1 книга Самуїлова 15:1-11
Саул став царем над Ізраїлем, а Господь продовжував говорити до царя й до народу через Самуїла. Настав час, коли Бог сказав Самуїлу: «Я помазав Саула на царя. Нехай він послухає й виконає слово Моє – піде війною на амаликитян і знищить увесь цей народ від старого до малого, і їхню всю худобу, і все їхнє майно».
Пророк передав усі ці слова Саулу. Хоробрий і мужній Саул зібрав військо і сам поїхав попереду них на своїй колісниці. Господь дав перемогу Своєму народу в битві з амаликитянами. Завоювавши цей народ, Саул знищив усіх жителів того краю, як і сказав йому Господь. Але коли справа дійшла до знищення відгодованої худоби, величезних отар овець і багатства амаликитян, щось трапилося з серцем Саула та його воїнів. Вони дозволили своїй жадності взяти гору над ними і вбили лише погану та хвору худобу, а все майно і отари відгодованої худоби забрали собі.
Саул не послухався Господніх слів і своєю поведінкою розгнівав Бога. Хіба ж не Господь дає багатство царю і народу? Навіщо ж вони зажадали того, що мерзенне в очах Господа і що Він наказав знищити?
Крім того, Саул залишив жити амаликитянського царя, хоча Господь сказав, щоб жодна жива душа не залишилася від амаликитян.
Тоді Господь сказав до Самуїла: «Я пожалкував, що поставив Саула царем над Ізраїлем. Він відвернувся від Мене і слів Моїх не виконав». Коли Самуїл це почув, то дуже розгнівався на Саула, але перед тим, як говорити з ним, цілу ніч провів у молитві до Господа.
ЗАПИТАННЯ:
- Що Господь сказав зробити Саулу?
- Чи послухався Саул Бога і чи виконав усе так, як Він сказав зробити?
- Чому Саул не знищив худобу і майно?
- Як поставився Господь до вчинку Саула?