7.2 Зброя і війна

Поклоніння і хвала – також могутня зброя. Часто, коли ми відчуваємо, що ворог опановує нас, ми можемо протистояти йому через хвалу Богові. Коли депресія та нудьга охоплюють нас, коли ми відчуваємо духовну слабкість, ми повинні хвалити Бога. Це дуже важко зробити в такі моменти, але подякуйте Богові хоча б за те, що Він зробив для вас, за жертву Його Сина, за те, що Він дав вам життя. Для кожного з нас знайдеться окремий привід для подяки, але пам’ятайте: Бог завжди гідний похвали. І коли ми віддаємо Богові хвалу, навіть у найтемніші періоди нашого життя, ми знаходимо нові сили для нашого служіння. (Я не вважаю це єдиним способом терапії, особливо у випадках клінічної депресії чи глибоких душевних ран. Але просто дивовижно, як часто це допомагає.)

Виділіть спеціальний час протягом дня для поклоніння Богові, оскільки я впевнений, що хвала Богові – це наша кінцева мета, а євангелізм – лише засіб для досягнення цієї мети. Правильно розставивши наші цінності, ви це зрозумієте. Віддайте Богові славу, принесіть Йому жертву хвали і просто насолодіться спілкуванням з Ним, бо Він – Бог. Тозер стверджує, що поклоніння – це камінь, якого бракує в будівництві євангельської церкви. Якщо у вашому житті не вистачає поклоніння, ви будете постійно відчувати брак духовної сили.

Наша найсильніша зброя в духовній війні – любов. З попередніх розділів ми дізналися, що без любові наше християнське життя буде не тільки нудним та хворобливим, але й перестане бути небезпечним для сатани. Наше життя перетвориться на „мідь дзвінку або бубон гудячий“. Ми повинні проявляти щиру любов стосовно ближніх, щоб вони побачили благодать Божу в нашому житті. Звісно, не слід впадати у відчай, якщо ми не несемо людям Слово Боже, але слід щиро в цьому розкаятися. Ми повинні стати на коліна перед Ісусом Христом і просити Його, щоб Він наповнив нас Своєю любов’ю. Христос перебуває в нас! Не ставтеся до цього легковажно. Подякуйте Йому за цю присутність. Просіть Його, щоб Він вас наповнив. Він може це зробити.

Бог може сповнити нас більше, ніж ми можемо собі уявити. Він повністю змінить наше життя. Ми, звісно, відразу не можемо вмістити Бога в наше серце, Він “розірве” нас. Ми повинні просити Його розширити наше серце, і Він дасть нам рівно стільки Святого Духа, скільки ми зможемо винести. І, в міру заповнення Святим Духом, ми зможемо відчути щиру любов стосовно інших людей.

Духовне горіння – це результат сповнення Святим Духом, і воно проявляється в усіх сферах нашого життя. Люди часто запитують: „Чим ви відрізняєтесь від інших?“ Ми горимо щирим бажанням врятувати світ. Натовп людей на зупинці? Побесідуйте з ними, дайте їм трактати, які ви завжди носите з собою. Неочікуваний телефонний дзвінок? „Вибачте, мабуть я помилився номером“. – „Ні, сер, ви не помилилися, це правильний номер, адже ви повинні почути важливу новину“.

У нас є зброя, бо Дух Святий знаходиться всередині нас. Однак це не є гарантією того, що ми не будемо поранені в бою. Якщо ми вийшли в бій, то, безперечно, отримаємо поранення. Не думайте, що зможете уникнути поразок. Просто не впадайте у відчай, якщо щось пригнічує вас. Почуття вини – у минулому, яке ми не можемо змінити. Жаль за минулими помилками – одна з найбільш тонких форм любові до себе. Ви можете кожного дня відчувати себе оновленою людиною і в цій новій якості прославляти Бога. У вас немає причини для ненависті і відчаю. Уникайте фраз, які починаються зі слів: „Якщо тільки…“ Вони позбавляють нас духовного життя. Деякі християни втратили свою силу через постійні „якщо“. Стійте твердо у вірі, не дозволяйте нікому зрушити вас з місця (1Кор. 15:58). Звертаючи увагу на те, що говорять люди, ви завжди будете розчарованими. Відчуваючи хвилювання з приводу завершення кожної ситуації, ви не зможете вирости духовно. Зверніться до Ісуса, і ви здобудете перемогу над гріхом. Дозвольте пояснити.

Війна вимагає великих жертв від солдатів, які знаходяться на передовій лінії фронту. Якщо є щось, що ви цінуєте більше за Бога, відмовтеся від цього. Крім того, Бог може сказати вам, щоб ви продали свій будинок і витратили гроші на одне з Його служінь. Якщо у вас машина, яка коштує 7 тисяч доларів, може, вам доведеться купити машину за 5 тисяч доларів. Автомобілі стали особливим культом у нашому суспільстві, і, на жаль, християни також підпали під нього.

Багато християн мріють поїхати в Ізраїль. Це паломництво коштує чимало. Чи правильно ми розпоряджаємося своїми грошима? Часто чуєш побожні зауваження, що Христос так багато зробив для нас, що ми нічого не можемо віддати Йому натомість. Я відповідаю: якщо Христос справді зробив для нас неймовірно багато, то чи можемо ми щось утримати і не віддати Йому? Можливо, Бог хоче, щоб у нас був автомобіль. Але ви повинні розуміти, що насправді все належить Йому. Ви повинні дякувати Богові за те, що Він дозволив вам користуватися цим автомобілем. У вас є страховий поліс на кругленьку суму? Ви змогли б просто так подарувати його комусь? Апостол Петро сказав біднякові, що срібло і золото нічого не значить для нього. Сьогодні не так часто почуєш подібні заяви. Ми засліплені матеріальним збагаченням. Вирвавшись із його ланцюгів, ми відразу побачимо глобальні зміни в нашому духовному житті. Ми побачимо духовну революцію.

Назву чотири види дій, які очікувані від солдатів Христа. Перший – принесений плід. Ми говорили про це, коли роздумували про учнівство. Другий – духовне виховання, про що також було сказано раніше. Третій – це єдність. Я не говорю про те, що слід мати спільну думку зі всіх питань. Просто ми повинні бути чистими провідниками Божественної істини. Ми всі – Його посудини, і я знаю: щось передається цьому світу і через Джорджа Вервера. У кожного з нас своє призначення. Однак є щось дуже важливе в нашому свідченні, і Новий Заповіт говорить про це в різних контекстах. Ідеться про однодумність. Це нелегко, адже новонавернений повинен об’єднатися з великою кількістю людей. А це можливо лише через терпіння і любов. Якщо в нашому суспільстві процвітають плітки і розбіжності, тоді це не суспільство, а група людей. Ми не зможемо отримати в такій церкві підтримку і любов, яких чекаємо від спілкування з іншими віруючими. Той же принцип єдності справедливий і в шлюбі. Якщо ви і ваш чоловік (дружина) є командою з двох людей і працюєте разом, то вас чекає успіх у служінні. Ви не повинні намагатися переважити партнера чи ігнорувати його (її) заради „християнського служіння“.

Четвертий вид зброї – це євангелізація всього світу. Церкви повинні виконувати доручення Ісуса Христа, задумуючись: „Кого послати на місіонерське служіння?“ Часто ми думаємо, що місіонерство – це особистий Божий заклик, який спрямований до однієї людини. Насправді церква також повинна працювати в цьому напрямі. Вона повинна відправляти на благовістя найкращих служителів. Прочитайте Книгу Дій святих апостолів, розділи 11 і 13. Ви побачите, як церква в Антіохії отримала заклик від Святого Духа послати Павла і Варнаву на подальше служіння. Павла і Варнаву? Але вони самі організували цю церкву і провели в ній всього рік. Як церква могли вижити без них? Подібних розмов навіть не виникало. Після молитви церква благословила їх на служіння. Чи може сьогодні церква відправити свого пастора на служіння? „Але ж він – головний проповідник у нашій церкві!“ Я не говорю, що слід відправляти найкращих, просто шукайте волі Божої, щоб Господь указав, кого хоче бачити на певному служінні. Подібне ставлення принесе хороші результати в справі євангелізації. Якщо ви зможете подивитися далі своїх потреб, Бог благословить вас особливим чином. Якщо ви будете молитися про служіння по всьому світі, Бог пошле також служителів і у вашу церкву.

Коли християни справді будуть турбуватися про проповідь Євангелії по всьому світу, коли ми почнемо застосовувати цей принцип на ділі, а не на словах, ми зможемо протистояти армії сатани. Для цього ми повинні бути готовими пожертвувати всім, що в нас є. Сподіваюся, що, прочитавши цю книгу, ви відчуєте заклик нести Євангелію всьому світові. Будьте готові до того, що через короткий проміжок часу разом із ентузіазмом прийде і розчарування. У вас виникне сумнів з приводу вашого призначення, а також багато інших перешкод. Чим вище ви підіймаєтеся, тим болючіше будете падати. Це принцип перемоги. Він означає лише те, що ви повинні працювати чітко і постійно, будуючи своє служіння на правильній основі. Ви повинні бути в мирі з Богом, з собою та іншими віруючими. Ми повинні думати не про те, як виграти один чи два бої, але як перемогти на цій війні.

Попередній запис

7.1 Зброя і війна

Наступний запис

8 Покаяння