Мені дуже сподобалася книжка, яку Люїс Смідс написав багато років тому: «Як може бути все добре, коли насправді все зле?». Смідс пише: «Нас із вами сотворено для радости, і коли нам бракує її, то не має смислу і наше існування! Ба більше, Ісус Христос жив і помер на землі для того, щоб повернути нам радість, яку ми втратили… Його Дух приходить до нас і дає нам силу вірити, що радість – це наше природжене право, тому що Господь сотворив цей день для нас». Ісус помер, щоб відновити радість, яка є нашою спадщиною, радість, яку ми втратили, коли Адам і Єва повстали проти Бога та створили передумови для нашого особистого духовного бунту.
Тож у нас є добра новина: навіть якщо ми жили в стані духовного бунту проти Бога – не обов’язково через тяжкі, жахливі переступи, а просто гадаючи: «Ти мені не потрібен, Боже», – то ми маємо нагоду прийняти Ісуса Христа як свого Спасителя і Господа. І разом з Ісусом Христом ми приймемо Його Святого Духа (див. Гал. 4:4-7). А зі Святим Духом прийде Його пречудовий дар радости, який належить нам зроду – не як одна можливість із багатьох, а як наше первородне право (див. Гал. 5:22).
Бог сотворив нас для радости. У цьому годі сумніватися. Але Бог дав нам змогу вирішувати, чи будемо ми приймати цю радість. Від нас із вами залежить, чи виберемо ми радість – сотворену Богом, придбану і відкуплену Ісусовою смертю, дану нам як особистий дар від Святого Духа – чи ні.
Якщо міркувати таким чином, то годі й уявити, що хтось узагалі міг відмовитися від Божого дару радости. Однак іноді ми таки робимо це.
Паралельні рейки
Зазвичай я думала, що життя подібне до хвиль: після хвилі добрих і приємних подій насувається хвиля недобрих та неприємних, і так вони приходять та відходять одна по одній. Або що життя – це чергування вершин і низин; іноді ми здіймаємося вгору, а іноді падаємо вниз. Однак зрештою я дійшла до усвідомлення того, що життя далеко більше нагадує пару залізничних рейок, якими радість і смуток біжать невіддільно одне від одного через наші дні.
Щодня у вашому житті трапляється щось чудове. Ви відчуваєте красу, втіху, задоволення а, може, й захват. Це рейка радости. Але кожен день вашого життя таїть також розчарування, виклики, проблеми і навіть втрати – для вас та любих вам людей. Це рейка смутку. Здебільшого, ми намагаємося «перехитрувати» рейку смутку, зосередивши свої зусилля на радісній рейці, немовби позитивний світогляд чи відверте заперечення реальности можуть примусити ту другу рейку зникнути. Це неможливо, тому що радість і смуток завжди пов’язані. І в цьому всесвіті існує дивовижний парадокс: навіть тоді, коли ми страждаємо, все ж пам’ятаємо, що згодом знайдемо радість любови й красу. І в той самий момент, коли ми сповнені несамовитою радістю, нам не дає спокою думка, що не так вже все й добре. Хоч яким «позитивним» буде наше мислення або хоч як ми будемо візуалізувати саме лише щастя, рейка смутку нікуди не зникне. І це один з найважчих викликів у житті – навчитися жити на обох рейках водночас.
Але не втрачайте надії! Подивіться вперед разом зі мною.
Мої юні онуки – справжні фанатики поїздів, тож я часто воджу їх до чудернацької залізничної станції просто неба, де багато разів на день зупиняється поїзд Амтрак[1]. Коли кондуктор не бачить й видимість на узбережжі цілковита, ми разом стаємо на колію і дивимося вперед якомога далі, сподіваючись помітити наближення поїзда першими. Коли ми стоїмо на рейках та вдивляємося в далекий, ясний обрій, ті паралельні рейки зливаються в одну, і їх вже годі розділити на дві.
І з нами відбувається те саме. Ми «стоїмо на колії» свого життя, шукаючи ознак Христового повернення. Вишуковуємо знаки і звуки, які підкажуть нам, що Його поява дуже близько. Вдивляємося в небокрай, сподіваючись помітити хоч якийсь Його слід. Одного дня, коли нас осяє світло Його пришестя, ми зустрінемося з Ним віч-на-віч. І коли це станеться, рейки смутку і радости зіллються в одну. Сум зникне назавжди, і залишиться тільки радість. І все врешті-решт набуде повноту свого смислу. Але поки не настане той день, ми будемо жити на паралельних рейках радости… і смутку.
[1] Національний пасажирський залізничний перевізник США – Прим ред.