Влада шеолу, який ще називають безоднею, була величезна. З часу первородного гріха в ньому відбувався суд над померлими. Їм не дозволялося споглядати Бога, від Якого людей відмежував гріх. Тож шеол був первісним творінням, а його коріння лежить у силі зла, яке чинять люди. Утім, він не залишався під абсолютним пануванням цього зла, адже в ньому перебували і праведники. Вони також були грішні, але в їхньому житті любов Бога і людей перевищувала гріх. Не можна сказати, що вони не грішили, але більшою мірою вони доводили: «Боже, я люблю Тебе!». І втілювали ці слова в життя. Згідно з Божим рішенням, шеол існуватиме доти, доки над людьми пануватиме гріх.
Воскресення Ісуса змінило баланс духовних сил у цілому світі, зокрема в невидимому. Воно знищило владу шеолу над праведниками. Туди вже ніколи не потрапить жодна померла свята людина.
Утім, може, шеол, тобто ад, стане пеклом? Адже в тій почокальні для померлих була така сфера, де неправедні відчувають наслідки своїх вчинків. І справді, мова Святого Письма тут не дуже точна. У деяких фрагментах шеол, ад, безодня і пекло здаються звичайними синонімами. Тому потрібно читати також інші тексти Святого Письма і свідчення святих, щоб оцінити це. Об’явлення, якими Бог наділив святих, свідчать, що в пеклі перебувають також і демони. Адже для них не було місця в шеолі, у Святому Письмі про це нічого не сказано.
Утім, мабуть не можна поставити звичайного знаку рівности між адом і пеклом. Позаяк шеол, тобто ад, це передовсім стан людини після смерти, тоді немає підстав для того, щоб уявляти собі шеол як криницю, яка від воскресення Ісуса залишається порожня або закрита. Немає змісту повертатися до того, як жили душі, якщо їхній стан остаточно закінчився. Адже він полягав в їхніх відносинах із Богом. Отож, якщо Авраам разом зі своїми синами, тобто слухняними Богу, остаточно покидає шеол, значить він осягає стан неба. Тобто вже може споглядати Бога, оскільки Ісус Своїми стражданнями дав таку можливість світу, оскверненому гріхом.
У цьому значенні людина, яка відвернулася від Бога, вже в шеолі перебувала в пеклі. Такий був стан її душі. Можливо, до такої людини з більшою силою дійшло те, що вона вибрала, коли сила воскресення Ісуса і Його перемога відкрили праведним небесні брами, тобто доступ до самого Бога? Вона бачила цю святу процесію, яка прямує до небесної слави, а сама не могла до неї долучитися. Можливо, з цих правд, які важко собі уявити і висловити людською мовою, походить ця специфічна біблійна мова. Бо це лиш людська мова, хоч завдяки Божому натхненню говорить про Божі справи, невидимі справи.
Ісус звільнив з шеолу праведних, які разом з Авраамом чекали на Нього.