Відповідь на це запитання є простою: щоб прийняти їх у християнську сім’ю. Через хрещення вони стають дітьми Божими. Та це не означає, що Бог чекав аж до цього дня, щоб полюбити немовля. Було б правильніше сказати, що батьки приносять дитину до храму для того, щоб разом із Церквою визнати, що новонароджений є дитиною Божою.
Під час хрещення батьки та хресні батьки відмовляються від імени дитини від гріха, який псує світ і ображає Бога, вони проголошують свою віру в Бога Отця, у Його воскреслого Сина Ісуса Христа і в Святого Духа. Потім священик занурює дитину в воду (або в деяких парафіях ллє воду на чоло дитинки). Дитина, так само, як Ісус ніби «занурюється» в смерть (а слово «хрещення» означає «занурення») і виходить з могили живою, щоб відродитися разом з Ним. Разом з Ісусом християнин уже пройшов через смерть. Тому він більше не боїться йти до кінця, як і Ісус.
Відразу після хрещення водою дитина отримує помазання оливою, яку називають миром, нею, за словами Святого Писання посвячуються священики, пророки і царі. Потім дитину загортають у біле – колір святкової одежі та вічної радости. Хрещеним батькам дають свічку, запалену від пасхальної свічі: світло Ісуса світитиме новоохрещеному протягом цілого життя.
Упродовж перших століть існування Церкви хрещення просили дорослі люди, сьогодні знову все більше старших дітей або дорослих, відкривши красу віри, особисто просять про те, щоб їх прийняли в християнську спільноту.