Що ти тут робиш?

Це був страшний момент. На днях я застряг у заторі на автомагістралі до Йоганесбурга. Увімкнувши радіо, почув, що декілька кілометрів попереду перевернулася вантажівка. Щоб очистити дорогу, потрібно було кілька годин. А ще, як на зло, саме в цей момент мигаюча панель приладів нагадала мені, що в мене майже не залишилося пального. Оскільки в мене не було можливости з’їхати з автомагістралі, перспектива залишитися без бензину раптом стала дуже реальною і страшною.

Однак все минуло не так вже й погано. Автомагістраль вдалося звільнити швидше, ніж очікувалося. На найближчому з’їзді я звернув з автомагістралі і знайшов дорогу до автозаправки неподалік. Це було неймовірне полегшення. Коли працівник автозаправки наповнював пальним порожній бензобак мого авто, я чітко постановив собі, що більше ніколи не дозволю собі потрапити в подібну небезпечну ситуацію. Перш ніж вибиратися в якусь подорож, навіть недалеку, я спершу впевнюся, що маю достатньо пального. Безперечно, це питання здорового глузду. Та це коштувало мені стільки нервів, що додому я вже повертався, засвоївши урок.

Цей мій досвід немов повчальна притча. Коли ми мандруємо автомагістраллю життя, трапляються моменти, коли ми серйозно ризикуємо, маючи недостатньо пального. Іншими словами, іноді ми живемо так, що стаємо вразливими до виснаження, або кризи вигорання, як багато хто це називає в наш час. На щастя, у нас є “мигаюча панель”, яка попереджає, коли наші емоційні і духовні резерви на небезпечно низькому рівні.

Якщо ми спроможні розпізнати ці симптоми, вони нагадають нам бути пильними щодо трибу нашого життя, усвідомлювати, що саме нас виснажує і завжди регулярно поповнювати наші запаси енергії.

Які ці попереджувальні сигнали? Їх багато: проблеми зі сном, втрата апетиту, постійні головні болі. Ми відчуваємо хронічну втому, від якої не рятує сон і звичний відпочинок. Ми можемо потерпати від неприємних відчуттів у шлунково-кишковому тракті. Часто виявляємо нетипову для нас поведінку, наприклад вибухи гніву або невдоволення, образи або жалю до себе. Можливо, деякі з цих сигналів миготять просто зараз у вашому житті? Якщо так, тоді вам, сподіваюся, буде корисно поміркувати разом зі мною про досвід виснаження і вигорання Іллі та про питання, яке постало перед ним у розпал його кризи.

Ви знайдете цю частину історії про Іллю в 18 та 19 главах Першої книги Царів. Там ви можете прочитати про період, коли його життя зайшло в глухий кут і він утік у пустелю. В усамітненій печері на горі Бог запитав його: “Чого ти тут, Ілле?” Цікаво, що ця криза в житті Іллі, разом із запитанням, яке йому поставив Бог, насправді відкрила для нього чимало нових можливостей. Розгляньмо цей досвід і з’ясуймо, який урок можемо винести з нього. Якщо ви перебуваєте в подібному стані виснаження і вигорання зараз, досвід Іллі може відкрити нові можливості також і вам особисто.

Попередній запис

Отримати нове ім'я

Наступний запис

Нагода зупинитися