Час розповісти про концепцію

Настав час пояснити, що ж таке практична дисципліна. Отож, це цілісний, рішучий, базований на повазі спосіб виховання, відповідно до якого, батьки мають любити своїх дітей і навчати їх дисципліни (зверніть увагу, навчати дисципліни, а не карати, а також любити, а не мучити з любови). Практична дисципліна балансує між авторитарним і поблажливим стилями виховання, дозволяючи дітям робити вибір, водночас навчаючи їх відповідальности за свої рішення.

Як і багато інших людей, я радий, що не живу в Середньовіччі, коли діти мали поводитися так, щоб їх і чути не було (я вже не кажу про якесь привертання до себе уваги дорослих). Також тішуся, що ми не купаємося в надмірній поблажливості, яку популяризували в 50-х і 60-х роках XX століття, коли багато батьків помилково вважали, що, привчаючи дітей до дисципліни, можна завдати шкоди їхній незрілій психіці.

У наші ж часи чимало родин розриваються між цими крайнощами. Як сімейний лікар, я щотижня проводжу заняття з батьками та їхніми дітьми. Крім того, багато подорожую з лекціями про виховання, дисципліну для батьків та вчителів. Бачу і чую, що в надто багатьох родинах освічені (що стосується фаху) батьки не розуміють різниці між дисципліною і покаранням або між поблажливістю та виявом почуттів. Вони запитують:

  • То як, урешті-решт, маю любити своїх дітей?
  • Як мені поважати своїх дітей?
  • Що зробити, щоб діти були відповідальні за свої вчинки?
  • Як, не вдаючись до фізичного або словесного насильства, змусити дітей виконати те, що, на мою думку, вони мають робити?
  • А як бути з фізичним покаранням? Чи обов’язково бити дітей? Як сильно? Як часто?

У цій книжці я описую метод практичної дисципліни. Це спроба дати розсудливу і чітку відповідь на більшість запитань, які тривожать батьків.

Якось у літаку, коли я повертався додому після програми «Club 700»[1], зі мною заговорив бізнесмен, який сидів поруч. Я не надто люблю розмовляти під час польотів, а він, здається, саме з тих, хто полюбляє побазікати з незнайомцями. Якийсь час він розповідав про себе, аж врешті запитав:

– Ким працюєте?

Я завжди вагаюся, чи розповідати, що я – психолог і християнський проповідник. Люди зазвичай після цього починають дивитися на мене з острахом. Тож я відповів, що їздив зніматися в ток-шов.

Бізнесмен продовжив розпитувати, і я переповів йому тези про формування родини, які озвучував у телепередачі.

– Це справді дуже цікаво, – сказав він. – Звідки такий молодий чоловік черпає таку мудрість? (Я був молодший від нього).

– Правду кажучи, я прочитав це в одній книжці, – відповів я.

Бізнесмен одразу ж сягнув рукою до кишені й вийняв звідти електронного записника, щоб записати назву й автора тієї геніяльної книжки.

– То Біблія, – промовив я повільно. – Б-І-Б-Л-І-Я.

Правда полягає в тому, що на створення методу практичної дисципліни мене надихнуло саме Святе Письмо. В її основу ліг короткий фрагмент із Нового Заповіту, в якому святий Павло пише:

«Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній! А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Еф. 6:1-4).

Особливо хочу звернути увагу на такі слова: «слухайтеся», «справедливе» та «виховуйте їх в… остереженні».

У цю мить ви, мабуть, замислилися, наскільки рішучими, на мою думку, мають бути батьки, чи схвалюю я тілесні покарання. Гадаю, іноді потрібний і ляпанець, але він у більшості випадків не має бути на першому місці. Переконаний, що психіці дітей нічого не загрожує, коли ми їх караємо.

Час, коли ми носилися з дітьми як курка з яйцем, відійшов у минуле разом із ранніми вигадками лікаря Спока[2].

Основою практичної дисципліни є любов. Просто неймовірно, як часто ми виявляємо, що діти не почуваються любленими у власних родинах. Сімейний терапевт Крейґ Мессі провів опитування понад двох тисяч підлітків із християнських родин по всій території Сполучених Штатів. Дивовижно, але 79 відсотків опитаних поскаржилася на брак любови вдома. Щоб дисципліна працювала, потрібно передусім дати дитині відчути, що її справді люблять. Практична дисципліна, яку батьки зводять на фундаменті любови, базується на вказівках і діях, що змушують дитину навчитися брати на себе відповідальність за власні вчинки.


[1] Ідеться про одну з найвідоміших у світі християнських телепрограм «The 700 Club» («Клуб 700») Християнської мережі мовлення, яка охоплює США й Канаду. Сьогодні це ток-шов, засноване в 1960-х роках, транслюють у понад 200-х країнах сімдесятьма мовами. «The 700 Club» – це поєднання новин, коментарів, інтерв’ю, розповідей про цікаві долі, чудесні зцілення тощо. – Прим. пер.

[2]    Бенджамін Маклейн Спок – американський педіятр, автор дуже популярного, революційного порадника, присвяченого опіці над дітьми та їх вихованню «Common Sense Book of Baby and Child Care» (1946 p.) – «Як піклуватися про дітей, дотримуючись здорового глузду» (книжка також відома під такими перекладними назвами: «Основи догляду за дитиною», «Дитина і догляд за нею»). – Прим. пер.

Попередній запис

ТАМ ДЖУНГЛІ! ВХОПІТЬСЯ ЗА ЛІЯНУ!

Наступний запис

Сім правил практичної дисципліни