Вихід 1, 2:1-10
Ви вже знаєте, що Йосип і його брати довгий час щасливо жили в Єгипті аж до глибокої старості. Після них залишилися численні нащадки, які розмножилися й заселили увесь той край. Згадайте, в історії зустрічі Якова з Ісавом ми розповідали, що Якову Бог дав друге ім’я – Ізраїль. Тому всі нащадки Якова, які жили на єгипетській землі, називалися дітьми Ізраїлевими або «синами Ізраїлевими».
Відтоді, коли прийшли всі сини Якова в край Ґошен, минуло вже багато років. Всі вони, а потім їхні діти та онуки, жили добре, допоки престол фараона унаслідував інший, який не знав Йосипа.
Коли новий фараон прийшов до влади, він побачив, що ізраїльський народ став чисельнішим і сильнішим за єгиптян. Фараона непокоїла думка про те, що в разі війни Ізраїлеві сини можуть перейти на бік ворогів і перемогти єгиптян.
Тоді фараон наказав пригнічувати євреїв: він поставив жорстоких наглядачів, щоб ті слідкували за виконанням тяжких будівельних робіт, на які було залучено єврейських чоловіків і жінок. Руками євреїв було збудовано такі стародавні великі міста, як Пітом і Рамесес. Люди, не залучені до випалювання цегли й замішування глини, виснажливо працювали в полі. Але не зважаючи на тяжкі роботи й гноблення, в Ізраїлевому народі народжувалося все більше й більше дітей.
Побачивши, що народ продовжує розмножуватися, фараон вигадав украй жорстокий спосіб знищити його: він наказав бабкам-сповитухам, які допомагали єврейкам у пологах, убивати кожного новонародженого хлопчика, який у майбутньому міг би стати воїном.
Чи погодилися ці бабки виконувати наказ? Звісно ні! Вони настільки боялися Бога, що не робили зла, а Бог їх за це оберігав і благословляв.
В однієї благочестивої жінки з народу Ізраїльського також народився син. Скільки могла, вона переховувала своє немовля, а Господь її захищав і допомагав.
Коли дитині виповнилося три місяці, жінка зрозуміла, що далі вже не може її ховати. Що вона могла зробити для спасіння свого синочка? Зробивши папірусовий кошик, мама обмазала її смолою, щоб вода не просочилася всередину, поклала в неї хлопчика й сховала в очереті на березі річки Ніл. Старшу ж свою донечку, сестричку малюка, залишила неподалік спостерігати за тим, що станеться. Мама молилася Богу і вірила, що Він почує молитви й збереже життя дитинки.
Невдовзі на берег річки прийшла купатися донька фараона разом зі своєю служницею. Раптом вони почули дитячий плач в очереті і побачили скриньку. Донька фараона наказала принести їй скриньку і коли відкрила, то побачила гарного єврейського малюка. Вона змилосердилася над ним і не віддала на смерть, як наказав був її батько про хлопчиків Ізраїлевого народу.
Рідна сестра малюка, яка спостерігала сховавшись в очереті, підійшла ближче. Коли дівчина побачила, що хлопчик прийшовся до душі царівні і та хоче залишити дитинку собі, вона насмілилася підійти й запитати: «Може піти і покликати жінку з єврейок, вона б годувала тобі цю дитинку?» Фараонова донька відповіла: «Поклич!» Здогадайтеся, кого покликала маленька дівчинка? Звісно, свою маму, щоб та годувала свого ж синочка! Бог так благословив цю благочестиву жінку, що вона отримала свого синочка на виховання. До того ж їй було обіцяно плату допоки вона годуватиме хлопчика і роститиме його у своєму домі. Якою ж щасливою була мати через те, що Господь спас її сина і тепер вона, не ховаючись, дбатиме про свою дитину!
Змалечку хлопчик був навчений любити Бога і молитися Йому. На жаль, мама не могла залишити сина в своєму домі назавжди. Коли він підріс, фараонова донька взяла його до себе, і він став їй сином. Вона назвала хлопчика Мойсей.
Тепер Мойсей жив у палаці, мав гарний одяг і смачну їжу, йому прислужували багато слуг, а йому самому не потрібно було працювати. Чи забув він у цій розкоші про Ізраїльський народ? Чи було йому байдуже до несправедливого ставлення до них? Про це ви дізнаєтеся далі.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому фараон виснажував важкими роботами синів Ізраїлевих?
- Що фараон придумав для знищення єврейського народу?
- Як рідна мама врятувала Мойсея?
- Як Мойсей потрапив до палацу фараона?