Нам також потрібен баланс між християнськими принципами однієї церкви і принципами всього християнського руху. Ми повинні вміти розрізняти, що відноситься тільки до нашої місцевої церкви, а що – до релігії загалом.
Може, це не здасться вам важливим, але я часто дивуюсь настирливості деяких християн у питаннях, які стосуються їхніх традицій та принципів. Довжина волосся, стиль одягу, використання м’яких крісел у церкві чи дерев’яних лавок – усі ці питання призводять до розколів багато церков. У вченні апостола Павла ми бачимо чітке визначення обов’язків щодо питання про ідоложертвенне м’ясо: робіть так, як вам наказує совість, але завжди думайте про тих, кого ви можете підштовхнути до спокуси. Головне – не завдавати незручностей для інших віруючих і не послужити для них каменем спотикання (1 Кор. 8:9-13).
Нам також слід навчитися знаходити баланс між любов’ю та викриттям. У Посланні до коринтян ми читаємо питання Павла: „З чим ви хочете, щоб я прийшов до вас? З викриттям чи з ніжною любов’ю?“ У житті бувають такі часи, коли нам доводиться застосовувати тільки викриття. Це важлива частина християнського спілкування; час від часу і вам, й іншим віруючим варто почути слова викриття, тому що, можливо, самі ви не помічаєте якогось гріха за собою. Девід Вілкерсон (автор книги „Хрест і ніж“) вирішив на певному етапі використовувати тільки викриття. Він вважає, що багато з його касет буде слухати не дуже приємно саме через цю причину, що вони спрямовані на викриття. Але будь-яке викриття повинно мотивуватися любов’ю. Якщо ви не можете сказати істину з любов’ю, то нехай це зробить хтось інший, вам, у такому разі, не можна виходити на ринг. Неважливо, чи йдеться про християнина, чи про невіруючого. Вчення Мооді стало революційним, коли простий англієць вирішив, що має проповідувати на тему любові. Більшість із нас чомусь схильні до викриття. Я розрахував баланс між цими двома процесами: нам потрібно 80 % любові і 20 % викриття, тоді ставлення буде правильним.
Для декого з нас необхідно встановити баланс між роботою та поклонінням. Дехто думає, що хваління Бога – це „все у всьому“. Інші намагаються виходити на вулицю і здійснювати християнську революцію. Обидва ці види діяльності прекрасні і затребувані в християнському служінні. Але є активісти (на кшталт мене), які трудяться в організаціях, а потім шкодують про години, які були проведені в молитві та поклонінні Богові. Це неправильне ставлення. Істина полягає в тому, що, намагаючись бути ефективними, ми повинні надати свободу Святому Духові, а решту часу проводити не в хвилюваннях, як усе пройде, а в поклонінні Богові. Інколи ми не можемо налагодити стосунки з Богом, поки не налагодимо стосунки один із одним, і на це також потрібний особливий час. Просто уникайте крайнощів у цьому питанні. Коли у ваших судженнях виникає протистояння, воно повністю паралізує служіння і сатана святкує перемогу.
Наступна сфера, в якій нам потрібен баланс, найважча для християнських лідерів. Це стосується балансу між служінням та сім’єю. Я постійно спостерігаю, як багато служителів Божих нехтують своїми сім’ями. Ви проповідуєте і вчите, тоді як ваші дружина та діти повністю позбавляються вашої опіки.
Хтось одного разу сказав: „Нерозумний учиться на своїх помилках“. Це так, але, якщо у вас ще немає сім’ї, спробуйте навчитися на помилках інших, перш ніж самі будете робити невиправну помилку. Інколи нам здається правильним, що ми не приділяємо багато часу сім’ї. Це помилка. Якщо ви не навчитеся на досвіді інших людей, дружина може просто кинути вас, подавши на розлучення. Той, хто сказав перший вислів, сказав і наступне: „Але мудрий учиться на помилках інших“. Сьогодні диявол спрямовує всі свої зусилля на ваші сім’ї, і він переможе, якщо ви не виявите обережність з самого початку. Працюйте над тим, щоб між вами і вашим партнером у шлюбі завжди був контакт, особливо коли приходять важкі часи. Якщо ви ще самотні, вивчіть завчасу, як побудувати успішні взаємостосунки, вивчіть, як розуміти людину, яка відрізняється від вас за своєю сутністю. Учіться, як приймати іншого і не помічати його слабкостей: ваш майбутній чоловік (чи дружина) можуть помилятися з багатьох питань. Бог хоче допомогти вам і підготувати вас до сімейного життя. Якщо ви – лідер, ваша сім’я має виявляти свою пошану і повагу до вас, як написано в Посланні до ефесян. Але як сім’я може проявляти послух, якщо ви навіть не займаєтеся вихованням дітей? Любов приводить до любові, а ігнорування сімейних обов’язків – до розпаду сім’ї.