«Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!» Єр. 31:13
Не вагайтеся любити, любити глибоко. Коли любов глибока, у вашому з’являються нові рани, однак щедрий врожай плодів, який вони принесуть, невимовно утішить вас. Генрі Новен
Одне з моїх улюблених і, безумовно, гідних осуду занять – стояти в черзі в продуктовій крамниці і читати всі смішні та чудернацькі заголовки в журналах і газетах. «У лондонської матері народилося триголове немовля!» – кричить один. «У таємній локації вашого міста США утримують інопланетян!» – запевняє інший. Але поряд з безглуздими історіями трапляються також інші, які розповідають нам, що стосунки – це ключ до щастя. Я хотіла би переформулювати цю ідею: стосунки – це одна з найкращих наших нагод дарувати й одержувати радість. Ми не можемо черпати з них щастя. Однак у них ми знаходимо сміх, прихильність, втіху і надію. Іноді вистачає лише невеликої зміни в стосунках, щоб вибудувати на них міцні підвалини радости.
Добрі Божі дари: знайдіть нову втіху
Американці уславилися своїм надмірним прагненням до здоров’я, багатства, щастя і не в останню чергу утіх, але це не завжди було так.
Кілька століть тому в Європі відбувалася боротьба пуритан з нездержливістю, корупцією і політичним впливом, який став проникати в Англіканську Церкву. Після деякої боротьби, часом успішної, а часом ні, вони врешті-решт втратили владу в Англії. Одна частина їх мігрувала до Америки й колонізувала Східне узбережжя – ми знаємо їх як пілігримів. Приділяючи велику увагу важкій праці, чесності і релігійній свободі, пілігрими навчали також суворої самодисципліни та безумовного додержання біблійної моральности. Щомога прагнучи зберегти моральну чистоту, вони зводили «загорожі», які відокремлювали їх від усього, що могло спокусити до гріха. Втіха, щастя, радість, сміх і навіть усмішка викликали підозру. Втіха могла призвести до нездержливости, а нездержливість – до гріха, а гріх до руїни та знищення.
Так розпочався історичний період особливої пильности, упродовж якого християни уникали будь-чого, що мало хоча б присмак втіхи. Це справило величезний вплив на те, як вони ставляться до тіла й чуттів зокрема.
Хоча це й правда, що нездержна насолода може призвести до руйнівних ран, звичок та комплексів, ми не маємо причин автоматично боятися чи уникати її. Фактично насолода походить від Бога.
Нам сказано в Першому посланні до Тимофія 6:17 покладати надію на Бога, «що щедро дає нам усе на спожиток». Спожиток і втіха – це одне й те саме. Цей вірш міг би так само сказати: «Покладайте надію на Бога, що щедро дає нам усе для втіхи».
Існує принаймні чотири філософські підходи до наших чуттів: (1) Заперечувати їх; цього навчають деякі форми буддизму. (2) Пригнічувати їх; це аскетизм. (3) Давати їм волю; це гедонізм. (4) Утішатися ними; це біблійний підхід.
Бог дав вам п’ять чуттів. Він не дав вам зір лише для того, щоб ви не натикалися на предмети. Він не дав вам чуття запаху тільки для того, щоб ви могли уникнути токсичного смороду зі свого холодильника. Він не дав вам чуття дотику лише для того, щоб ви не обпеклися попкорном із мікрохвильової печі. Він не дав нам усіх п’ятьох чуттів лише для того, щоб ми могли уникнути болю; він дав їх нам також для насолоди. Наші чуття полегшують біль від того, що ми живемо в недосконалому світі, і фактично відчиняють нам двері до радости.
Кілька років тому я дістала подарунковий сертифікат на масаж у місцевому спа-салоні, який щойно відкрився в торговельному центрі. Я була страшенно збуджена, тому що й гадки не мала, чого сподіватися! Очікуючи на свій масаж, я могла їсти горіхи та сухофрукти. У дозатор з льодяною водою додали огірок, і його делікатний смак зачудував мене. Коли масажистка повела мене до масажної кімнати, світло пригасло і манливо засвітилися свічки. Простирадла на ліжку неймовірно м’яко торкалися моєї шкіри, і її сильні руки втерли оливу, що пахла евкаліптом і лавандою, у мої вузлуваті спинні м’язи. Тихо грала лагідна, мелодійна музика, додатково спонукаючи до релаксації. Були задіяні всі мої чуття: зір, звук, дотик, смак і слух. На шістдесят хвилин зовнішній світ перестав для мене існувати! Я зосередилася лише на своєму звільненні, відпочинку та приємності, які отримала від насолоджування своїми чуттями.
Ми не завжди можемо втішатися такою розкішшю, як спа-масаж, однак Бог запрошує нас щодня спізнавати втіху.
Підіть на прогулянку у своїй околиці раз на тиждень, не для вправ, а заради втіхи. Постійте кілька хвилин під сонцем; заплющте очі, щоб сонце проникнуло вам під шкіру. Скиньте своє взуття в парку неподалік, щоб трава полоскотала вам підошви.
Надкусіть щось смачненьке і потримайте в роті, перед тим як проковтнути. Поміркуйте, що саме робить його таким смаковитим і приємним; насолоджуйтеся текстурою, смаком, запахом.
Вийдіть надвір уночі, перед тим як лягати в ліжко, і просто споглядайте, слухайте і відчувайте ніч. Погляньте на красу нічного неба, і нехай вітерець торкнеться вашого обличчя, а вуха почують нічні звуки.
Коли ви ляжете в ліжко, зверніть увагу, яка ваша постільна білизна на дотик. Потріть пальці об м’яке покривало, відчуйте пахощі прального порошку, який напахчує вашу постіль. Глибоко притисніться до подушки і по-справжньому відчуйте насолоду, яку дарує вам її приємна форма.
Гарні почуття, які приходять до нас тоді, коли ми віднаходимо для себе насолоду, видаються підозріло подібними на щастя, а не на радість. Це правда, що втіха тимчасова, однак свідомий вибір звернути свої думки до Подателя всіх благ дає змогу щастю заступити собою радість.