«Найпрекраснішими хвилинами для мене є ті, коли мій батько і я робимо те, що він сам робив, коли ще був хлопцем». (СЕМИРІЧНИЙ РОБЕРТ)
Для батьків, яким складно виражати свої емоції, спілкування з дітьми стає незвичайним шансом, адже може навчити їх цінувати світ людських почуттів. Завдяки дітям татусі вчаться долати свою чоловічу негнучкість і не боятися висловлювати почуття. Щоправда, це вимагає від них хоча б мінімальної покори. Щоби батько зміг зустрітися з дитиною, налагодити з нею діялог як рівний з рівним, насамперед мусить сам стати таким, як дитина. Інакше не ввійде до дитячого раю – царства, в якому вона живе (пор.: Мт. 18:3).
Щоб налагодити з дитиною емоційний зв’язок, батькові слід внутрішньо мобілізуватися. Він мусить попрацювати як над своїми почуттями, так і над духовним життям. І тільки провівши таку роботу, зможе досягти більшої внутрішньої свободи, що виявлятиметься не лише під час спілкування з дитиною, а й у ставленні до власних емоцій. Батьки, які докладають внутрішніх зусиль, щоб налагодити теплий і сердечний контакт з власною дитиною, стають людянішими до всіх: спочатку – до самих себе, а потім – і до свого оточення. Діти з усією їхньою незвичайною природністю і спонтанністю можуть допомогти батькам стати внутрішньо вільнішими та навчити їх досягати більшої свободи в стосунках з іншими людьми.
Для чоловіків, яким удається налагодити контакт із власними дітьми, проведений з ними час стає джерелом справжньої радости й добрим відпочинком. Будучи дорослим чоловіком, батько, спілкуючись зі своїми дітьми, може «активувати» в собі маленького хлопчика, який зазвичай десь у ньому «дрімає». Через це він не стає ні інфантильним, ні смішним. Радше навпаки, сягає в такий спосіб витоків зрілости (пор.: Мт. 18:3). Особливо сини допомагають своїм батькам завершити період їхнього дитинства й дозрівання, перерваний свого часу життям. Завдяки своїм дітям татусі дістають нагоду немовби наново пережити власне дитинство. Щоденне проведення часу з дітьми в атмосфері сердечної спонтанности є одним з найважливіших критеріїв зрілого батьківства й водночас його найпрекраснішим даром.