У моїй традиції перше значення і мета життя є пізнавати Бога! Не дізнаватися про Бога, але пізнавати Бога. Тому питання до вас зараз звучить саме так: «Чи ви знаєте Бога? Чи пізнаєте Його близько, як пізнаєте свою дружину; чи як пізнаєте свого найкращого друга, чи своїх дітей? Чи знаєте Ісуса Христа?» Якщо відповіддю в самому серці є: «Ні, я не маю такої інформації», тоді ви ще навіть не почали жити метою вашого життя. Ви ще навіть не розпочали! Як я говорив раніше, вам потрібно розібратися з цим питанням, чи Бог існує, і якщо так, то чи ви знаєте, що Він існує? Це найважливіше питання вашого життя. Якщо ви знаєте Ісуса, тоді ви знаєте радість, яку Він вам дає. Якщо ви Його не знаєте, тоді це займе у вас час, але час вартий того. Як ви закохуєтесь у когось? Ті з вас, хто одружений, відомо, що не пізнали свою майбутню дружину, зустрівшись із нею лише раз, чи давши їй тільки сорок п’ять хвилин один раз на тиждень. Ви проводили з нею час. Ви пізнавали її. Якщо ви не одружені, тоді як ви потоваришували зі своїм найкращим другом?
Спосіб номер один, завдяки якому зміцнюється дружба, – це проведення часу одне з одним. Те саме стається в наших стосунках з Богом. Для цього вам знадобляться місяці, може роки, але вам потрібно це зробити. Вам потрібно проводити час із Богом, допоки відповіддю на запитання, чи знаєте ви Бога, буде ваше недвозначне «так». Я кажу людям, щоб шукали правду, тому що правда завжди приведе до Бога. Проблемою є те, що багато людей не зацікавлено шукати правду. Вони просто живуть нинішнім днем; вони ніколи не думають про те, що може статися завтра. Інші люди вважають, що знають правду, бо їх чогось навчили, і вони просто вірять, що воно і є правдою. Другі бояться, що коли вони відкриють свій розум на щось інше, ніж те, у що вони вже вірять, то житимуть у страху. Якщо щось є правдивим, тоді вам не потрібно боятися чогось нового. Якщо те, у що ви вірите, не співвідноситься з правдою, тоді те, у що ви вірите, не є правдивим. Бог є остаточною правдою. Він може забрати ваші сумніви. Все, у що я вірю, спочатку піддавав сумнівам – все. Спочатку піддавав сумнівам, а потім проводив час із Богом, благаючи Його: «Ти мусиш відкрити мені це, Господи».
Ми отримуємо силу для того, щоб стати справжніми чоловіками, коли шукаємо Бога всесвіту, Який створив мене і вас, і визнаємо, що потребуємо Його, щоб віднайти взаємини, яких шукаємо. Це щось більше, аніж просто проходити через натяки на стосунки з Богом! Ви можете знати багато про Бога і робити багато для Бога, але коли входите в стосунки з Богом, це коштуватиме вам цілого життя. У цьому полягає любов. Більшість людей ніколи так далеко не доходить. Чи ви є достатньо чоловіком, щоб шукати Бога більш за все? Більшість чоловіків бажає проводити час за будь-чим іншим – зароблянням грошей, працею, переглядом спортивних подій і т.д. – аніж проводити час у пізнаванні Бога.
Я викладав для хлопців-старшокласників у католицьких школах. Щороку основною суперечкою було: що є важливіше – Бог чи спорт? І що, ви думаєте, перемагало? Спорт! Спорт може стати богом для людей, бо люди віддають багато часу та енергії спорту. Щороку я мав ту саму розмову. «Панове, що ви хочете робити цього року?» – запитував я. «Ми хочемо стати чемпіонами країни, отче», – відповідали мої католицькі школярі. – «Вав! Чемпіонами країни! Я вражений. А що збираєтесь робити, щоб стати чемпіонами країни?» І знаєте, що вони відповідали? Що проводитимуть по чотири години на день, щодня, граючи у футбол, копаючи м’яч чи б’ючи по хокейній шайбі, плавці повинні були прокидатися о 4:30 ранку, щоб почати плавати, – і вони робили це. Вони роблять це донині, тож можуть стати чемпіонами країни. Вони робили це з задоволенням. Можете собі уявити?
Кілька років назад їхня футбольна команда справді стала чемпіоном країни! Ті діти були на вершині світу: «Подивіться на нас, ми чемпіони!» Багато з них вступило до коледжу і отримало повну стипендію. Але зараз вони не мають стосунку до спорту. Ніякого! Коли вони будуть у моєму віці, то розповідатимуть своїм синам: «Коли я був у твоєму віці, синку, я був чемпіоном країни з футболу». А їхні діти подивляться на них і скажуть: «Досить, тату. Зараз ти просто товстий і лисий – кому яке діло до того?» Люди вкладають увесь свій час і енергію в речі, які проминають і, врешті, не мають ніякого значення.
Якщо б я запитав тих самих дітей: «Панове, що ви збираєтесь робити цього року?» – «Ми збираємося стати чемпіонами країни». – «А що ви збираєтесь зробити, щоб довести мені, що збираєтесь стати національними чемпіонами?» Якщо вони скажуть: «Ну, ми збираємось тренуватись раз на тиждень, якщо будемо чутися в цьому, – від 45 хвилин до години, і очікуємо отримати добрі результати в грі». Я б тоді сказав: «Неправильна відповідь, панове. Ви будете жахливими в спорті. Ви нічого не досягнете, якщо збираєтесь віддати цьому лише від 45 хвилин до години».
Все ж до таких же дітей я приходжу щороку і кажу: «Панове, чи ви хочете потрапити на Небо?» «Так, отче», – відповідають вони. – «А як ви збираєтесь довести мені, панове, що ви хочете на Небеса?» Знаєте, що вони мені відповідають? Я знаю, що ви мені не повірите; мені самому важко в це повірити. Щороку вони говорять: «Ну, отче, ми будемо ходити на Месу, коли захочемо, і нічим більше не займатимемося протягом цієї години, ще залежить, який там священик, і старатимемося бути добрими людьми».
Неправильно! Чи ви вважаєте, що Бог є нерозумним? Щоб заробляти гроші, бути добрим спортсменом, бути добрим гравцем у гольф, бути добрим будь у чому, вам потрібно витрачати не лише годину день у день. Вам насправді доведеться наполегливо працювати, а потім ви можете все це втратити, навіть якщо дійдете до вершини в своїй справі. Але щоб потрапити на Небо – найбільший з усіх дарів, вічність вічностей – люди можуть вважати, що те, що їм потрібно сказати, є лише: «Я буду намагатись бути доброю людиною і буду ходити до церкви раз на якийсь період». Ви справді вважаєте Бога нерозумним?
Дозвольте мені натякнути. Бог не є дитячим героєм Барні. Він не співає: «Я люблю тебе, ти любиш Мене». Ми віримо, що є спасенні благодаттю, але нам потрібно приймати цю благодать і жити цією благодаттю, щоб використовувати наші Богом дані таланти, якщо ми маємо робити щось велике на землі. Чи ви б хотіли бути великими лише на землі, чи великими в Божих очах? Чи ви колись думали про те, що таке вічність? Я вам зараз покажу щось, що допоможе вам зрозуміти, на що схожа вічність. Якщо б ви мали прожити на землі сто років, ваш час на землі відповідав би найменшій частині атома, зменшеній на мільярд. Це небагато часу, як блим ока!