Єзе – Єка

Єзекіїль (Божа сила, Бог міцний, Бог могутній, Бог скріпляє): Один із великих гебрейських пророків; син священика Бузі, з династії Садока; дата народження невідома; одержав старанну освіту й був священиком у Єрусалимі.

Єзекіїль був забраний з Єрусалиму до вавилонської неволі разом із юдейським царем Єгояхіном під час другої облоги Єрусалиму Навуходоносором 597 року до Хр. (2 Царів 24:8-20. У Єзекіїля 1:2 помилково написано Єгояким замість Єгояхін). Єзекіїль міг мати тоді 25 років. Над річкою Кевар у Вавилонії євреї з Юдеї мали свою колонію в Тел-Авіві. Навуходоносор кількома наворотами переселював туди завойоване ізраїльське населення.

Таким чином 597 р. до Хр., цебто за 11 років до спустошення Єрусалиму, був приведений туди священик Єзекіїль і поселився на постійний побут у Тел-Авіві над річкою Кевар. Він мав там власний дім, де часто збиралися на бесіди його земляки (Єзекіїля 8:1), а також був одружений, на жаль, його дружина невдовзі померла в році спустошення Єрусалиму, цебто 586 року до Хр. (Єзекіїля 24:18).

Бог покликав Єзекіїля на пророцьке служіння 5-го року вавилонського полону юдейського царя Єгояхіна, цебто 593 р. до Хр., коли він мав 30 років. Він був пастором і вартовим своїх земляків на вигнанні не менше 22 роки, від 593 до 571 рр. до Хр. (інші вчення подають роки від 595 до 573 до Хр.). Сучасниками Єзекіїля, принаймні перших 8-10 років його пророкування землякам у Вавилоні, були Єремія, який на багато років раніше пророкував в Юдеї та в Єрусалимі, а також Даниїл у Халдеї. Ранні пророкування Єзекіїля мали на меті духовно пробудити та приготовити гебрейських вигнанців на те, що Єрусалим і храм будуть знищені за їхні гріхи відступництва від Бога й поганського ідолопоклонства. Божа кара є певна та справедлива. Вони зрозуміли, що Бог присутній скрізь і всюди – в Палестині й у Вавилонії. Всевишній не зводить Своїх очей із них у полоні. Єзекіїль підтримував на дусі своїх земляків-вигнанців та скріпляв у народі віру, що вкінці останок євреїв вернеться до рідного краю. 586-го року до Хр. Єрусалим був зруйнований і розкішний храм Соломона був ограблений і спалений до основ. Усе ж таки у вавилонській неволі Єзекіїль мав видіння кращого храму в Ісусі Христі, їхнього майбутнього визволення й воскресіння (Єзекіїля 36:16-37:28; 47:1-23). Книга Пророка Єзекіїля має 48 розділів, з котрих 24 перші розділи говорять про відступство, кару й необхідність покаяння, а знову розділи від 33-го до 48 містять у собі Божу обітницю й утіху. У розділах від 25-го до 32-го пророк провіщає долю 7 поганських народів.

Єзекіїль був капеляном, що неподільно марширував із народом на місце заслання, він був великим Божим пророком на вигнанні, що навчав і переконував своїх земляків про універсальність Бога й особисту відповідальність кожної окремої людини перед Ним за її діла, слова й думки. Інакше кажучи, прикметною ознакою пророцтва Єзекіїля було те, що Бог є всюдиприсутній, а не тільки в єрусалимському храмі, як хибно думали євреї, і що кожна людина особисто відповідає перед Ним (Єзекіїля 18:19-24).

Єзекіїль був енергійним, поважним, глибокорелігійним загальношанованим пророком. Ми нічого не знаємо про рік і обставини його смерти. З певністю можна сказати, що він не дочекався повороту на батьківщину й був похований на чужині у Вавилонії. Передання твердить, що його забив один із визначних юдейських князів у Вавилонії за те, що пророк докоряв йому з приводу ідолопоклонства й відступництва від Бога. За переказом, тіло Єзекіїля поховано в печері на березі ріки Ефрату поблизу Багдаду.

Єзекія (сила Єгови, міць Єгови, могутність Єгови):

1. Син безбожного царя Ахаза й Авійї. По смерті свого батька став 12 царем над Юдеєю, мавши 25 років, і царював у Єрусалимі 29 років. Був побожним володарем і багато спричинився до реформи життя свого народу. Єзекія був на троні тоді, коли в Асирії панував цар Санхерів (705-683 рр. до Хр.).

Єзекія передусім усунув в Юдеї ідолопоклонство та привернув первісне, справжнє поклоніння живому Богові. Відтак він відмовився платити асирійцям данину. Таким чином військо асирійського царя Санхеріва (Сеннахоріва) у переможних боях підбило під свою владу чимало фортець у Юдеї. Щоб врятувати Єрусалим, Єзекія змушений був заплатити асирійцям накладену ними воєнну контрибуцію: 300 талантів срібла та 30 талантів золота (2 Царів 18:14-16).

І хоч Єзекія сплатив вимагану суму грошей, проте Санхерів узяв у кільце облоги Єрусалим і вимагав через своїх післанців беззастережної капітуляції. Єзекія звернувся до Бога по допомогу. Ще тієї самої ночі, як вони молились, “вийшов Господній ангол і забив в асирійському таборі 185 000” вояків. Цар Санхерів змушений був вернутися в Асирію й осівся в Ніневії, а в Юдеї запанував мир.

Невдовзі після перемоги над асирійською навалою, Єзекія смертельно захворів. Він знову почав у молитві благати Господа, Який продовжив йому життя на 15 років (2 Царів 20:4-6). Єзекія тепер чудовою піснею хвали й подяки прославив Бога за почуту молитву (Ісаї 38:9 і наст.). Вавилонські післанці відвідали Єзекію з нагоди його видужання з метою втягнути його в союз із Вавилоном проти Асирії, що було несумісне з Божою волею. Єзекія, покладаючи надії на людей і матеріальні ресурси, показав їм усі свої багатства Але небавом прибув до нього пророк Ісая, докорив йому за його маловірство та провістив, що його багатство стане власністю Вавилону, а його сини будуть служити вавилонському цареві.; Єзекія помер 693 р. до Хр. і його син Манасія став царем по його смерті. (2 Царів 20:16-21; 2 Хронік 29:27-32,36; Ісаї розділи від 36 до 39).

  1. Син Неарії, нащадок царської лінії Юди (1 Хронік 3:23).
  2. Предок пророка Софонії, батько Амарії (Софонії 1:1).
  3. Зверхник народу, що підписав із Неемією заповіт вірности Господеві, Його заповітам та що не буде вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:18).
  4. Один із ізраїльських поворотців, який вернувся з Вавилону на батьківщину разом із Зоровавелем (Езри 2:16; Неем. 7:21).

Єзіїл (збір Божий, зібрання Боже, громада Божа): Веніяминівець, Давидів лицар, який приєднався до нього в Ціклаґу (1 Хронік 12:3).

Єіїл, Еуїл, Еіїл (Божий скарб, як також – Бог живе):

  1. Голова з дому Йоїла, з Рувимового племени (1 Хронік 5:7).
  2. Левит із синів Мерарі, придверний у скинії, грав на арфі й цитрі перед ковчегом-кивотом Божого заповіту (1 Хронік 15:18,21; 16:5).
  3. Ґершонівець, левит, предок Яхазіїла, один із Асафових синів за днів царя Йосафата (2 Хронік 20:14).
  4. Писар, робив список переліку нерегулярних загонів бійців царя Уззійї, що відділами відходили на війну (2 Хронік 26 11).
  5. Ґершонівець, левит, один із синів Еліцафана (2 Хронік 29:13).
  6. Один із зверхників левитів за днів царя Йосії (2 Хронік 35:9).
  7. Один із Адонікамових синів, приготовив частину експедиції Езри з Вавилону до Єрусалиму (Езри 8:13).
  8. Син Нево, мирянин, одружився з чужинкою й покинув її під впливом тиску інтерпретації Закону (Езри 10:43).
  9. Батько Ґів’ону, чоловік Маахи, предок Саула (1 Хронік 9:35).
  10. Син Хотама, один із Давидових лицарів (1 Хронік 11:44).

Єкам’ам (скликає збори, зібрання, збирає людей в одне місце): Хевронів син, голова родини левитів, левит, служив Божому домі за днів царя Давида (1 Хронік 23:19; 24:23).

Єкамія, Єкам’я (Єгова збирає):

  1. Шаллумів син, із династії Ахлая, жив за днів царя Аха (1 Хронік 2:41).
  2. Син Єхонії (1 Хронік 3:18).
Попередній запис

Єгу – Єза

Наступний запис

Єку – Єра