Існує безліч доступних нам засобів залучення християн до місіонерської роботи. Мене приємно вражає кількість цікавого матеріалу, що надходить на мою адресу від церков і місіонерських агентств: відео- та аудіокасети, книги, буклети.
Щодо цифр, дат, причин та можливостей, які відкриваються перед нами, можна вести безконечні суперечки, втім особисто я переконаний в їх марноті. Наші серця стукотять: „Чим раніше, тим краще“, адже ми розуміємо, що з кожною змарнованою в розмовах миттю все нові й нові реальні люди, вступають у вічність, не пізнавши Ісуса Христа. Кожен із нас може справити свій посильний вплив на ситуацію, що склалася. То що ж заважає нам зробити це? Влаштуйте в себе дома місіонерський вечір і покажіть відеоматеріали про місіонерське служіння, розповсюджуйте літературу на цю тему. Якби християни усвідомлювали, які можливості посприяти розвитку місіонерського служіння щоденно відкриваються перед ними, вони прямо або опосередковано могли б торкнутися Євангелією мільйонів людей по всьому світові.
Помітивши в людини зацікавлення літературою про місіонерство, запропонуйте їй взяти участь в якійсь місіонерській конференції або семінарі. Нині такі події регулярно відбуваються в різних церквах та місіях. Вони можуть ще більше зацікавити людину. І не варто сприймати як камінь спотикання музику, яка вам, можливо, не подобається! (Як сумно, що Тіло Христа ще й досі роздирають суперечки та розбіжність у поглядах щодо того, які стилі музики прийнятні для християн, хоч, як свідчить історія, Бог використовує найрізноманітнішу музику, щоб привести людей до Христа.) Тож не загострюватимемо своєї уваги на розбіжності в смаках.
Наша мета – не лише досягати згоди, але й іти вперед, залучаючи до місіонерського служіння все нових і нових людей та розповсюджувати Євангелію по всьому світові. Розповідайте одне одному про всі новини з місіонерських точок і не беріть участі в різноманітних суперечках з метою привернути до себе увагу оточуючих – це не завжди добре. Вчіться вислуховувати тих, хто не згоден із вашою думкою, хто вважає, що ви впадаєте в крайності і перегинаєте край. Це допоможе вам не лише правильно розставляти свої пріоритети, але й стати Божим інструментом встановлення миру та єдності.
Християнська освіта – потужний інструмент залучення людей на місіонерське служіння. Переважна більшість біблійних коледжів у всьому світі серйозно ставляться до місіонерства і тісно співпрацюють із різноманітними місіонерськими організаціями. Деякі християнські коледжі і університети самі заохочують своїх студентів до місіонерства (це особливо характерно для Північної Америки). У Великобританії цим займаються християнські спілки, організовані при університетах. Нам же, місіонерським організаціям, необхідно ефективно використовувати і поєднувати всі можливості.
Якщо ваше служіння – заохочувати оточуючих до місіонерської діяльності, то обов’язково намагайтеся якнайбільше дізнатися про вакансії в різних організаціях. Відвідайте їх особисто. Намагайтеся постійно оперувати щонайсвіжішою інформацією про їх діяльність.
А може вам самим варто на рік або два вступити на місіонерське відділення біблійного коледжу, щоб краще вивчити Слово Боже. Не думайте, що нині на місіонерському полі потрібні лише богослови і професіонали у створенні нових церков, які досконало володіють декількома мовами. Безліч разів я був свідком того, як Бог посилав на місіонерське служіння звичайнісіньких людей. Нам життєво необхідні люди, які працювали б не „на передовій“, а „в тилу“ – механіки і секретарі, бухгалтери та програмісти. Ми потребуємо тих, хто може виконувати офісну роботу, залишаючись при цьому вдома, у своїй країні. Шкода, що більшість людей і не здогадуються про те, наскільки сильно нам потрібні ті, хто готовий виконувати найрізноманітнішу роботу.
Коли я розповідаю людям про інструменти мобілізації на місіонерство, перед нами відразу ж виростає стіна: „А де ж узяти гроші?“ Відповідь проста: почніть молитися за фінансову підтримку цього служіння, а також спробуйте самі пошукати кошти. Християнський спосіб життя має свої особливості, тому іноді нам доводиться спостерігати чимало крайностей. Усім нам необхідно дотримуватися ясного і зрозумілого вчення Ісуса Христа про те, що краще збирати собі скарби на небесах і що блаженніше давати, ніж брати. Пригадаймо історію про лепту вдови. Вона переконує нас, що Бог використовує й людей, які заробляють гроші тяжкою працею, віддати їх для Бога.
Вудро Кролл пише: „Місіонери в тилу – ось кого нам нині так не вистачає. На превеликий жаль, добре навчені люди не можуть зібрати собі достатньої фінансової підтримки, а тому починають займатися тим, що зовсім не входить в їхні обов’язки і не є закликом від Бога. Втім це не їхня вина, а вина місіонерів у тилу“ („Фронт у тилу“).
Тож давайте учитися правильно мислити і не дивитися звисока на ті організації, які, як нам здається, збирають підтримку не духовним способом. Якщо їм доводиться це робити, то, виявляється, що всі ми, так чи інакше, поводилися в цій сфері не зовсім духовно. Хто без гріха, нехай першим кине камінь. Бог дає єдність і в розмаїтті поглядів, найважливіше розробити мудру біблійну стратегію отримання фінансової допомоги, зберігаючи свою посвяту і реально дивлячись на життя.