«І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Мт. 28:20). Ісус не забув Своєї обіцянки. Але Він присутній зовсім не фізично. Так само як і люди, яких ми справді любимо і якими дуже дорожимо, назавжди залишаються в нашому серці.
Для християнина Свята Літургія, Свята Євхаристія – це особливий час для того, щоб зустріти воскреслого Ісуса. Це історія учнів по дорозі в Емаус. У відчаї вони стали втікати з Єрусалиму. Закінчилась прекрасна історія спілкування з Ісусом, це не Він принесе звільнення народу! Раптом дорогою до них приєднався незнайомець і заговорив з ними. Він пояснив їм те, про що було оголошено в Біблії: Месія повинен страждати, поки не увійде в славу. Серця подорожніх зігрілися. Вони прибули до села, до якого прямували. «Залишайся з нами», – сказали вони. Ісус – бо це був Він – прийняв це запрошення. За вечерею Він узяв хліб, освятив його і переломив. Тоді їхні очі відкрилися. В ту ж саму мить Він зник. В мить ока! Сповнені радости, вони повернулись в Єрусалим, щоб сповістити іншим, що Ісус живий (Лк. 24:13-35).
Іноді люди, які фізично є поряд, менш присутні, ніж ті, яких ми не бачимо. Головне те, що відбувається в нашому серці.