Коли ми виснажені і відчуваємо вигорання, тоді дуже легко втратити перспективу. Наслідки цього можуть бути смертельними. Негативні думки і почуття починають нами керувати. Навіть якщо в багатьох аспектах нашого життя усе вдається добре, ми можемо почати вважати себе невдахами. Ми стаємо сліпими до всього позитивного, що може бути в нашому житті. Ми втрачаємо відчуття значимости і починаємо замислюватися, чи взагалі наше життя приносить хоч якусь користь. Ми починаємо вірити в те, що нічого не можемо зробити, аби змінити ситуацію, в якій перебуваємо. Глибоко всередині ми навіть можемо почати відчувати, що Бог більше не може нас використати. Часом нам може навіть захотітися позбавити себе життя.
Безперечно, Ілля відчував подібне. Коли Бог запитав його: “Чого ти тут, Ілле?” – пророк дивився на своє життя крізь дуже темні окуляри. “Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!…” (1Цар. 19:4,10).
Ілля відчував, що зробив усе можливе, усе, що від нього залежало, але цього зовсім недостатньо. Він думав, що залишився єдиним, хто все ще на боці Бога, і що його колишні союзники хочуть вбити і його. Глибоке відчуття поразки і невдачі пронизувало його мислення, поглинаючи всю його енергію і залишаючи його в стані крайнього виснаження. Тепер бачите руйнівні наслідки втрати перспективи?
Проте Бог розглядав Іллю під іншим кутом. У діалозі, який приніс певне запевнення, Бог дав чітко зрозуміти, що має ще справи для пророка. Ілля мав повернутися в Ізраїль і призначити нових провідників. На думку Бога, невдачі Іллі зовсім не зробили його непридатним в очах Божих. Бог також сказав Іллі, що не всі втратили віру, оскільки залишилося сім тисяч народу в Ізраїлі, які не схилили коліна перед поганським божком Ваалом. По суті Бог казав Іллі щось на зразок: “Що ти робиш тут, Іллє? Подивися на ситуацію з нової перспективи. Твоя справа ще не завершена. Я все ще вірю в тебе. Я і далі маю намір використати тебе”.
У моменти нашого виснаження та вигорання завжди маємо зробити вибір. Ми можемо обрати одне з двох: оцінювати своє життя крізь призму традиційних людських стандартів або можемо обрати розглядати його з погляду Божого. Декілька простих запитань допоможуть нам побачити велику відмінність між цими двома перспективами. До чого кличе нас Бог – бути успішними чи бути вірними? Бога більше цікавить кількість чи якість? Бог мислить категоріями довгостроковими чи короткостроковими? Бог переймається більше речами чи людьми? Коли ми розглядаємо ці запитання у світлі розмови Бога з Іллею, відповіді стають очевидними. У кожному з них другий варіант – це завжди Божа перспектива.
Просто зараз ви можете ототожнити себе з Іллею, коли він сидів у печері. Чи почуєте ви запитання: “Чого ти тут?” – як виклик почати розглядати речі з погляду Бога? Я пригадую, як кілька років тому сам робив це. Група осіб, в яких я вклав багато часу, енергії і зусиль, вирішили залишити спільноту, де я служив. Майже цілу ніч я був переповнений відчуттям глибокої втоми і невдачі. Я відчув у собі відлуння молитви Іллі: “Досить тепер, Господи!” Я провів день на самоті з Богом. Як тільки я почав дивитися очима Бога на те, що трапилося, ситуація повільно почала здаватися мені вже не такою безрадісною. Наступного дня я міг повернутися до своєї праці з набагато більшою енергією і надією. Нехай і вам вдасться збагнути бачення Божої перспективи на те, що ви переживаєте у своєму житті.
Відповідь на запитання Бога
“Чого ти тут?” Припускаючи, що ви, можливо, переживаєте щось подібне до досвіду Іллі, хочу запропонувати вам поділитися з Богом, як так сталося, що ви перебуваєте саме тут і зараз. Можливо, відбулися певні події, ви зазнали певного досвіду, що завдало вам удару чи виснажило вас. Мабуть, розчарування і невдачі обікрали вас, позбавивши енергії. Можливо, у вашому житті є “водії”, які ускладнюють ваше життя, не даючи зупинитися і побути в тиші.
Поділіться з Богом усім цим, а далі замовкніть і намагайтеся почути, що Бог, можливо, захоче вам сказати через них.
Запитання також кидає нам виклик, як і Іллі, відкрити для себе ширшу перспективу Бога на те, що відбувається в нашому житті. Пригадайте собі, що це означає. Пам’ятайте, що, з погляду Бога, на певні речі важливіші за інші. Вірність важить більше, ніж успіх; якість значить більше, ніж кількість; тривала перспектива важливіша за нетривалу; люди мають більше значення, ніж речі.
Коли розглядаєте своє життя очима Бога, поділіться з Ним тими прикладами, де ви дозволили зовнішньому тиску і звиклим людським міркуванням формувати своє життя більшою мірою, ніж через перспективу Божу. Що для вас означало би змінити перспективу в цих ситуаціях?
Юджин Петерсон у своєму перефразуванні Біблії під назвою “Послання” подає нам чудову інтерпретацію пропозиції Ісуса до тих, хто виснажений і вигорів, викладену в Євангелії від Матвія.
Вона звучить так. “Ти втомлений? Виснажений? Вигорів у релігійності? Прийди до Мене. Ходи зі Мною, і ти відновиш своє життя. Я покажу тобі, як по-справжньому відпочивати. Йди за Мною і працюй зі Мною, подивися, як роблю це Я. Пізнай випадкові і невимушені ритми благодаті. Я не покладу на тебе нічого важкого ані невідповідного. Тримайся мене і ти навчишся жити вільно і легко” (Мт. 11:28-30). Тут ми знаходимо справжній засіб боротьби з нашою втомою. Відгукніться на це запрошення у своєму серці вже сьогодні і відкрийте для себе відпочинок, який Бог хоче дати вам, коли ви подорожуєте магістраллю свого життя.