Допомогти в цьому може вправа, яку я називаю “тестом останніх років життя”. Уяви собі, як виглядатимеш через багато років, коли дні твого життя на землі наближатимуться до свого кінця. Це може бути важко зробити, якщо ти молодий, але швидкоплинність життя є одним з важливих питань, порушених у Біблії. Давид, автор псалмів, сказав, що наше життя схоже на польовий цвіт, який вранці розцвітає, а потім в’яне (див.: Пс. 102 (103):15-16).
Мойсей висловив цю саму думку в псалмі (90:12), де написав: “Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!“. Ми також нерідко опиняємося в ситуаціях, про які пишуть автори Святого Письма. І це правда, що ми приходимо в цей світ лише на хвилю.
Говорячи про швидкоплинність життя, я хотів, щоб ти уявив себе людиною похилого віку, яка згадує дні, що минули. Подумай про успіхи, яких ти досягнув, й скарби, зібрані впродовж сімдесяти чи вісімдесяти років. Які спогади матимуть для тебе найбільше значення в останню годину?
Спробую допомогти тобі відповісти на це запитання. Я сам чимало часу присвятив роздумам над ним. Все розпочалося на баскетбольному майданчику кілька років тому. Мені здавалося, що, як на свої п’ятдесят чотири роки, я перебуваю в непоганій фізичній формі. Тим паче, недавно я пройшов медичний огляд, який засвідчив, що зі здоров’ям у мене все гаразд. Я міг упродовж дня грати в баскетбол з дванадцятирічними хлопцями. Та одного ранку на мене чекала неприємна несподіванка.
Лиш я повісив на баскетбольний щит кошик, як відчув у грудях різкий біль. Раніше я ніколи не переживав нічого подібного, то ж сказав друзям, що не дуже добре почуваюся, і поїхав до найближчої лікарні. До речі, це була та сама лікарня, до якої двадцять один рік тому після серцевого нападу привезли мого батька. Так почалися десять днів, які змінили моє життя.
Для чоловіка, який дивився на себе як на “вічного підлітка”, то був шок. Раптом у мене з’явилася думка про те, що я можу померти. Якийсь час після цього я не міг думати ні про що инше. Обстеження виявило, що я пережив серцевий напад. Навколо мене ходили медсестри. Мене під’єднали до спеціяльної апаратури. Упродовж ночі мені переливали кров, а медсестра нагадувала, щоб я не рухався, хіба що це було конче необхідно. Все це змусило мене замислитися.
Отож, лежачи ось так у темряві й спостерігаючи на екрані осцилоскопа за роботою свого серця, я почав думати про те, що справді має вартість у житті. Як я вже згадував, наближення смерти трохи змінює життєві пріоритети. Все, що було дуже важливим і значущим, раптом десь зникає, а справжні цінності починають виблискувати, як золото. Я знав, що готовий піти, якщо Бог накаже мені покинути цей світ. Усе життя я намагався жити так, щоб бути готовим до такого моменту, як цей, хоча не думав, що він настане так швидко.
На щастя, порушення в роботі мого серця були мінімальними, й Бог повернув мені здоров’я. Я щодня роблю вправи та їм найсмачніші у світі делікатеси. Але та подія залишила в мені слід і допомогла инакше подивитися на життя.
КОЛИ ВСЕ НА СВОЄМУ МІСЦІ
Тож я добре знаю, як ти можеш зреагувати, коли одного дня зіткнешся із загрозою смерти. Тоді ти замислишся, що для тебе є насправді важливим. Чи це буде бізнес, яким ти постійно переймаєшся? Чи грамоти й відзнаки, розвішані на стінах? Чи наукові ступені, здобуті в престижних вищих навчальних закладах? Чи багатство? Чи промови, які ти виголосив, а може, пісні, які заспівав? Чи книжки, які написав, або посади, які ти обіймав? Чи, можливо, влада й впливи? Чи п’ятихвилинна похвальна промова й шістдесятисекундна тиша по твоїй смерті? Сумніваюся.
Захоплення й пам’ять живих приносять певне задоволення, не заперечую. Але найвищі цінності походять з иншого джерела. Коли все вже буде сказано й зроблено, а всі книжки написано, вірю, що твоїми найважливішими скарбами залишаться дім і родина. Найцінніші спогади стосуватимуться твоїх найближчих і тих, разом з якими ти служив Богові. Це матиме найбільшу цінність. Усе инше не встоїть перед нищівною силою часу.
Щоб трохи розвинути цю думку, я хотів би ще раз разом з тобою відвідати той майданчик, на якому я пережив серцевий напад. Два роки до цього за кілька метрів від того місця сталася одна драматична подія. Тричі на тиждень ми разом з кількома друзями грали в баскетбол, а того ранку запросили ще й Піта Маравіча.
То було щось неймовірне. Мас-медія колись називали його “Пістолет Піт”, і він був одним з найліпших баскетболістів за всю історію цього виду спорту – Майкл Джордан і Меджік Джонсон свого часу. Він встановив понад сорок рекордів, граючи за команду Луїзіянського університету. Чимало цих рекордів ніхто не побив і досі. Три роки поспіль Піт здобував сорок чотири очки за один матч. Після закінчення університету він отримав запрошення від Національної баскетбольної асоціяції (НБА) й став провідним гравцем, який заробляв мільйони. Коли через травму коліна змушений був припинити спортивну кар’єру, його обрали членом баскетбольної Зали слави НБА. Це все, що можна було зробити для цього великого баскетболіста – Піта Маравіча.
Тож для нас попросити таку суперзірку, як Піт, зіграти з нами й закинути кілька м’ячів у кошик було неабиякою подією, хоч йому вже було майже сорок. Він погодився зіграти з нами, і ми були просто в захваті. Піт прийшов о сьомій ранку. Я дізнався, що він уже багато місяців страждає від болю в правому плечі. З часу легендарних матчів, трансляцію яких дивилися всі американці, Піт понад рік не з’являвся на майданчику. Та все ж того ранку ми зіграли чудовий матч. Піт бігав, “увімкнувши” лише третину своєї швидкости, але ми й так ледве встигали за ним. Ми грали близько сорока п’яти хвилин, а потім зробили перерву, щоб чогось випити. Він і я, залишившись на майданчику, розмовляли, чекаючи, коли прийдуть решта гравців.
– Тобі не слід кидати баскетболу, Піте, – сказав я. – Адже ця гра впродовж років надто багато значила для тебе.
– Знаєш, я дуже радий, що сьогодні зіграв з вами, – відповів він. – Справді. І охоче зіграв би ще в такий відпочинковий баскетбол. Та протягом останніх місяців це було просто неможливо. Мене так сильно боліло плече, що я не міг утримати в руці навіть кілограмового м’яча.
– А як почуваєшся сьогодні?
– Чудово.