7.4-5 Тоталітаризм та олігархія

Тоталітаризм

Тоталітаризм (з латинської – «цілісність», «єдність») – політична система, за якої держава прагне повного (тотального) контролю над усіма без винятку правовими сферами.

Ознакою тоталітаризму є повна централізація влади на базі силових структур. Для утримання тоталітарного контролю над суспільством влада переслідує будь-які прояви індивідуальності (відмінності в поведінці) та вільнодумства (відмінності в міркуваннях). Усе повинне бути одноманітним.

Біблійними прикладами тоталітаризму є держави, які обожнюють своїх володарів – чи то єгипетський фараон, вавилонський цар чи римський імператор.

Найвідомішою з сучасних форм тоталітаризму є фашизм (від латинської – «в’язанка», «пучок»), коли всі сфери влади та суспільства підкорені одній політичній партії. Ганна Арендт (1906-1975), видатний експерт у галузі тоталітаризму, стверджує, що головною ознакою фашизму є наявність потужного пропагандистського апарату, який формує культ ненависті до внутрішнього або зовнішнього ворога (як реального, так і вигаданого).

Олігархія

Олігархія (від грецької – «влада небагатьох») – політична система, за якої влада зосереджена в руках порівняно нечисленної групи людей, нікому не підзвітних. Олігархами можуть бути лідери монопольно правлячої політичної партії (політбюро), рада військових (хунта, з іспанської «зібрання»), група найбільш заможних громадян (плутократія, з давньогрецької «багатство» і «правління») тощо.

Біблійним прикладом олігархії є синедріон.

Попередній запис

7.2-3 Теократія та монархія

Наступний запис

7.6 Демократія