Третє, до чого спонукає це запитання, це попросити того, чого ми хочемо. Ті, хто сприймає свою мандрівку разом з Богом серйозно, часом здивовані такою пропозицією. Таке було і зі мною, коли я вперше замислився над цим.
Зрештою, чи не повинні ми відсунути на другий план те, що хочемо?
Чи не варто нам радше з’ясувати, що хоче Бог, аби ми робили? Чи ж не вчив нас Ісус молитися так: “Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”? Який тут може бути зв’язок між нашими бажаннями і Божою волею? Чи ці дві сторони не перебувають завжди в конфлікті одна з одною? Це важливі запитання і вони заслуговують на розважливі міркування.
Ось аналогія, щоб спонукати нас до роздумів. Уявіть собі пару, яка одружується. Вони обоє написали власні обіти для весільної церемонії. Наречений каже нареченій: “Ти насолода мого серця і я люблю тебе цілим своїм єством. Проте ти повинна розуміти, що від цього моменту і надалі ти не маєш очікувати, що в мене буде хоч найменше зацікавлення твоїми прагненнями і бажаннями. Віднині й аж поки смерть не розлучить нас твоє щастя полягає в тому, щоб твоя воля підкорялася моїй з цілковитою вірністю і без жодної думки про власну”. Як гадаєте, якою буде відповідь нареченої? Я вважаю, не дуже позитивною. Багато людей переконані, що Бог подібний до такого нареченого.
Проте євангельська історія відкриває нам кардинально інше уявлення про Бога. Коли Ісус запитав учнів, чого вони шукають, Його запитання продемонструвало раз і для усіх, що Бога цікавлять наші бажання. Цілком зрозуміло, що Бог не хоче, аби ми ігнорували свої прагнення чи відкидали їх. Правда є абсолютно протилежна до цього. Бог хоче, щоб ми прислухалися до бажань свого серця, подружилися з ними, розуміли їх і тоді просили того, чого хочемо. Якими б не були наші прагнення, Богові справді цікаво. Наскільки ж це протилежне уявлення про Бога від того, яке представлене в метафорі про вимогливого нареченого вище!
Це не означає, що Бог просто дасть нам те, про що ми просимо. Не всі наші бажання виражають справжні прагнення наших сердець. Деякі з них егоїстичні і дуже поверхові. Якщо би Бог їх задовольнив, то ми б ніколи не виявили наших глибших прагнень.
Ще інші бажання часом наближають нас до вкрай деструктивних напрямків. Якщо б вони здійснилися, це завдало б нам великого болю. Незважаючи на це, ми повинні їх усіх розкрити перед Богом. Лише тоді Бог зможе кинути світло, яке нам потрібне, аби відмежувати здорові і нездорові прагнення.
Упродовж декількох останніх років я поглиблено досліджую вирішальну відмінність між нашими здоровими і нездоровими бажаннями. Нездорові бажання зменшують наш світ, вони ізолюють нас від інших людей. Вони віддаляють нас від Бога. Вони шукають нагоди поневолити нас. Вони заманюють нас до деструктивних прив’язаностей. З іншого боку, здорові бажання розширюють наш світ. Вони налагоджують наш життєдайний зв’язок з іншими. Вони наближають нас до Бога. Вони запрошують нас поділитися Божим задумом для світу. Що важливіше, коли ми йдемо за ними, то відчуваємо, як заново і дивовижно оживаємо. Ми оживаємо для самих себе в наших відносинах і для присутности Божої всередині нас і довкола нас.
Відповідь на запитання Бога
Чого шукаєте? Ісус був глибоко свідомий потужної ролі, яку відіграють бажання в нашому житті. Поміркуйте про це. Наші бажання визначають, ким ми стаємо. Вони дають нам енергію йти за своїми мріями і досягати цілей. Вони впливають на наші рішення. Інколи ми навіть дозволяємо, щоб наші бажання поневолювали нашу волю. Варто тільки цьому трапитися і наше бажання вже є поганим, а наслідки можуть бути трагічними. Без сумніву, наші бажання можуть давати нам життя або знищувати нас. Не дивно, що Ісус запрошує нас прислухатися до свого серця, з’ясувати, якими насправді є наші бажання, і виявити їх перед Богом.
Хороший спосіб розпочати цей процес – це побути наодинці з Богом і подумати про власні бажання. Чого саме ви прагнете найбільше? Чого шукаєте на ті роки, які залишилося прожити? Що ви все ще хочете зробити у своєму житті? Якою людиною ви б хотіли стати до того, як помрете?
Яке життя ви хочете прожити? Будь ласка, не поспішайте з відповідями. Буває, щоб налагодити зв’язок з нашими глибокими прагненнями, ми повинні розпочати з поверхових і тоді намагатися розпізнати, що закладено під ними і виходить за їхні межі.
Поділіться своїми міркуваннями з Богом і попросіть Бога допомогти вам відсіяти їх. Насправді дуже корисно взяти аркуш паперу і все записати. Не намагайтеся з’ясовувати їх за допомогою власного розуму і розуміння. Деколи нам важко відрізнити бур’яни від пшениці. Просто будьте чесними. Скажіть Богові щось на зразок: “Боже, ось мої справжні бажання. Будь ласка, покажи мені ті, які відображають Твоє серце, і ті, які цього не роблять. Допоможи мені позбутися деструктивних бажань і дай мужність дотримуватися тих, які по-справжньому принесуть мені життя”. Через деякий час ви відчуєте, як Бог дає вам світло, якого потребуєте, щоб розпізнати їх.
Один з псалмів пригадує нам, що Бог сповнює бажання нашого серця (Пс. 37:4). Не поверхові, що вимагають негайного сповнення. Не деструктивні, що тримають нас у всеможливому рабстві. Не погані, які дозволяють нам використовувати людей задля власних егоїстичних цілей. А якраз ті, які випливають з найглибших закутків нашого єства. Вони навіяні Богом, саме Бог започаткував їх у наших серцях, вони відображають Божу волю щодо нашого життя. Коли ми дотримуємося їх, вони наближають нас до повноти життя. Нехай Святий Дух веде нас до цих життєдайних прагнень.