повірив, що це Господь його помазав на царство. Одним із важливих моментів була зустріч Саула з громадою пророків, які співали та грали, прославляючи Бога. Під час зустрічі з ними на Саула зійшов Дух Божий і серце Саула змінилося, він став іншою людиною.
Дітки, кожний, хто в житті зустрічається з Господом Ісусом, повіривши і покаявшись у своїх гріхах, стає зовсім іншою людиною. Злі стають добрими, сумні – радісними, бо Господь змінює життя кожної віруючої людини.
Саул повернувся додому, але про те, що він став царем, нікому не говорив. Через тиждень Самуїл скликав увесь ізраїльський народ до Міцпи, щоб об’явити, хто буде царем.
І сказав пророк до громади: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлев: Я вивів Ізраїля з Єгипту, спас вас від Єгиптян на інших ворожих народів, а ви погордували Мною і не захотіли, щоб Я був вашим Царем. Тому сьогодні буде вам цар». Самуїл сказав народу розділитися по їхнім колінам, і серед дванадцяти колін Бог показав на Веніямінове. Потім в коліні Веніяміновім Бог показав на Саула, який мав стати їхнім царем.
Коли ізраїльтяни побачили Саула, то вони дуже зраділи такому красивому, молодому, високому на зріст й дужому цареві! Тоді на знак своєї згоди народ вигукнув: «Нехай живе цар!»
Чи заслуговували ізраїльтяни на те, щоб мати доброго царя? Ні, бо вони виявилися невдячними Богу, незважаючи на всі Його ласки до них! Їм було байдуже й до Самуїла, який сорок років був над ними суддею, справедливим та богобоязним.
ЗАПИТАННЯ:
- Як Саул потрапив до міста, де жив Самуїл?
- Що Господь передрік Самуїлові напередодні зустрічі з Саулом?
- Як Саул був помазаний на царя?
- Як відреагував народ, коли Бог дав Саула царем для Ізраїля?