Сьогодні віра християн знову пробуджує нове зацікавлення в багатьох людей, що шукають істину. Притім йдеться не про те, щоб ознайомитися лише зі змістом цієї віри. Люди бажають бачити, як ця віра перемінює, як допомагає їм зараджувати зі щоденними конфліктами та страхами, зносити страждання та пізнати істинне щастя. Люди прагнуть відчути дію християнської віри.
Євангелист Лука розповідає про першу громаду в Єрусалимі, яка приваблює людей та запрошує до участі в ній. Християни своїм спільним життям виявляли щось таке, що справляло глибоке враження на оточення: “І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися” (Дії 2:46-47). Християни Єрусалиму жили вірою, і це вражало та захоплювало людей навколо них. Вони відчували, що ця громада вірних була проникнута чимось особливим, що зворушувало їхнє серце.
Тож завдання сучасних християн є жити з віри, щоб їхнє правдиве життя в Бозі стало відповіддю на запитання та прагнення людей.
Люди хочуть бачити, що сьогодні випромінюють для світу християни. Від початку християнства вірні завжди робили все, щоб через них світ ставав світлішим та кращим. Вони виявляли активну позицію в політиці, турбувалися про людей, яких відкинуло суспільство.
Проте люди прагнуть подивляти щось більше за зовнішні досягнення християнства. Вони хочуть в обличчі конкретного християнина побачити відблиск ясності християнської віри, відчути присмак її.
А ми, на жаль, мусимо визнати, що досить часто не християнська віра віддзеркалюється в нас, а радше життєві стандарти, які ми перейняли ще в дитинстві від батьків. Часто християнський елемент виявляється в нас лише поверхневою оболонкою.
Викликом нашого часу є необхідність по-справжньому свідчити світові Христа в зрозумілий та відчутний спосіб через надію, яка сповнює нас (пор. 1Пет. 3:15). Ми повинні дати свідчення віри, яка провадить нас, та любові, яка лине від Христа.
Люди лише тоді помітять християнське начало в нас, коли ми будемо йти духовним шляхом, коли дозволимо Ісусові Христові перемінювати нас у молитві та розважанні, у тиші та на Богослужінні.
Діалог з іншими релігіями змушує нас іти нашим релігійним шляхом послідовно, щоб Дух Христовий зціляв наші емоції та пристрасті, наше тіло та нашу душу. Ми тільки тоді станемо проникливими для Духа Ісусового, коли ціле наше людське буття з усіма його злетами та падіннями, з усіма світлими та темними сторонами пов’яжемо з Ісусом Христом.
Це вимагає чесності та постійної релігійної практики, аскези і містики, молитви та розважання, самопізнання та зустрічі з Христом. В діалозі з іншими релігіями ми надмірно висунули на передній план соціальну активність. Ми маємо право гордитися соціальними обріями нашої віри, але не сміємо занедбувати духовних та містичних небосхилів. Інакше ми не зможемо свідчити про Духа Христового в цьому світі.
* *
Не досить вихваляти цінностей нашої християнської віри, коли цієї віри годі розпізнати в очах проповідників.
Звісно, нам, християнам, треба пам’ятати: ми не є ліпшими від інших людей. Християнська віра допомагає нам правдиво розпізнавати сенс людського буття і відповідно до цього жити. Але ми буваємо болюче зранені, коли християнський дух не проник нам у самісіньку душу.
Ранні християни усвідомлювали свою відповідальність дати свідчення своїм життям про Духа Ісусового в світі, який, незважаючи на високу культуру римлян та греків, все ж таки занепав. У Посланні до Тита читаємо, що благодать Божа, яка явилася нам в Ісусі Христі, “навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса” (Тит 2:12-13). Автор цього тексту очевидно виходить з того, що нехристияни можуть відчитати в християн, що вони живуть у світі інакше, не керуються своїми пожаданнями, а внутрішньо вільні, відповідають своїй сутності людини, бо їх веде надія, яка вочевидь перевищує цей світ.