Бог закликає нас присвятити молитві наші життя і життя наших дорослих дітей. Коли ми так чинимо, то жертвуємо Богу одну з найвартніших жертв. Ми підносимо своїх дітей із глибин наших сердець і кладемо їх у серце Бога. Ми відсторонюємося від своїх почуттів і відволікаємося від любові лише до них. Ми стаємо, як Діва Марія чи Авраам, готові заради любові Божої відпустити нашу плоть і кров. Це означає відпустити людину, яка в нашому житті була близькою нам фізично, емоційно і духовно. Це означає жертвувати не лише сина чи дочку, а й роки, коли ми ними опікувалися. Для всіх нас молитовне віддавання стане визнанням Бога єдиним джерелом доброти й надії. Лише Бог може їх любити через нас чи незважаючи на нас.
Ще одним кроком, який у Божій присутності можуть зробити всі батьки, є вдячність. Не має значення, з чим зіткнулася ваша доросла дитина чи що діється у ваших стосунках із дітьми. А має значення Боже запрошення подивитися на свою дитину серцем, сповненим вдячності. Тож почніть свою молитву і вознесіть ваших дорослих дітей до Бога з піднесеними руками до неба. Подякуйте Богові за все те добре, що є у ваших дітях. Якщо треба, то почніть із малого: «Дякую Тобі за його усмішку і за його сині-сині очі. Дякую Тобі за його любов до своїх дітей. Дякую за його дарунки. Дякую Тобі, що відкрив мені його біль». А тоді скажіть Богові також і про потреби сина чи дочки.
Дякуйте Богові наперед
Преподобний Соланус Кейсі з ордену капуцинів (1870-1956 рр.) багатьох заохочував молитися з особливою вдячністю. Кожного він навчав дякувати Ісусові за отриману від Бога відповідь, «все залишаючи в Його небесне розпорядження, [навіть і] включаючи всякі [деталі] нашої смерті». Джин прийняла послання Солануса про молитовну вдячність під час пологів своєї єдиної тридцятирічної дочки Пеггі, яка тоді навчалась у медичному закладі. Вона дякувала Богові, коли й сама мала серйозні проблеми зі здоров’ям, навіть коли її хвороба завадила їй піклуватися про новонароджену дитину Пеггі. Вона написала Терезі: «Не можу сказати, що вже нічого поганого не трапиться. Але я дуже рада, що ви з Джоном розповіли мені про о. Солануса Кейсі. Тепер я ось уже три місяці, як дякую Богові наперед. Він виявив великі доброту й милосердя до моєї дочки і її дитини». Пізніше ми були здивовані, що в Бога все має свій час. Пеггі встигла скласти свій останній екзамен за день до того, як Джин потрапила в лікарню з важкою хворобою. Тож Пеггі дістала можливість доглядати свою матір.
Коли ми дякуємо Богові, як Джин і Соланус, ми рухаємося від прохань, зосереджених на проблемі, до молитви, зосередженій на Богові. Ми наслідуємо жалобні псалми, що переходять від страждання до пошуку Божого бачення, і виголошуємо вголос вислови надії. Гарним прикладом є Псалом 22, яким Ісус молився на хресті. Наслідуймо псалмоспівця і перейдімо до подяки за наших дорослих дітей. І рухаймося в керунку до Божого серця.
ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
- Яке ваше розуміння молитви? Яким є ваш досвід молитви за своїх дорослих дітей? Яким чином молитва за них вплинула на ваше чи їхнє життя?
- Що ви пам’ятаєте про Хрещення вашої дитини чи дітей? Що означала на той час ця подія для вас і вашої сім’ї? Яке значення воно має для вас тепер?
- Як це було, коли настав час вашій дорослій дитині почати власне життя? Як ви навчилися поважати дитину, що вже подорослішала? Що спадає на думку, коли чуєте про відпускання і передавання сина чи доньки під опіку Бога?
МОЛИТОВНА НАВИЧКА
Роздуми над світлиною
Багато хто з нас мислить образами, а не словами. Образна молитва може вивільняти нашу уяву і сприяти якіснішим зустрічам із Богом. Однією з форм образної молитви є використання сімейних світлин. Уперше ми почули таку думку від одного батька, який мав сина підліткового віку, тож він мав певні труднощі. «Я молився над його фото в семирічному віці, – інакше кажучи, коли він був милим. Невдовзі я помітив, що дякую Богові за його добрі якості, а на все інше уже не зважаю». Моліться не лише словами, відкрийте відновлювальну силу рук, очей і невербальних стосунків.
Виберіть світлину дорослої дитини і сядьте там, де ви зазвичай молитесь. Коли ви оберете тільки одного сина чи дочку, це допоможе вам зосередитися на особливій і унікальній любові Бога до цієї дитини. (Згодом ми поведемо вас у молитві, коли на світлині є група людей). Якщо у вас нема фотографії, візьміть щось із дитячих речей або їхній подарунок.
Вступна молитва: Ісус «є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме… усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все Ним стоїть» (Кол. 1:15-17).
Господи Ісусе, мій Спасителю і Брате, коли дивлюсь на цю світлину, я … _______.
(Якщо не знаєте, що сказати, розкажіть Богові про свої почуття, заспівайте Псалом чи, дивлячись на фото, просто повторюйте ім’я Ісуса).
Святий Отче, вірю, що Ти любиш мою дитину _______ (ім’я). Обираю для нього/неї Твоє благословення. І прошу Твого прощення моїх гріхів проти _______ (ім’я).
Дякую, що дав мені _______ (ім’я).
Завершальна молитва: Отче Небесний, кожного з нас Ти створив на подобу Твого Сина і Духа Твого зіслав, щоб відновити в нас Його образ. Торкнися Своєю милосердною любов’ю серця дорогої мені людини. Використай мене як джерело благословення, прощення і миру. Пошли мене або когось іншого, Тобою обраного, свідком Твоєї Доброї Новини і радості для мого сина/моєї дочки. Прошу Тебе про це в ім’я Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.