НЕДІЛЬНА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

Неділя – найважливіший день тижня

Євреї святкують шабат, сьомий, останній день тижня. Мусульмани вважають святим днем п’ятницю. А ми, християни, святкуємо перший день тижня, тобто неділю. У цей день воскрес Христос.

Воскресіння – це найважливіша подія в історії людства. Так вважають християни ще з апостольських часів. У Діяннях Апостолів читаємо: «А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба…» (Дії 20:7). Перші християни називали недільну Літургію ламанням хліба, бо тоді для причащання вживали не малі просфори, а великі хлібини, які розламували.

Французька революція безуспішно намагалася знищити сьомий день, присвячений Богові, тому ввела декади, десятий день вважали святковим. Комуністична жовтнева революція, хоч була безбожною, залишила сьомий день у спокої. Але комуністи часто перешкоджали в його святкуванні.

Християни вважають Божественну Літургію центром неділі. Кардинал Мерсієр так відповів на питання «Ким є християнин?»:

– Це хтось, хто бере участь у Божественній Літургії.

Божественна Літургія дає змогу на якийсь час залишити щоденні заняття та клопоти, поглянути та оцінити їх з іншої, Божої перспективи, у світлі Євангелії. Дає можливість подякувати Богові за все те, що було добре, перепросити за те, що могло би бути ліпшим, та внести певні корективи у своє життя на найближчий тиждень. Ісус, Якого приймаємо у Пресвятій Євхаристії, допоможе нам у виконанні цих намірів.

Відпочинок та лінивство

У наш час участі в Божественній Літургії щораз частіше перешкоджає телевізор. Один священик питає хлопця:

– Чому цієї неділі тебе не було на Літургії?

– Бо я дивився телевізор.

– А мама не нагадала тобі, що треба йти до церкви?

– Ні, мама теж дивилася телевізор.

У неділю десятирічна Моніка хоче їхати з товаришкою на екскурсію. Мама запитує:

– А що з Літургією? Ви ж їдете до гірської місцевости, де немає церкви.

Моніка задумується і, здається, знаходить добру відповідь:

– Мамо, а наступної неділі я піду до сповіді, і Господь мені вибачить.

Мамі не сподобалося таке вирішення проблеми. Думаю, Господь вибачив би тій малій дівчинці, бо її релігійне життя було ще мало розвинене. Але чи варто ставити власне задоволення вище, ніж зустріч з Ісусом?

Попередній запис

ПРАЦЯ І ВІДПОЧИНОК У НЕДІЛЮ ТА СВЯТА

Наступний запис

ЛЮБОВ БАТЬКІВ