Що Бог все знає, це є притаманний Його атрибут. Бог всезнаючий, премудрий Бог.
Цар Давид, роздумуючи над цим Божим атрибутом, говорить у 147-му Псалмі, що Божу мудрість не можна зміряти. Знання і мудрість людини не можна порівняти до Божої мудрости і знання. Сам Бог говорить через пророка Ісаю, що розум Божий незбагненний (Іс. 40:28).
Божі знання непомильні. Про це записано на сторінках Книги Йова (37:16). Йов пише: «Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання» – тобто досконале знання.
Як трудно людині набувати знання! Скільки часу і енергії потрібно зуживати, щоб наші обмежені знання доповнювати з розвитком науки! Багато наукових теорій змінюють, а деякі зовсім відкидають.
Але Бог у Своєму знанні, у Своїй мудрості, досконалий і незмінний. Апостол Павло, цей освічений муж, у листі до Римлян пише: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!». І врешті запитує апостол: «Бо хто розум Господній пізнав?» (Рим. 11:33,34).
Бог знає, що робиться в усіх місцях землі і в усьому всесвіті. Соломон у своїх приповістях згадує про це, пишучи, що «Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих» (Пр. 15:3).
Всезнаючий Бог бачить і розуміє не тільки вчинки людини, але й думки її. Це стверджує Біблія. Візьмім для прикладу 1-шу Книгу Царів (8:39): «Ти (Боже) почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і простиш, і зробиш, і даси кожному за всіма його дорогами, бо Ти Сам знаєш серце всіх людських синів».
Бог знає не тільки минуле і теперішнє людини, Бог знає заміри кожного з нас. Про це написано в Книзі Єзекіїля так: «І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: (свідчить Єзекіїл): Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа Я знаю їх» (Єз. 11:5). Христос остерігав людей: «Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!» (Мт. 12:36). Євангелист Іван пише про Христа, що Він знав усіх і не мав потреби, щоб хтось свідчив Йому про людину, – бо «знав Сам, що в людині було» (Ів. 2:24-25). Апостоли добре усвідомлювали, що Богові відоме все. Візьмім для прикладу молитву, якою вони молилися перед вибором 12-го апостола на Юдине місце. Вони молилися так: «Ти, Господи, знавче всіх сердець» (Дії 1:24).
Бог не тільки знає все про людину, її вчинки, її думки та наміри, але й досліджує людину. Кожна Особа Святої Трійці зайнята людиною, іспитує її. Ось що пише про це апостол Павло у Посланні до Римлян: «А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих» (Рим. 8:27). В Об’явленні записано такі Христові слова: «І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця (нирки й серця – у біблійній мові – це центр духовного й розумового життя людини) вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими» (Об. 2:23). У 1-му Посланні до Коринтян написано, що «усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини» (1Кор. 2:10).
Із цих місць Слова Божого ясно, що Бог не є байдужий до людини. Він знає її і випробовує, а це все для добра людини, щоб її ближче привести до Себе, до пізнання правди, щоб поставити на добру дорогу.
Біблія учить, що Бог знає про людину все. А чи можна навести приклади з Біблії, які показали б, що Бог дійсно знає все про людину?
По-перше, Бог знає вчинки кожної людини. Про це читаємо в Книзі Псалмів (Пс. 33:13-15): «Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських, приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю: Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!»
По-друге, Бог знає дороги нашого життя. Давид каже: «Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш» (Пс. 139:3). У Приповістях Соломон пише: «Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє».
По-третє, Бог знає все, що ми говоримо. Написано: «Бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!» (Пс. 139:4).
Четверте, Бог знає наші болі і наші смутки. У Книзі Виходу (3:7) написано: «І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його».
Із Слова Божого знаємо, що Бог вивів Свій нарід із неволі. Як Він бачив і знав колись, так само і сьогодні бачить і знає болі та смуток народів і поодинокої особи. Бог у Свій час пошле поміч. Яке велике це підбадьорення для кожної віруючої людини, яка покладає свою надію на Бога і суд віддає Йому, у Його святі руки. Бог покарає своєчасно кожну несправедливість і загоїть рани завдані гнобителями.
П’яте, Бог знає думки і уявлення наші. Цар Давид каже, що Бог заздалегідь розуміє його думку (139:2). Доручаючи своєму синові Соломонові будову храму, Давид сказав: «А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди» (1Хр. 28:9).
Про те, що Бог цікавиться людиною в її найдрібніших, найнезначущих деталях, сказав Сам Ісус Христос такі слова: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців» (Мт. 10:29-31).
А чи згадує Біблія про те, що Бог цікавиться і знає долю не тільки поодинокої людини, але знає і контролює історію всього людства? Немає іншої книги у світі, як Біблія, що показувала б, як Бог цікавиться не лише поодинокою особою, а й усім людством. Бог цікавиться і знає кожну націю, кожну країну, кожну родину і кожного зокрема.
У Біблії є багато пророцтв, що здебільшого вже здійснились, але є ще й не здійснені. Наприклад, у 2-му розділі Книги пророка Даниїла описується, який пророчий сон приснився Вавилонському цареві. У сні цар бачив величезного боввана, голова якого була із золота, груди і руки із срібла, а черево та бедра його – мідяні, голінки із заліза, а ноги були частинно з заліза, а частинно з глини. Цей сон був даний Богом для вавилонського царя про майбутню історію людства. Бог знає всю історію наперед, і тому інколи об’являє її людині. Цей сон є дуже цікавим пророцтвом, але на жаль, ми не зможемо докладно розглянути його тут і зараз. Однак, треба сказати, що історія підтвердила правдивість цього пророцтва. Золота голова – це був період Вавилонського панування. Груди і руки із срібла – це період Мідійсько-Перського панування. Одна рука Мідія, друга – Персія. Мідна частина вказує на період Грецької імперії, а залізна – Римської імперії.
Коли ви читали про цей сон, то напевно зауважили, що як відірвався камінь від гори, то вдарив боввана по ногах його, що були з заліза та з глини. Не по голові, не по руках, а по ногах. Камінь тут символізує Христа. Як уже згадано, залізні ноги символізували Римську імперію. Чи не християнство розвалило її? Так! І як Римську імперію розвалив Христос, так Він розвалить і інші, менші, залізні та глиняні сучасні держави.
Хоч Бог знає майбутність кожного народу, країни, як і кожної особи, але Він так само може цю майбутність змінити. Бог не бажає, щоб хтось загинув. Написано, що Божа воля в тому, щоб усі спаслися. Але майбутність залежить від людини. Коли люди покаються, прийдуть до Бога, як колись населення Ніневії, то Бог прощає і благословляє.
Або візьмім інший приклад із цієї самої Книги пророка Даниїла (8-ий розділ). Там іде мова про барана, козла та роги. Це Міідійсько-Перський період, а великий ріг – це цар Олександер Великий. Бог об’явив для Свого вірного слуги Даниїла майбутність, з чого ми бачимо тепер, як дослівно здійснювалися Божі пророцтва. Це є також підтвердженням нашої віри в непомильність Біблії як Божого Слова.
Бог знає все від самого початку всього, знає всю майбутність аж до кінця. ВУ Книзі пророка Ісаї в 46-му розділі Бог сказав: «Пам’ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню» (Іс. 46:9-10).
Бог обіцяє для людини, при умові що вона буде виконувати Його заповіді, спокій і справедливість. У Книзі пророка Ісаї Бог сказав: «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!» (Іс. 48:18). Але часто люди не виконують Божих заповідей і не слухають Божих повелінь.
Так, Бог знав, що єгипетський цар не захоче відпустити Ізраїльського народу з неволі, і тому каже: «І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною» (Вихід 3:19) І тому Бог різними способами змушує підкоритися Його плянам. Але Бог у Своїй любові рахується з людиною і часто змінює Своє рішення. Наприклад, Бог рішив знищити Ізраїля в пустелі за гріх поклоніння ідолам. Мойсей просив Бога відвернути гнів і пригадав Божі обітниці про цей нарід, дані патріярхам. І Бог змінив Своє рішення і не винищив ізраїльського народу.
Так Бог змінив Своє рішення відносно царя Саула. Бог змінив Своє рішення щодо смерти царя Єзекії і продовжив йому життя на 15 років. Сам Бог свідчить: «Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити, та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому. А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його» (Єр. 18:7-10).
Бог на багато років наперед уклав плян відкуплення через Свого Сина Ісуса Христа. Було багато пророцтв, проголошених на багато років наперед про все, що станеться. Бог знає наперед неслухняність людини. Бог також об’явив Свій плян щодо другого приходу Ісуса Христа. Про це свідчить як Старий, так і Новий Заповіти. І написано в Євангелії: «Про день той (тобто день другого приходу Христа) й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець» (Мт. 24:36).
Цей атрибут Божого характеру, що Він все знає, тішить віруючих. Бог знає всі несправедливості, кривду, всі гоніння і переслідування, заподіювані дітям Божим лише тому, що вони вірять Богові і виконують Його заповіді.
Бог знає, дорогий друже, про твою боротьбу, твої змагання, Він знає про твої зусилля, а також знає про твої немочі. Тому варто довіритися такому Богу, варто Його любити і посвятити своє життя на служіння Йому. І коли ви проявите ці добрі бажання, Бог вийде назустріч вам. Знаючи ваші наміри, Він вам допоможе.