Уздоровлення в Капернаумі
Якось у суботу Ісус Христос разом з апостолами зайшов до синагоги в Капернаумі. Молитва тривала досить довго. Потім настав час на перекуску і відпочинок. Святий Петро запросив Ісуса до свого дому. Він хотів якнайкраще пригостити свого Вчителя, дати усе, на що собі може дозволити бідний рибалка.
Однак хвороба тещі перешкодила його добрим намірам. У Євангелії не зазначено про дружину св. Петра, але якщо вона й була вдома, то, напевно, доглядала хвору матір. Ісус рятує ситуацію, підходить до ліжка хворої, бере її за руку і уздоровлює. Гарячка залишає хвору, «і, зараз уставши, теща їм прислуговувала» (Лк. 4:39).
У малому місті новини, особливо надзвичайні, поширюються дуже швидко. Тому немає нічого дивного в тому, що до вечора усі в Капернаумі знали про уздоровлення тещі св. Петра. Люди вирішили скористатися нагодою і хотіли, щоб Ісус уздоровив інших хворих. Біля дому св. Петра зібрався натовп, тяжкохворих принесли на ношах. Ісус на кожного клав руки й уздоровлював.
Я хотів би купити чудо
У часи Ісуса Христа не було таких добрих ліків, як тепер. Було менше лікарів, та й вони часто не були добрими спеціялістами. Тому Ісус, Який бачив страждання хворих, уздоровлював їх у надзвичайний спосіб.
У малому англійському містечку до аптеки заходить шестирічний хлопчик. Аптекарка запитує, які ліки він хотів би купити. «Мені потрібне чудо», – чує у відповідь. Здивована жінка не може зрозуміти, про що йдеться. Тоді хлопчик зі сльозами на очах розповідає: «Я вийняв зі скарбнички всі свої гроші і мушу купити чудо для свого молодшого братика. Лікар сказав, що лише чудо може врятувати йому життя». До розмови прислухався старший чоловік. Він подивився на розгублену аптекарку і звернувся до хлопчика: «Заведи мене до свого дому, я хотів би побачити твого братика». Виявилося, що це був відомий лікар з Німеччини, який був проїздом в Англії. Він оглянув хворого, виписав ліки, котрі справді допомогли. Життя маленького хлопчика було врятоване.
Цей «чудесний» лікар, як і інші добрі лікарі, викликає в нас відчуття подиву. З допомогою таких лікарів Господь Бог повертає людям здоров’я. Однак якби не добре серце старшого братика, який був готовий віддати всі свої заощадження на ліки, цього хворого хлопчика, можливо, не вдалося б урятувати.
Як дбати про хворих
Недостатньо кілька разів піти до аптеки. Часто треба впродовж багатьох тижнів допомагати хворому в різних щоденних потребах.
У ваших родинах теж трапляються різні хвороби. Може захворіти брат або сестра, дідусь або бабуся. Іноді дізнаєтесь, що хворіє хтось із вашої дальшої родини, хтось зі знайомих чи приятелів. Чи маєте добре серце, щоб, якщо це виявиться необхідним, допомагати їм щоденно?
Що можна зробити для хворого? Інколи підкаже мама, деколи хворий сам про щось попросить, а часом вистачить його провідати, принести квіти чи цукерки, порозмовляти з ним. Якщо це хтось з товаришів, то можна принести цікаву книжку і розповісти, як було в школі. Той, хто має добре серце, завжди зуміє подарувати хворому радість.
Іноді ви також хворієте і знаєте, якими приємними можуть бути чиїсь відвідини, посмішка, товариська розмова. Тоді людина почувається менш самотньою, хвороба видається легшою, і здоров’я повертається швидше. Для хворого доброта і любов настільки ж важливі, як таблетки та ін’єкції.
На останньому суді Ісус Христос винагородить тих, хто провідував хворих, тому що вони робили це також для Нього.
Брат ослик
Під час уздоровлення в Капернаумі Ісус Христос вчить нас, що здоров’я нашого тіла – це великий скарб, про який потрібно дбати. Розважливе піклування про власне тіло належить до боговгодних справ.
Святий Франциск Асизький жартівливо називав власне тіло братом осликом. Братом тому, що наше тіло близьке для нас, ніби рідний брат, про якого потрібно дбати. Осликом тому, що, подібно до цієї тварини, воно часто має нерозумні бажання, в яких йому потрібно відмовляти. Кожен з нас може навести приклади забаганок власного тіла.
На жаль, розум та сумління не завжди керують потребами вашого тіла. Навпаки, ви часто піддаєтеся забаганкам брата ослика. Відомо, якщо цій тварині давати добре й багато їсти і не вимагати багато роботи, то вона стає лінива, вперта, а замість того, щоб слухати, копається. Подібне може трапитися з тілом дитини. Тому ви повинні хоча б трохи працювати фізично. А ті, хто не має такої нагоди, не повинні забувати про гімнастику та заняття якимось видом спорту. Якщо йдеться про харчування, то також потрібно керуватися здоровим глуздом, а не жадібністю. Розсудлива дитина час від часу вміє відмовитися від чогось смачненького. Так ви навчите ваше тіло, щоб воно слухалося розуму та сумління, а водночас вбережете його від хвороб і частого відвідування лікаря.