Ремалія (Єгова оздоблює, прикрашає): Батько Пекахи, полководця ізраїльського царя Пекахії. Пеках убив свого царя й сам узурпував його трон. (2 Царів 15:25-37; 16:1, 5; 2 Хронік 28:6; Ісаї 7:1-9; 8:6).
Реу, Рагав (друг, приятель, дружба): Син Пелеґа, нащадок Сема (Сима), предок Авраама (1 Мойс. 11:18-21; 1 Хронік 1:25; Лк. 3:35).
Реуїл (Божа дружба, Божий приятель, Божий друг):
- Одне з імен Мойсеєвого тестя (2 Мойс. 2:18). Див. “Єтер”.
- Син Ісава від його жінки Босмати, Ізмаїлової дочки (1 Мойс. 36:4,10,13,17; 1 Хронік 1:35,37).
- Батько Ел’ясафа, начальник Ґадового племени під час синайського перепису (4 Мойс. 2:14).
- Веніяминівець, предок Ели, жив у Єрусалимі (1 Хронік 9:8).
Реуїл – див. Єтер.
Рефаїл (Бог уздоровлює): Шемаїн син, придверний Божого дому (1 Хронік 26:7).
Рефах, Рефай (багатство; за іншим поясненням – підтримка, допомога): Син Єфрема, предок Ісуса Навина (1 Хронік 7:25).
Рефая (Єгова зціляє, уздоровлює):
- Рефаїні сини знаходяться між нащадками Зоровавеля (1 Хронік 3:21).
- Один із начальників у Симеоновім племені, пішов із іншими на гору Сеїр, побили там останок Амалика й осілися там за днів юдейського царя Єзекії (1 Хронік 4:42).
- Син Толи, внук Іссахара (1 Хронік 7:2).
- Син Бін’ї, нащадок Саула, з Веніяминового племени (1 Хронік 9:43).
- Хурів син, зверхник половини Єрусалимської округи (Неем. 3:9).
Рехав (вершник, верхівець, кіннотник, кавалерист):
- Син бееротянина Ріммона, з Веніяминового племени; керівник чи зверхник військового відділу в служінні Іш-Бошетові, Сауловому синові. Підступом із Бааною вбили Іш-Бошета, сподіваючись нагороди від Давида, однак він покарав їх смертю (2 Самуїл. 4:1-12).
- Предок Єгонадава (2 Царів 10:15).
- Батько Малкійї, який направляв Смітникову браму в єрусалимських мурах (Неем. 3:14).
Рехав’ам, по-грецькому Ровоам (поширювач народу, побільшений нарід, широкий нарід, поширення народу): Соломонів син від аммонітянки Наами та його престолонаслідник. Рехав’ам мав 41 рік, коли став царем. Для своєї коронації він вибрав місто Сихем. У своїй гордості й короткозорій політиці він відкинув добру пораду Соломонових старших дорадників, які вказали йому на доцільність зменшити народові податки й данину, однак він послухався недосвідчених молодих дорадників, що спричинило поділ царства на дві частини: Юдейське Південне Царство й Ізраїльське Північне Царство, – інакше кажучи, постало дві галузки одного дерева.
Рехав’ам царював у Єрусалимі 17 років і по всі дні його панування не було спокою поміж Юдеєю та Ізраїлем. Спочатку він мав намір збройною силою підпорядкувати собі 10 відокремлених ізраїльських племен, але Бог через пророка Шемаю звелів йому занехати братовбивчу війну, а побудувати фортеці й укріпити юдейські міста перед грабіжницькими зазіханнями Єгипту. На 15-му році царювання Рехав’ама на Юдею напав єгипетський фараон Шишак (Шеншок І) і 941 р. до Хр. здобув Єрусалим.
Рехав’ам мав 18 жінок, 60 наложниць, 28 синів і 60 дочок; помер і був похований у Єрусалимі, а замість нього зацарював його син Авійям. (1 Царів 11:43; 12:1-33; 14:21,30,31; 2 Хронік 11:1-23; 12:15,16).
Рехов (місце, простір, площа, майдан, ринок):
- Батько Ґадад’езера, царя Цови, якого переміг Давид у битві над рікою Ефратом (2 Самуїл. 8:3,12).
- Левит, який підписав умову-заповіт із Неемією, що буде вірно служити Господеві й не буде вступати в родинні стосунки з чужоземцями (Неем. 10:12).
- Географічна назва північної границі розгляду Ханаану в напрямі до Хамоту за днів Мойсея (4 Мойс. 13:21),
- Одне з міст, приділених в спадку нащадкам Асира (Ісуса Навина 19:28).
- Інше місто, що його посіли нащадки Асира (Ісуса Навина 19:30).
Рехум (милосердний, співчутливий, жалісливий):
- Один із тих, які вернулися з Вавилону на батьківщину разом із Зоровавелем (Езри 2:2).
- Начальник-губернатор провінції, який із писарем Шімаєм написав листа до перського царя Артаксеркса проти відбудови Єрусалиму (Езри 4:8,9,17,23).
- Левит, що помагав при відбудові єрусалимських мурів (Неем. 3:17).
- Один із зверхників народу, що підписав умову-заповіта з Неемією, що буде вірно служити Господеві й не буде вступати в родинні стосунки з чужоземцями (Неем. 10:26).
- Голова священичої родини, що вернувся з Вавилону на батьківщину разом із Зоровавелем (Неем. 12:3).
Рецін (міцний, твердий, стійкий, непохитний, рішучий):
- Сирійський цар із Дамаску, союзник ізраїльського царя Пекаха. Рецін напав на юдейського царя Йотама (2 Царів 15:37), але головну війну провадив з юдейським царем Ахазом; він із своїм союзником, ізраїльським царем Пекахою, вторгнувся на територію Юдеї, завоював місто Елат і віддав його Сирії, де осілися едомляни, та взяв у кільце облоги Єрусалим, однак не зумів завоювати столиці Юдеї (2 Царів 16:5,6; Ісаї 7:1). На допомогу юдейському цареві Ахазі прийшов асирійський цар Тіґлат-Пелесар, переміг сирійців та вбив їхнього царя Реціна (2 Царів 16:9; Ісаї 8:1-9:12).
- Один із роду храмових підданців Нетинеїв (Езри 2:48; Неем. 7:50).