Єкутіїл (побожність, шанобливість, благочестя): Мередів син, з Юдиного племени, збудував Заноах (1 Хронік 4:8).
Єлисавета (Бог – моя постанова, моя присяга, присягаю чи клянуся Богом): Жінка священика Захарія, мати Івана Хрестителя, родичка блаженної Діви Марії, матері Ісуса Христа, походила з родини священиків (Лк. 1:5-45),
Єлисей (Бог його спасіння, Бог його порятунок, врятований Богом): Шафатів син, народився в Авел-Мехолі, багатий хлібороб у йорданській долині. Першу згадку про Єлисея ми знаходимо в 1 Царів 19:16-17, коли Ілля, слухняно виконуючи Божий наказ, покликав його, як вій орав ниву, кинувши йому свого плаща, і помазав його на пророка замість себе. Єлисей пішов за Іллею, став його учнем і служив йому. Ми нічого не знаємо про життя Єлисея впродовж його 8-річного учнівства, цебто від його поклику аж до вознесення Іллі на небо. Одержавши Іллевого плаща під час вознесення свого учителя, Єлисей став його наступником і пророкував в Ізраїлі за панування царів: Єгорама, Єгу, Єгооахаза та Йоаша,
Коли огняна колесниця забрала Іллю живим на небо, Єлисей узяв Іллевого плаща, пішов до Йордану, вдарив плащем по воді, вона розділилася пополовині й він безпечно перейшов річку (2 Царів 2:13-15). Він вернувся тепер до Єрихону й там мав постійне пристановище (2 Царів 2:18). Тут він зробив чудо, перемінивши в околиці Єрихону гірку воду в джерелі на придатну до пиття (2 Царів 2:19-22). З Єрихону Єлисей вирушив до гори Кармел. І ось, пройшовши половину дороги, в Бет-Елі дві ведмедиці, за його словом, розірвали 42-ох дітей-підлітків, які насміхалися з нього. Відтак він пішов до гори Кармел, а звідти вернувся в Самарію (2 Царів 2:23-25).
По цьому Єлисей провістив перемогу над Моавом і чудесним способом забезпечив водою об’єднані війська Ізраїля, Юдеї й Едому (2 Царів 3:1-27). До особливих чуд пророка Єлисея належить помноження оливи для бідної вдови (2 Царів 4:1-7); приобіцяння гостинній шунамітянці радости материнства й воскресіння з мертвих її сина (2 Царів 4:8-37); чудесне нагодування 100 чоловіка в Ґілґалі (2 Царів 4:38-44); чудесне очищення від прокази полководця сирійського війська Наамана (2 Царів 5:1-9); виявлення підступу Ґехазі й покарання його проказою за непослух і лукавство (2 Царів 5:20-27); чудесне добуття сокири з води (2 Царів 6:1-7); чудесне кількакротне виявлення стратегії сирійської армії (2 Царів 6:8-12); чудесний вияв своєму слузі Божих коней і колесниць (2 Царів 6:13-17); чудесне засліплення сирійців, паніка, замішання й перемога над Сирією (2 Царів 6:18-23); чудесне передбачення облоги Самарії й великого голоду й достатні запаси їжі (2 Царів 6:24 – 7:20).
З черги ми бачимо пророка Єлисея в Дамаску. Сирійський цар Бен-Гадав був поважно хворий і послав до Єлисея Газаїла. якого Єлисей повідомив, що він буде царем (2 Царів 8:7-15).
Єлисей пророкував 60 років. Відтак пророк заслаб на недугу, що з неї помер. Цар Йоаш відвідав вмираючого пророка Єлисея. Однак, сила Єлисея діяла й по його смерті. Одного разу під час боїв із моавськими ордами виникла паніка й євреї в стані раптового замішання й розгублености нашвидкуруч вкинули мерця навмання до Єлисеєвого гробу й мертвий, доторкнувшись до Єлисеєвих костей, воскрес і почав ходити (2 Царів 13:21).
Існував контраст поміж Іллею та Єлисеєм. Перший нагадував справжнього бедуїна, цебто кочовика в пустині, скромно одягненого з розкуйовдженим довгим волоссям. Він із великою сміливістю тільки хвилево з’являвся в місті, щоб безстрашно провістити цареві чи людям Боже слово, а відтак зникав у невідомості самотнього життя.
Навпаки, Єлисей вже своїм зовнішнім виглядом у доброму убранні з підстриженим волоссям нагадував більше учителя, ніж пророка. Він віддавав перевагу спільності й суспільному життю над самотністю й відокремленням від людей; він вважав за доцільніше жити в місті, ніж у пустині. Єлисей уміло вступав у стосунки з людьми й тактовно ставився до їхніх проблем. У зносинах і пересправах із своїми й чужими він виявив глибокий пієтет, такт та знання людської психіки.
Єміма (голубка): Найстарша дочка Йова, дуже вродлива, народилася по приверненні Йовові здоров’я й достатку (Йова 42:14).
Ємуїл (Божий день): Симеонів найстарший син (1 Мойс. 46:10; 2 Мойс. 6:15).
Єракеам (нарід поширюється): Назва місцевости в Юдинім племені недалеко Хеврону (1 Хронік 2:44).
Єрах (новий місяць): Йоктанів син (1 Мойс. 10:26; 1 Хронік 1:20).
Єрахмеїл, Єрахмеел, єрахмеїлеяни (Боже милосердя):
- Син Хецрона, родоначальник роду-племени єрахмеїлеян, що жили на півдні Юдеї. Єрахмеїлеяни прихильно ставилися до Давида під час його вигнання за днів царя Саула (1 Хронік 2:9,25-27,33,42; 1 Самуїл. 27:10).
- Левит, мераріївець, із родини Кіш, внук Махлі (1 Хронік 24:29; 23:21).
- Син царя або, слушніше, князь царя. Юдейський цар Єгояким, спаливши звій із пророцтвом Єремії, звелів, щоб Єрахмеїл із іншими ув’язнив пророка Єремію та його писаря Баруха, але Господь сховав їх (Єремії 36:26).