Цього року ми, християни, святкували Страсний тиждень та Великдень у дуже складних, навіть кризових умовах. Найважливіші літургії церковного року треба було, підпорядковуючись розпорядженню цивільної влади, відправляти без вірних, у зачинених церквах, задовольняючись трансляцією в домівках. Багато людей залишалися зачиненими у своїх домівках, піддаючи себе карантину, який за своєю етимологією (quadraginta, лат. «сорок») нагадував період сорока днів Великого посту, що передував Великодню. У цьому унікальному та похмурому контексті по-особливому усвідомлюємо деталі біблійної історії великодніх подій. Євангеліст Іван розпочинає свою розповідь про з’явлення Воскреслого Христа Своїм учням словами: «Того ж дня – дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв…» (Ів. 20:19). Хоча Господь уже воскрес і йшов до учнів, вони все ще жили в часі Великої суботи, про що свідчить їхній страх і зачинені двері.
Час коронакризи, який виявився у світі відразу після початку періоду Великого посту, багато людей пережило як своєрідне продовження Великої суботи. У християнській літургії Велика субота – це час поховання Бога, Його укриття та мовчання в історії людства, а, отже, і день, коли великі надії ставляться під сумнів. Для багатьох людей Велика субота стала символом життєвої ситуації в кризовий час, а точніше, символом численних страхів за власне життя та життя близьких людей, а також великої невизначеності та страхів за майбутнє, пов’язаних головним чином з питанням, коли закінчиться нинішня криза, і яким буде життя після неї.
Зіткнувшись із цими екзистенційними викликами, виникає питання, як ми повинні відповідати на цю кризу і як повинні на неї реагувати. Можливо, слід її розглядати як одну з тих природних катаклізм, які переслідують нас кожні сто років або як ту, яка, безперечно, мине й цього разу, і ми, напевно, переживемо? Чи, може, слід покладати всю свою надію на знання вчених, особливо вірусологів, які чекають винаходу вакцини і одночасно виконувати усі рекомендації експертів? Або ми також повинні трактувати коронавірус релігійно, переживаючи його духовно і намагаючись подолати його в цьому вимірі?