Хтось вважає несправедливим засудження людини за невірство в Ісуса Христа. Але якщо про це подумати серйозно, то вийде якраз навпаки. Щоб зберегти сили, людина повинна їсти. І ось раптом вам здалося, що поїдання їжі нелюдяне, що десь у сприятливішій кліматичній зоні можна жити і без неї. І ось вам вдалося там прожити якийсь, нехай навіть тривалий час. А потім ви зрозуміли, що якщо не будете їсти, то помрете. Невже ви скажете: «Несправедливо померти тільки тому, що я не вірю в необхідність їжі». А в чому несправедливість? Не їси – помираєш, їси – живеш, так і з вірою. «Віруй і спасешся», не віруй і не спасешся. Що в цьому дивного?
Уявіть собі людину, яка стоїть біля питного фонтанчика. Вона каже:
– З цього джерела в житті не вип’ю ні краплі води, знайду собі інший спосіб угамувати спрагу.
Їй кажуть, що треба пити, інакше вона помре.
– Аж ніяк. І це несправедливо, що я маю померти. І говорити мені про це з вашого боку украй жорстоко.
Звичайно ж, вона помиляється. Її спрага і наступна відмова від пиття – це результат порушення законів природи. Людина або повірить, або помре. Навіщо нехтувати заповіддю «Напийся»? Прийми Христа і живи. Є шлях спасіння, але щоб встати на нього треба повірити в Христа.
Уявіть собі людину в морі. У неї є мапа. За допомогою компаса вона може зорієнтувати її і вибрати напрям, прокласти курс. Полярна зірка також може допомогти зорієнтувати мапу, але людина каже:
– Зірки – це нісенітниця, я не вірю в жодну Полярну зірку. На що мені компас і мапа?
І ось, так і не досягнувши берега, вона вигукує:
– Але це несправедливо, що я тону!
Адже хтось з вас каже, що не збирається читати Біблію і слухати про Ісуса Христа! Адже ви не вірите в усе це. А Бог каже: «Хто вірує в Мене, не осоромиться». На що ви відповідаєте:
– Це несправедливо.
Але це не так! Мапа не винна у вашій загибелі, ви не зорієнтували її за компасом, ви не повірили в Христа. Де ж несправедливість?
Ви кажете, що кров Христова вам ні до чого, і глузуєте з віри, але в смертну вашу годину вам буде не до сміху. Тоді ви зрозумієте, що недільні богослужіння і Біблія були не такими вже і поганими речами, що ви виявилися дурнем, що відкинули такі очевидні речі і особливо Христа, цю Полярну зірку, єдину зірку, що може привести до Небес.
Можливо, ви живете на іншому березі річки, перед вами міст, але ви не вірите в нього, не вірите ви і в човни, що стоять на березі, та і в існування самої річки теж. Ви не можете перетнути її, щоб потрапити додому, і вважаєте, що це несправедливо. Погодьтеся, з вашою головою не все гаразд, адже є очевидні речі, які допомагають досягти мети, але ви нехтуєте ними.
Уявіть, що ви прийняли отруту, а лікар пропонує вам протиотруту:
– Скоро прийміть це, або помрете. Гарантую, ця речовина нейтралізує отруту.
Але ви відмовляєтеся, заявляючи, що не вірите в протиотруту.
– Нехай усе йде як завжди. Я не вживатиму твої ліки. Крім того, я не вірю, що саме ці ліки допомагають при цій хворобі. І більше того, усе це мене не хвилює.
Ви неодмінно помрете. Висновок медиків буде наступним: «Приписи були вірними».
Те саме і відносно Христа. Ви чули Євангеліє, але відкинули його, не побажали слухати старомодних проповідників, замислитися про кров і жертву Христові. У день смерті про вас буде написане наступне: «Самогубство. Знищив свою душу». Ось що каже стара Книга: «Погубив ти себе, Ізраїлю» (Ос. 13:9). Заклинаю тебе, не роби цього.