Що це за сила?

Одного дня великий проводир і пророк із Старого Заповіту відчув занепад духу, і це було зрозуміло. У нього просто трапився важкий день, тиждень чи місяць, він був пригніченим через жалюгідне життя загалом. Тіло погано пахло. У голові кишіли воші. Руки зв’язані і затиснені в сирій, темній, гнітючій камері в’язниці. Навіть ім’я було об’єктом глузувань земляків, і, здається, навіть Бог забув про нього.

Коли Єремія почав себе жаліти, Бог звернувся до нього: «Ось Я – Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?»[1]

Дозвольте сильно перефразувати те, що Бог, на мою думку, говорив Єремії: «Ей, Єреміє! Я знаю, що ти віриш у Мене, але будь чесним. Ти думаєш, що якщо ти сидиш у в’язниці і з тебе всі насміхаються, то Я втратив Свою силу. Ти зв’язаний, і через відсутність із Мого боку допомоги ти припускаєш, що Моя сила вичерпалася. Але Я звертаюся до тебе зараз, Єреміє, аби нагадати: ніщо – ніщо – не є неможливим для Мене. Зрозумів?»

Все, що потрібно було зробити Єремії, – це заспокоїтися і роздумувати над уже зробленим Богом. Замисліться над цим. Яку силу потрібно мати, щоб створити всесвіт? Якою міццю повинен володіти хтось, щоб розсіяти зірки в нескінченному просторі? Яким сильним потрібно бути, щоб запалити сонце і підтримувати його жар? Яку нелюдську силу потрібно мати, щоб створити гори висотою двадцять тисяч футів?

Лише одна сила здатна до такого подвигу: Божа сила.

Упродовж історії людства, коли хтось зазнавав надзвичайних труднощів, то згадував саме про Божу безмежну силу. Навіть Йов заспокоював себе, пригадуючи: «Він міццю Своєю вспокоює мореГрім потуги ж Його хто його зрозуміє?…» (Йов 26:12-14).

Аналогічно до Єремії та Йова нам потрібне нагадування того, що Бог може зробити, особливо, коли все відбувається всупереч нашим бажанням. У Псалмі 115:3 псалмопівець вказує: Бог може зробити все, що захоче. Це є суттю Його всемогутности. Всемогутність означає «той, що володіє вищою силою». Бог ніколи не повинен просити дозволу. Його нестримна, неописана, безмежна сила і можливості не мають вимірів.

Одного разу Він навмисно влаштовує суперечку між Мойсеєм та фараоном, щоб продемонструвати Свою силу: «Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу» (Вих. 9:16). Коли Бог хотів переконатися, що Ізраїль наслідує Його, то як це продемонстрував? Він вказав Свою силу, розділивши море на дві частини. Він хотів показати ізраїльтянам, кого ті наслідують і кому покликані коритися: «І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його» (Вих. 14:31).

Нещодавно мої приятелі, які так само цікавилися мореплавством, повірили: вони стали свідками такої сили під час участи на вітрильній шлюпці в регаті в Мілуокі. Ми плавали весь день, і регата наближалася до завершення, залишилася остання гонка. І потрібно було її виграти для перемоги в регаті загалом. На останньому відрізку ми опинилися третіми. Аж раптом вітер вщух. Усі шлюпки просто зупинилися. Ми чекали доти, доки свіжий порив вітру не наблизився до озера. Всі команди повідкривали роти, коли побачили, що вітер штовхнув нас першими. Наші вітрила наповнилися, ми пропливли повз дві шлюпки перед нами і помчали до перемоги в регаті.

Коли я зійшов на док, більшість власників інших шлюпок поставили мене в скрутне становище. Вони знали, що я пастор, тому вигукували: «Нечесно! Нечесно! Це все через ваші зв’язки!»

«А ви молилися? – покепкував я з них. – У моєму човні всі молилися!»

Навіть жартуючи, люди визнають владу Бога над стихіями – вітром, дощем, морями. У книзі Проповідника сказано: «Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер»[2].

Божа сила є тим, чим Бог може допомогти відповідно до Своїх намірів. Коли Ізраїль збився з пуття, Бог наділив силою його ворогів для покарання: «А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах»[3]. Бог також ділився Своєю силою з деякими особами: «І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого…»[4].

Після зіслання Святого Духа Господь виявив Свою силу в новий, вражаючий спосіб. Апостоли відзначалися новою силою, як записано в Діях апостолів: «І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа…»[5].

Що було джерелом цієї сили? Апостол Павло пояснює, що він із апостолами прагнув пізнати «силу Його воскресення»[6]. А зараз замисліться над цим на хвилинку. Подумайте, що Воскресення дало Вам та мені. Замислюйтеся над цим щоразу, коли почуваєтеся безсилими побороти певний гріх. Це стосується і того гріха, який Ви хочете приховати. Незважаючи на сором і старанне намагання його подолати, Ви надалі зазнаєте невдач і грішите.

А зараз врахуйте відчуття безсилля після кожного скоєного гріха – щоразу, коли Ви дозволяли собі жорстоко висловлюватися, втрачати самовладання або поширювати плітки – врахуйте все в сукупності. Це жахливо, чи не так? Але це ще не все.

Помножте силу, необхідну для подолання вашого власного гріха, на кількість усіх людей, які колись жили. Від Адама та Єви, часів Гомера, Платона, Сократа до Чингісхана, короля Артура – весь період до і після Джона Кеннеді і до цього моменту, коли Ви читаєте цю книгу. Поєднайте всі їхні гріхи – не лише скоєні відкрито, але й таємні, які ув’язнили їх і підірвали віру. Не забудьте врахувати гріхи Адольфа Гітлера та Іді Аміна. І не упустіть серійних убивць, наркоманів, незаконних торгівців – переконайтеся, що всі вони включені у формулу гріхів.

Сили для подолання свого гріха власними силами може видаватися недостатньо, але думка про достатність духовної сили, аби позбутися удушливого гріха, виглядає правдоподібно. Мільярди людей не змогли побороти спокуси всіх цих гріхів, навіть об’єднавши сили. Кожна людина додала до цієї купи гріхів, замість того, щоб відняти.

Якщо бути точним, кожна, крім однієї.

Це сила воскресення Ісуса Христа – сила, яка змогла подолати кожне духовне падіння, кожен гріх, кожну слабкість одним величним вчинком. Коли Христос воскрес із мертвих, Він без перебільшення показав достатньо непоборної сили, щоб зруйнувати в’язничні стіни аду і визволити ті душі, які повірили в Нього. Те, що ми безсилі зробити у своєму житті, Христос зміг зробити за кожного, хто вірить.

Таким чином, Божа сила поширюється і на фізичний, і на духовний світ. Це сила, яка далеко за межами нашої уяви. Однак найдивовижнішим є те, що Бог прагне поділитися Своєю силою з нами.


[1] Єремії 32:27

[2] Проповідника 8:8

[3] Суддів 3:12

[4] Суддів 14:6

[5] Дії 4:33

[6] Фил. 3:10

Попередній запис

Боже бажання

Наступний запис

Сила для слабких