Що робити з потягом до осіб однієї статі?

Я, хлопець, відчуваю потяг до деяких хлопців у моєму коледжі. Нікому не можу про це сказати, бо навіть не розумію, що зі мною діється. Я люблю Бога, але мені страшно, я не знаю, що робити. Що б ти мені порадив?

Не треба лякатися. Бог усе одно тебе любить, і твої потяги не змусять Його любити тебе менше. У підлітковому віці, коли організм швидко розвивається під впливом глибоких гормональних змін, людині трапляється бути спантеличеною тими почуттями, які вона може переживати. Коли юнак набуває зрілості, дорослішає, він часто прагне ототожнювати себе з тим, що є чоловічим. При цьому може статися, що своє захоплення кимось, хто є особливо мужнім на вигляд, він сам хибно зрозуміє як перший прояв гомосексуальних почуттів.

У підлітковому віці як хлопці, так і дівчата можуть захоплюватися якимсь представником тієї ж статі – це не є чимсь ненормальним. Саме в цей час молода людина намагається зрозуміти свою сутність. Багато хто приходить до зацікавлення протилежною статтю не відразу, а після сильної прив’язаності до когось, хто однієї статі з ним. На цій дорозі стрімкого розвитку сексуальності, дозрівання інтересів та пошуку відповіді на питання «ким я є» збентеженість не є чимсь винятковим. Іноді одностатеві зацікавлення минають, щойно з’явившись, а іноді тривають довший час. Є хлопці, які мали досвід потягу до осіб своєї статі, потім ці почуття в них самі собою розвіялися, вони закохалися в жінок і створили родини.

Розглянемо також і випадок, коли прагнення і навіть спокуси не вщухають. Світ скаже тобі, що ти маєш не соромитися своїх бажань, «дати їм волю» та обрати гомосексуальний стиль життя, бо такою є твоя сутність. Чинити інакше – це в очах світу виглядає нещиро, нездорово, репресивно. Що про це говорить Церква? Справді, не треба стидатися того, чого ти ніколи не обирав. Ти не просив цих відчуттів для себе, тож не маєш відчувати через них сорому. Але помилкою було б думати, що саме вони є твоєю сутністю. Ми є значно більшими від наших сексуальних потягів, і Церква запрошує нас усвідомити цю істину.

Маю знайомих, що відчувають гомосексуальні прагнення, але вони проти того, щоб їх називали «геями» чи навіть просто «гомосексуалами». Відчувають, що такий ярлик, який визначає їх за сексуальними бажаннями, принижує їх. Урешті-решт, нам не личить окреслювати, ким ми є, через наші проблеми чи сексуальні потяги. «Гомосексуал» – це не те, ким ти є як людина. Ти – обдарований юнак із багатьма талантами, бажаннями, іншими якостями, але ж, що для тебе головне, ти – улюблений Божий син, і саме це – твоя особистість. Як пояснив мені один мій приятель: «Церква закликає нас бути чесними з собою щодо сексуальних потягів (хай якими вони є) і також бути чесними щодо того, яку ідентичність ми обираємо. Ми можемо поставити Бога вище за сексуальність або сексуальність – вище за Бога. Наша сексуальність (дуже важливий дар) не може бути в центрі нашої особистості».

В одному з інтерв’ю хтось спитав Матір Терезу про її ставлення до гомосексуальності. Вона заявила, що не любить слова «гомосексуал», призупинила інтерв’ю й зауважила репортерам, що, коли вони ще мають якісь питання про «гомосексуалів», то мають називати їх «друзями Ісуса». Саме так Церква запрошує нас дивитися на всіх людей, а особливо на тих, хто відчуває себе небажаним, нелюбленим та відкинутим.

Ти не сам у тому, що відчуваєш. Пам’ятаю розповідь одного чоловіка, який роками був занурений у гомосексуальний спосіб життя, а потім зрозумів, що ніякий він не «гомосексуал». За його зізнанням, він був «гомо-емоціоналом». Він ніколи не мав батька, який би його любив, і коли почав шукати прийняття, уваги та схвалення з боку інших чоловіків, світ порадив йому «сексуалізувати» цю його проблему. Після пошуків сповнення через секс, чоловік побачив, що жоден з таких стосунків не дає йому того, чого він прагне.

Багато людей, які мали досвід потягів до представників своєї статі, несподівано для себе відкрили, що Церква не має до них ані осуду, ані ненависті, лише закликає їх до життя в героїчній чесноті. Звичайно, твої страхи можуть тримати тебе в самотності. Але пам’ятай, що ти не один. Велике товариство чоловіків та жінок, які зібралися навколо Бога, несуть той самий хрест із радістю й завзяттям у чесноті чистоти. Також і ті, хто не потерпає від гомосексуальних прагнень, борються пліч-о-пліч із тобою за те, щоб Божа воля завжди була вище за наші бажання. Богослови пояснюють, що у всіх нас воля слабка, розум блукає в темряві, бажання безладні, – так є в кожного з нас. Зрештою, потяг до представників своєї статі є лише одним із проявів єдиного для всіх нас немічного стану людської натури. І якщо ми визнаємо, що наші сексуальні прагнення є лише частиною нашої пошкодженої гріхопадінням природи, ми також зможемо прийняти й той факт, що Христос обіцяє нам її відновити. Не обов’язково це приведе до того, що наші бажання зміняться, але Він подарує нам благодать обирати й визнавати Його найголовнішим у нашому житті та йти за Ним, виконуючи Його волю. Церква не примушує людей змінювати їхні прагнення й не очікує цього від них, бо почуття не вдасться контролювати простим зусиллям волі. Твоя святість не вимірюється тим, наскільки ти спроможний «розвернути в інший бік» свої бажання. Ти можеш боятися того, що спокуси відтягуватимуть тебе від Бога, але якщо запросиш Його до свого життя, то це випробування стане для тебе засобом та нагодою якнайближче пережити Його зцілюючу присутність. Головне – слухай Його голос замість голосів цього світу. Не піддавайся страхові та не втрачай надії. Приходь до Бога в молитві, дозволь Йому любити тебе таким, який ти є. Решту Він зробить сам.

Попередній запис

Докладно про гомосексуальність

Наступний запис

Гомосексуалізм і шлюб