Метушаїл (Божий муж): 4-ий за лінією нащадків Каїна; Мехуяїлів син, батько Ламеха (1 Мойс. 4:18).
Метушелах, Метушалах (муж зброї, муж стріли; за іншим джерелом – муж паростка-нащадків): 6-ий за лінією нащадків Сифа; син Еноха, батько Ламеха, дід Ноя. Жив 969 років, довше від усіх старозаповітних патріярхів; помер у році потопу (1 Мойс. 5:21-27; 1 Хронік 1:3).
Мефівошет (руйнівник ідолів, винищувач ганьби):
- Син Саула від наложниці Ріцпи, дочки Айї, який був повішаний разом із своїм братом Армонієм і 5 синами Мерави, найстаршої дочки Саула, ґів’онітянами у відплату за жорстокість Саула над ними (2 Самуїл. 21:1-14).
- Йонатанів син, унук Саула. Нянька, довідавшись про смерть Саула та Йонатана, поспішно втікали з 5-річним Мефівошетом, він упав й окривів на все життя; згодом знайшов велику ласку в очах Давида (2 Самуїл. 4:4).
Мехір (ціна): Син Келува, з Юдиного племени (1 Хронік 4:11).
Мехуяїл (поражений Богом, Бог уразив, Бог завдав удару): Ірадів син, 4-ий у лінії нащадків Каїна (1 Мойс. 4:18).
Меша (простір, воля, свобода, безпечність):
- Первенець Калева (1 Хронік 2:42).
- Моавський цар, підлягав цареві Ахавові й, як його васаль, платив йому велику данину (100,000 овець і 100,000 рунних (нестрижених) баранів. По смерті Ахава, Меша намагався скинути з себе ярмо васальної підлеглости. Провадив запеклі бої з союзними військами царя Єгорама, царя Йосафата й мешканців Едому. У 1870 р. проп. Кляйн віднайшов біля м. Дивону в Моаві т. зв. “Моавського каменя”, який був поставлений в честь божка Хамоса з написом царя Меші, що потвердив і поширив біблійні відомості про цього царя (2 Царів 3:4 й наст.).
- Син Шахараїма (1 Хронік 8:9).
- Назва географічної пограничної оселі в Арабії, де замешкали Йоктанові нащадки (1 Мойс. 10:30).
Мешах (баран; а звідси постало ім’я халдейського божка сонця): Халдейське ім’я Мисаїла, одного з трьох співтоваришів Даниїла у Вавилоні на дворі царя Навуходоносора. Так його назвав начальник евнухів Ашпеназа. Юнаки були вибрані з-поміж гебрейської молоді з метою вивчити й виховати їх на особистих дородників царя Навуходоносора (Дан. 1:4,5,7,20).
Мешезав’їл (визволений Богом, Бог звільняє):
- Предок Мешуллама, який допомагав Неемії при відбудові єрусалимських мурів (Неем. 3:4).
- Один із зверхників народу, що підписав умову-заповіта з Неемією з обов’язком вірно служити Богові й не вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:22).
- Батько Петахії й нащадок Зераха, поселився в Єрусалимі (Неем. 11:24).
Мешелемія (Єгова винагороджує, відплачує): Корахівець, левит, придверний у Божому домі за днів Давида (1 Хронік 9:21; 26:1,2,9).
Мешіллемот (відплата, нагорода):
- Єфремівець, батько Берехії, один із голов племени за царя Пекаха (2 Хронік 28:12).
- Син Іммара, священик, поселився в Єрусалимі (Неем. 11:13; 1 Хронік 9:12).
Мешуллам (приятель, друг):
- Предок писаря Шафана за днів царя Йосії (2 Царів 22:3).
- Син Зоровавеля (1 Хронік 3:19).
- Ґадівець за днів юдейського царя Йотама (1 Хронік 5:13).
- Веніяминівець із синів Елпаала (1 Хронік 8:17).
- Веніяминівець, батько Саллу (1 Хронік 9:7; Неем. 11:7).
- Веніяминівець, який жив у Єрусалимі після вавилонської неволі (1 Хронік 9:8).
- Батько Хілкійї, первосвященик за днів царя Амона (1 Хронік 9:11; Неем. 11:11).
- Син Мешіллемота, предок Масая чи Амашсая, священик (1 Хронік 9:12; порівняйте Неем. 11:13).
- Кегатівець, левит за днів царя Йосії (2 Хронік 34:12).
- Один із голів, посланих Езрою до зверхника Іддо в місцевості Касіф’я, щоб згромадити й закликати левитів приєднатися до експедиції поворотців на батьківщину (Езри 8:16).
- Головний помічник Езри в акції розводів євреїв із чужоземними жінками (Езри 10:15).
- Нащадок Баніїв, узяв собі за жінку чужинку й розвівся з нею на вимогу Езри (Езри 10:29).
- Берехіїн син, допомагав при відбудові єрусалимських мурів (Неем. 3:4,30; 6:18).
- Бесодеїн син, допомагав Йояді, синові Пасеаха, при направі Старої брами в Єрусалимі (Неем. 3:6).
- Один із тих достойників народу, що стояв ліворуч від Езри на спеціяльній дерев’яній трибуні, коли він публічно перед громадою урочисто читав Мойсеєвого Закона (Неем. 8:4).
- Священик або із священицької родини, що підписав умову-заповіта з Неемією, що будуть вірно служити Богові й не будуть вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:8).
- Один із зверхників народу, що підписав умову-заповіта з Неемією, що будуть вірно служити Богові й не будуть вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:21).
- Священик за днів первосвященика Йоякима, сина Ісуса; представник Езриного дому (Неем. 12:13).
- Священик за днів первосвященика Йоякима, представник Ґіннетового дому (Неем. 12:16).
- Левит, придверний (Неем. 12:25). Придверні походили з нащадків Мекуллама. Він також називався ще Мешелемія (1 Хронік 26:1), Шелемія (1 Хронік 26:14) і Шаллум (Неем. 7:45).
- Один із зверхників-князів Юдеї, що брав участь в урочистості посвящення єрусалимських мурів (Неем. 12:33).
Мешуллемет (приятелька, подруга, улюблена): Дочка Харуца, мешканця юдейського міста Йотви; жінка юдейського царя Манасії, мати сина та престолонаслідника Амона (2 Царів 21:19).
Микола, Миколай, Никола (переможець народу, герой народу): Уродженець Антіохії, прозеліт, цебто походив із поган і став неофітом-новаком юдейської релігії. Згодом повірив у Христа, був обраний на диякона Апостольської Церкви в Єрусалимі (Дії Ап. 6:5). Він не мас нічого спільного з сектою миколаїтів чи николаїтів (Об’явлення 2:6, 15).
Митредат, Мітредат (даний Митрою, цебто індо-іранським богом сонця):
- Скарбник перського царя Кира, одержав від царя храмовий посуд, щоб його повернути на попереднє місце в Єрусалимі (Езри 1:8).
- Перський високий урядник-начальник у Самарії, що оскаржував євреїв перед перським царем Артаксерксом (Езри 4:7).