Бог має особливі, вічні плани для малих цієї землі. Великі працюють для власного успіху, розкошують у ньому, тоді як малі часто є останніми серед людей. Але Бог їх не забуває. Насправді вони до Нього ближче від інших.
Через те, що ми бачимо не все, і судимо надто швидко, нам здається, що малі є останніми. Але в Бога інші плани. Вони, так би мовити, є незавершеною працею Бога. Хіба ми можемо оцінити твір мистецтва до того, як він буде завершений? Звісно ж, ні. Так само ми не можемо оцінити Божу працю в малих, перш ніж вона буде увінчана славою воскресення.
А тоді багато з тих, що були останніми, стануть першими на небесному бенкеті. Бідні стануть багатими на благословення через вічні віки. Ті, хто плакав, будуть завжди сміятися і співати від радости. Покірні, співчутливі, чисті та мирні діти Божі – всі вони знайдуть істинну нагороду в небесному домі Отця. Кожен, кого зневажили за ім’я Христа, буде вшанований разом з Ним, коли Він прийде з ангелами в славі.
Царство Боже у своїй першій стадії починається вже тут. Ті, що зараз живуть у Христі і в Дусі, вже є духовно збагачені, і останнього дня їх покличе Христос: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу…» (Мт. 25:34). У цьому житті вони зустрічають Бога навіть у випробуваннях і очищуються, щоб знайти вічну радість у Ньому.
Незважаючи на всі наші спокуси, спотикання, страждання і сумніви, ми можемо насолоджуватися щирою любов’ю Бога завдяки Його благодаті в найглибшому святилищі наших душ. Ми можемо довіритися Його безмежному милосердю; Він знає кожне зітхання наших душ, кожний плач серця, кожне прагнення правди.
Ми занепадаємо духом від нещасть? Христос страждав за нас, і ми розділяємо Його страждання. Нам це завдає горя? Христос розділяє нашу скруту. Ми вмираємо? Це з Христом ми вмираємо і з Ним піднімемося.
«Коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе» (Ів. 12:24). Наш Господь Ісус страждав, помер і воскрес із мертвих, щоб принести нам цінні та вічні плоди. Так само і наші страждання та смерть у Христі принесуть подібні плоди. Нам не треба боятися. Бо ми не самі в наших нещастях. «Я перебуватиму з вами повсякденно» (Мт. 28:20).
Для Бога важливі малі речі. У Христі найменший, хто чує слово Боже, міцніє в Дусі. У Христі бідний, який мало віддає, як удова, багато отримує від Бога. У Христі, кожен, хто страждає, більше співчуває іншим в їх стражданнях. У Христі кожен, кого переслідують і хто відповідає Божою зброєю – любов’ю, буде прославлений Богом.
У Христі людина, яка допомагає іншим нести їх тягар, здобуде щедру ласку від Бога через цілу вічність. У Христі ті, хто, як Лазар біля воріт, були знехтувані безсердечними людьми, радісно святкуватимуть біля Авраама.
Якими малими, якими незначними ми б не почувалися, Бог обіцяє небесні благословення на Своєму бенкеті тим, хто любить Його. Там ми зможемо вічно живитися Його люблячою присутністю і радістю.
* *
Коли я був підлітком, один наш вчитель у школі в Чикаго давав цінні уроки без слів. У його класі на всю стіну висіла цитата: «Чини іншим так, як хочеш, щоб вони тобі чинили». Я часто думав, що світ був би значно кращим, якби люди дотримувались цього правила.
Одного дня я поділився цією думкою з друзями і спитав, чиї це слова. «Це наука Ісуса Христа», – відповів один хлопець. Присоромлений, що я, який називаю себе християнином, не впізнав слів Учителя, я незабаром взявся до стараннішого вивчення Його божественного одкровення. Воно захоплює і живить мене вже декілька десятиліть, і я все ще вчуся.
КІНЕЦЬ