Софійка купує молоко
Мама наказала своїй дванадцятирічній доньці Софійці, щоб не засиджувалася в подруги і купила молоко для малого братика. Софійці в гостях цікаво розмовлялося, тому вона повернулася пізно. Попросила гроші на молоко, але розсерджена мама відповіла, що вже все купила. Дівчинка помітила мамин гнів. Однак їй тяжко було визнати свою провину і попросити вибачення. Почула, що її молодший братик пробудився і заплакав, запитала мами:
– Мамо, можна я візьму його на руки і заколишу, поки ти маєш роботу?
– Добре, — відповіла менш розгнівана мама.
Минуло пів години, мама заспокоїлася. Донька запитала:
– Мамо, ти ще гніваєшся на мене?
Мама поцілувала її в голову.
Допомога в роботі або інший добрий вчинок теж можуть бути формою перепрошення. Однак було б ліпше, якби Софійка перемогла свою упертість і попросила вибачення, а потім ще й зробила добрий вчинок. Така поведінка сподобалася б мамі, а насамперед Ісусові.
Гарна легенда про перепрошення
На війні мати втратила сина. Її повідомили про це офіційним військовим листом. Він загинув на передовій як герой. Мати не знаходила собі місця. Молилася:
– Якби я могла його знову побачити, бодай на п’ять хвилин…
І ангел відповів на її молитву:
– Гаразд. Маєш лише п’ять хвилин. Побачиш його, але пам’ятай, що це дорослий чоловік. Серед тридцяти років, які він прожив, ти можеш вибрати той вік, у котрому хочеш його побачити.
Мати задумалася.
– Хочеш побачити його воїном, який героїчно гине в бою? Чи в момент, коли виходить на сцену, щоб отримати шкільну нагороду, якою гордився б кожен хлопець?
Погляд матері посвітлішав.
– А може хочеш побачити його немовлям у твоїх обіймах? – вів далі ангел.
Мати не поспішаючи відповіла:
– Ні. Я хочу побачити його в той момент, коли біг до мене садом, щоб попросити вибачення за свої пустощі. Був таким малим і таким нещасливим, з такою силою впав у мої обійми, що аж заболіло.
Е. В. Лукас