Господь Ісус учив нас, що ми маємо любити Бога та служити Йому через наших ближніх. Власне, ми маємо розпізнати присутність Христа в бідних і покинутих. Для нас є тайною те, як ми можемо служити Сину Божому через інших людей, що живуть поруч з нами, бачити Його в них. Від нас це вимагає акту віри, а також щедрого дару Божої ласки.
Якщо чоловікові вдається збудувати власний будинок, від фундаменту до даху, і забезпечити свою сім’ю, він цілком може сказати: «Це добре житло для моєї сім’ї; хай Бог благословить наш дім». Подібно, ми мешкаємо в духовному середовищі, ніби в невидимому домі. Наші добрі стосунки з іншими вибудовуються на повазі, добрій волі, турботі і взаємній підтримці. Щоб зробити наш духовний дім добрим святим місцем, ми маємо запросити Господа Ісуса прийти і жити з нами, як Він сам сказав: «Перебувайте в Мені, а Я в вас!» (Ів. 15:4).
Христос також учив нас світити нашим світлом на славу Отця. Він закликає кожного з віруючих свідчити свою віру добрими вчинками і світлом, «щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони» (Ів. 3:21). Ми отримали надзвичайно благородне доручення: дією Божої благодаті, бути живими образами Божого світла в цьому світі. Можемо розглянутися довкола і також зауважити промені Божого світла в наших ближніх. Божа благодать сяє обильно в людях, як прекрасне відображення в дзеркалах, варто лишень приглянутися з вірою.
Діти можуть побачити Божу доброту в турботі й піклуванні, які виявляють до них батьки. Ті, хто живе в шлюбі, можуть розпізнати Божу любов у власній взаємній любові. Студенти можуть спостерігати Боже милосердя в доброзичливості своїх учителів.
Нужденні можуть відчути присутність Бога в людях, які їм допомагають. Хворі можуть бачити Божу опіку через тих, то доглядає їх під час хвороби. Пригноблені можуть оцінити благословенний мир Божий у людях, які їх утішають і захищають.
Такі діяння і таке життя сповнюють початковий план Творця: люди мають бути образом Божим. Слова часто зайві для такого спілкування. Інколи безсловесна комунікація є найбільш гучною.
Усі ці форми свідчення направду відкривають Бога в людях. Велика нагорода чекає в небі на тих, хто вносить у своє довкілля благословенний мир і творчу любов Бога.
Христос закликає усіх вірних засвідчувати своєю любов’ю те, що вони є Його послідовниками: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ів. 13:35).
Через доброту християн можемо зауважити, що вони дуже серйозно сприймають вчення Господа Ісуса, і що так вони вшановують Отця. І справді, такі добрі вчинки можуть здійснюватися лише в об’єднанні з Сином Божим, без Якого ми нічого не можемо зробити, і чиєю місією на землі було вшанувати вічного Отця.
Що більше наше життя оживляється через божественне діяння Святого Духа, Який постійно перетворює нас, щоб ми стали люблячими дітьми Божими. Наша найвища мета – об’єднатися з Христом і надихнутися Святим Духом для слави Бога Отця.
Те, що Бог відкривається в добрих людях, – якщо придивитися очима, повними віри, є для нас джерелом духовної радости і великого заохочення.
* *
Поважна літня пані Лідія одного разу дала дуже доречний урок про те, як іти по життю у світлі Божому та за Його волею в будь-яких обставинах. Коли я сказав, якою удачею було те, що зливи закінчилися якраз перед весіллям її сина, вона відповіла мені та іншим, що це чули: «Є таке старе прислів’я, ми приймаємо від Бога і сонце, і дощ».