Щока до щоки: будьте марнотратними в любові

Коли мої діти виростали, я завжди старалася, як тільки вони переступали через поріг, полишати всі свої справи і налагоджувати з ними фізичний контакт. Я могла обійняти або поцілувати свою дочку Емі, або просто поплескати по плечі своїх хлопців, Джоша і Метью, які вже виросли і не так терпляче зносили материні обійми. Будь-який фізичний контакт давав мені змогу сказати: «Я тебе люблю». Годі переоцінити важливість фізичної ласки в наших стосунках.

Нам сказано в Першому посланні до коринтян 13:13: «Любіть марнотратно» («Послання»), Чи, люблячи, ви щедрі на дотики? Ми здебільшого уділяємо свою любов потрохи, залежно від того, як особа, що мала б нас любити, насправді любить нас. Якщо вона таки дійсно любить нас, то ми будемо марнотратніші у своїй любові до неї, ніж могли б бути. Якщо ж вона нас не любить, то ми стаємо скупішими у своїй любові, а також у фізичній ласці. Ми уділяємо її обережно, немовби це щось таке, чого завжди бракує і що треба відкладати на чорний день.

Нас з вами створено для взаємин, емоційної прихильности до інших. Це добре відомий факт, що фізичний дотик має велике значення для людини – і не тільки для її емоційного здоров’я, але також для нашого виживання. Дослідження свідчать, що старші люди вмирають швидше, коли не мають фізичного дотику. Немовлятам частіше ставлять діягноз «сповільнення розвитку», якщо їм бракує тактильних відчуттів.

Мені, як захисниці прав сиріт та інших груп вразливих дітей, було вкрай болісно спостерігати, як брак фізичного дотику впливає на них.

Я твердо переконана, що сироти мають мати постійну сім’ю, тож я завжди спрямовувала свої зусилля на те, щоб забирати дітей із сиротинців. Виконуючи свої обов’язки, я відвідала чимало таких закладів, щоб дізнатися більше про тамтешніх дорогоцінних малят.

Один з таких візитів мені запам’ятався особливо. У Кігалі, Руанда, у Притулку для покинутих немовлят Матері Терези стояло, мабуть, по сорок колисок з одного кінця в інший, ряд у ряд. Деякі немовлята і малюки відчайдушно простягали руки, шукаючи ласки й жалібно плачучи, коли їх підносили і клали назад. Їхні маленькі ручки чіплялися за нас, наполягаючи, щоб їх узяли на руки. Інші лежали мовчки, нерухомо у своїх колисочках, обернувшись личком до стіни, уже встигнувши з болем усвідомити, що не мають рук, які призначені лише для них.

Позбавлені дбайливого батьківського дотику, вони не знають того, що їх цінують та люблять. Їхній інтелектуальний, а також емоційний розвиток гальмує брак фізичної ласки, і чимало з них ніколи не зможуть одужати після такої втрати.

Ви, мабуть, не сирота, але вас могли виховати батьки, які не були надто щедрими на ласку. Ви добре знаєте, що таке відсутність фізичного чи емоційного контакту, відсутність дотику, обіймів та пестощів, і навпаки, не знаєте, що це таке, коли хтось хоче взяти вас у такі широкі обійми, на які лише здатен. Або, можливо, ви постраждали від непристойних дотиків і тепер гостро усвідомлюєте, якої травми це завдало і як сильно потребували справжньої ласки.

Мої сестри, вирвіться з цього кола відчуження чи надуживань. Нехай травматична чи неналежна поведінка ваших батьків не вплине на подальші покоління у вашій сім’ї. Ви маєте стати людиною, яка розірве це зачароване коло! Ви не зітрете тієї шкоди, якої завдали вам попередні покоління, однак зможете виробити нову модель поведінки для себе, своїх дітей, онуків і правнуків та всіх нащадків. І хоч як важко буде вам (а важко таки буде), працюйте над цим питанням, поки ваше серце, розум і руки не навчаться любити марнотратно.

Джон Любок каже: «Не бійтеся виявляти любов. Будьте ласкавими й ніжними, уважними і чуйними. Співчуття дорожче чоловікові, ніж послуга; любов важливіша від грошей, а добре слово втішає більше, ніж подарунок».

Якщо ви живете самі, то мусите творчо підходити до пошуку способів виявляти марнотратність у своїй любові. Хоча люди на роботі скоса поглядатимуть на вас, якщо ви зненацька почнете обіймати всіх наліво й направо, буде цілком доречно потиснути чужу руку чи ледь торкнутися плеча або ліктя. І звісно, завжди знайдуться люди у вашій церковній спільноті, які радо приймуть ваші обійми. А якщо ні, то знайдіть собі іншу спільноту!

У тих людей, які люблять щедро й марнотратно, душа зазвичай переповнена радістю.

Попередній запис

10) ЛЮБОВ І СПІЛЬНИЙ СМІХ

Наступний запис

Смійтеся, і світ буде сміятися з вами: не забувайте про гумор