ЗВ’ЯЗКИ І ЧЕСНОТИ
Нарешті пролунало завітне «Так»! Те, що було розпочато кілька місяців чи років тому, нарешті дійшло логічного завершення після кращого і тривалого знайомства двох осіб. Тепер уже немає шляху назад, позаяк їхні взаємини оформлено як на цивільному рівні, так і на церковному.
Таємничий зв’язок включає повагу до чітких догм і підказує певну віртуозну поведінку згідно з чеснотами, які сприяють життю разом. Ми вже говорили про неймовірну силу вміння прощати, але необхідно згадати і такі достоїнства, як поміркованість, пильність, справедливість і мужність, не забуваючи про Божі чесноти віри, надії та любови.
Людина зі своїми слабкостями не спроможна автоматично, тобто завдяки простому прагненню, набути цих чеснот, але вона принаймні повинна намагатися це зробити.
Подружнє життя може перетворитися на чудову плодючу землю, якщо партнери покірно ставлять запитання про справжній сенс існування і жоден з них не бере на себе ролі «місіонера». Особливо необхідно уникати тиску чи вивищення, коли йдеться про особисте зростання кожного з подружжя.
Я І МИ
Якими важливими не були б чесноти, їх недостатньо для створення врівноваженої родини. Як частинки однієї мозаїки, складаються різні способи буття: необхідно підганяти їх одне під одного.
Компас подружньої подорожі вказує обов’язковий напрямок: кожен із партнерів має поступитися значною частиною «я» задля «ми», зберігаючи лише індивідуальну цілісність. Це зиґзаґоподібний шлях, який постійно маневрує між збереженням «я» та наближенням до «ми». Ніхто не знає, якою має бути рівновага між ними: кожне подружжя мусить віднайти свій унікальний спосіб.
Шлюб передбачає важливість і «я», і «ми», але він задовольняється коливанням між рівнем та якістю взаємности і спільности. Тож ідеться про чітку домовленість, яка не має двозначности з релігійного та цивільного погляду, але з психологічного вона є частковою, якщо кожен із партнерів буде тягти ковдру на себе.
РОЗУМ МІЖ МИНУЛИМ І ТЕПЕРІШНІМ
Навіть якщо партнери досягнули певної згоди щодо родинного проекту, цей компроміс має свої обмеження.
Молодій парі непросто порозумітися. Тут ситуацію можна порівняти з оркестром, диригента якого звати «Я» і в якому багато інших музикантів із різними інструментами. Коли бракує керівника, кожен намагається грати по-своєму. Навіть коли всі мають однакові ноти, ми відчуваємо розбіжності, страхи та непередбачувані емоції.
За раціональним вибором можуть приховуватися мотивації та спротиви, про які ніхто нічого не знає.
Вчинок будь-кого з нас, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо, може бути зумовлений чимось із минулого, з дитинства, чимось невідомим чи бажаним, страшним чи уявним: уважністю або байдужістю, ніжністю або злістю, отриманою ласкою або ж зазнаною агресією. На щастя, розум дуже гнучкий і може пристосуватися до нових взаємин та подій, усуваючи та зцілюючи (але не стираючи остаточно) недоліки та невдачі минулого.
НЕДОСКОНАЛА УГОДА
У момент, коли молодята поставили свої підписи в офіційних документах, подружня угода перетворилася на справжній контракт. Але він дуже своєрідний і суттєво відрізняється від усіх інших.
Наприклад, коли молодята мають можливість купити будинок і підписують договір про купівлю-продаж майна, вони спочатку якнайбільше дізнаються про цей дім та альтернативи на ринку, аналізують переваги й недоліки, освітленість, вологість, розташування, відстань до транспортних артерій тощо. Вони знають, що, за винятком непрогнозованих обставин (землетрус, пожежа), цей дім залишатиметься таким впродовж усього їхнього життя, окрім того, вони можуть його продати й купити новий.
Подружня угода такого не передбачає, адже навіть давнє знайомство не може вплинути на те, що в основі лежить саме сьогоднішній стан їхніх взаємин: вони зобов’язуються дотримуватися угоди «аж до смерти», навіть якщо доведеться змінити якісь умови чи хтось із них не дотримуватиметься деяких пунктів.
Якщо аналізувати шлюб лише з погляду взаємин, то ця угода двох осіб, яку укладають свідомо та за відсутности негативних чинників, передбачених канонічним кодексом, базується на певному намірі (дотриманні зобов’язань) та прогнозі (всі умови будуть сприятливими). Але чим тільки не дорікають одне одному чоловік та дружина щодо різних аспектів подружнього життя лише за кілька місяців після одруження!
Що ж це все означає? Що первісна угода та відповідний контракт мають лише формальний характер? Аж ніяк! Угода залишається чинною на все життя у своїй базовій структурі, але подружжя має вирізняти та обирати крок за кроком найкращу поведінку для того, щоби досягнути мети за будь-яких умов.
Певна модифікація часто відбувається навіть без відома чоловіка та дружини. Йдеться про інстинктивну здатність до адаптації. За таких умов наявність дітей часто стає вирішальною в кризових ситуаціях, стимулюючи пошуки альтернативного вирішення наявних проблем.
Як уже було наголошено раніше, більшість подружніх пар прагнуть віднайти в партнері своє доповнення, вирішення особистих афективних проблем тощо. Це зрозуміле очікування, яке деколи конкретизується, але не залежить від партнера. Це переосмислення, яке має здійснити кожен з них і згодом порівняти його з думкою іншого.
МОРЕ ПОДРУЖЖЯ: МІЖ СЦИЛЛОЮ ТА ХАРИБДОЮ
Ідеться про те, щоби збудувати (за допомогою відповідної термінології) певну надментальну структуру, яка вийшла б поза межі архетипів, тобто вже існуючих форм мислення, поставлених, але нав’язаних – як уже було сказано, – щоб розвідати невідомі дороги. Певна подорож, яка нагадує міфологічні розповіді про Одісея.
Волею богів він був змушений зустрітися з німфою Каліпсо (нав’язлива зручність лінощів), Навсікаєю (привітність), плем’ям лотофагів (плід забуття), красунями-сиренами (спокуса), чарівницею Цирцеєю (ризик перетворитися на тварину), а потім зійти в підземелля (повернення в минуле, щоби передбачити майбутнє, та неможливі обійми з тінню матері). І все це перш ніж повернутися після всіх випробувань на Ітаку до вірної дружини Пенелопи і вже дорослого сина Телемаха. Одісей не жаліє себе та долає складні перешкоди завдяки виваженим рішенням.
Ця метафорична розповідь збігається з ідеєю подолати море, щоб воно стало джерелом життя. «Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід» (Лк. 5:4), – каже Христос Петрові. Слова, які також близькі для родинного життя: воно схоже на сіті, але щоб отримати улов, їх необхідно закинути силою не тільки фізичною, а й емоційною.