Якщо б ви були Богом і потрібно було спасти шість мільярдів людей, що б ви зробили? Чи відправили б ви для цього одного-двох чоловік чи багатьох? Звичайно, ви відправили б багато людей на врожайні поля. Саме це зробив Бог. Він покликав багатьох! Не обманюйтеся тим, що бачите кількох пасторів, які сидять у перших рядах у церкві. Через це складається враження, що лише небагато людей були покликані, або що більшість пастви не була покликана. Насправді, все навпаки. Багато людей, а не лише кілька пасторів, були покликані на діло спасіння світу.
Що слід знати про покликання Боже
- Багато покликаних
«Бо багато покликаних, та вибраних мало». Матвія 22:14
Що означає «багато покликаних»?
- Багато покликаних означає, що було покликано велику кількість людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано силу-силенну людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано величезну кількість людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано численну кількість людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано незліченну кількість людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано безліч людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано більшість людей.
- Багато покликаних означає, що було покликано більшу частину людей.
На жаль, більшість пасторів ставляться до своєї пастви, як до людей, які не мають покликання. Вони звертаються до них, як до людей, котрі не можуть багато чого зробити для Бога. Більшість пасторів вчать парафіян, як «жити краще». Багато проповідей стосуються нас самих, нашого життя, шлюбу, родини, фінансів та інших подібних тем. Такі проповіді сьогодні формують великі, егоїстичні та неплідні церкви.
Пастори, апостоли, благовісники та вчителі повинні готувати святих на діло служби. Навіть благовісник, місія якого – спасати душі, повинен, насамперед, готувати святих до служіння. «І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового…» (Еф. 4:11-12).
- Покликання до плодотворності
«Вам не потрібно чути поклик; ви вже покликані». Кейт Грін
До чого ж ми покликані? Чи всі ми покликані бути апостолами, пророками, благовісниками і вчителями? Відповідь проста: «Ні». У більшості з нас не таке вражаюче високе покликання. У всіх нас покликання просте – приносити плід.
«Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє». Івана 15:16
Якби ми доводили свої християнські вчення до логічного завершення, більшість з нас стали б жертовними і почали б трудитися для Бога. Те, що сьогоднішні християни так мало роблять для Господа, є характерною й найбільш сумною їхньою ознакою. Завдяки дивовижній любові та ласці Бога ми були спасенні, але не готові жертвувати всім заради спасіння інших. Шкода, що християни марнують своє життя і нічого не роблять для Господа.
- Покликання декотрих людей відбулося досить яскраво
«А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!» Дії 9:3-6
Покликання апостола Павла відбулося досить драматично та яскраво. Він побачив сяйво, що сходило з небес, і почув голос, що промовляв до нього. Він впав на землю і був вражений сліпотою на кілька днів. На жаль, коли хтось розповідає про своє покликання, то кожному хочеться, аби з ним відбулося все так само. Всі хочуть бачити світло і чути голос; в іншому разі, вони не повірять у те, що були покликані. Але Бога неможливо обмежити певними рамками, не потрібно очікувати, що Його дії завжди будуть передбачуваними.
Пам’ятаю, як прочитав про те, що Кеннет Хейген був уздоровлений від пороку серця і піднявся зі смертного ложа. Одного разу я захворів і намагався зробити те саме. Запевняю тебе, друже, я ледь не вмер, намагаючись повторити те, що зробив Кеннет Хейген. Повір, Бог по-різному зцілює різних людей.
- Для інших людей покликання відбувається звичайним чином
«А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі – трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі – огонь, і не в огні Господь. А по огні – тихий лагідний голос». 1-а Царів 19:11-12
Прекрасно мати яскраві переживання з Богом. Ми всі прагнемо незвичних вражень від зустрічі з Ним. Як проповідник, я бажав мати такі яскраві переживання, щоб потім розповідати про це парафіянам. Мені завжди здавалося, що так я буду більш вагомим. Милість Господня!
Я вважаю, що Бог прикликає більшість людей звичайним чином, і тому вони нехтують своїм покликанням. Коли я проповідую про покликання, я відчуваю, що це пробуджує якісь глибокі почуття в їхніх серцях. Багато людей покликані, але вони не знають про це. Натомість вони очікують якогось видовищного покликання. Якщо ти будеш очікувати, що Бог прикличе тебе саме так, ти втратиш благословіння. «…Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі – трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі – огонь, і не в огні Господь. А по огні – ТИХИЙ ЛАГІДНИЙ ГОЛОС. І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. АЖ ОСЬ ДО НЬОГО ГОЛОС, що говорив: Чого ти тут, Іллє?» (1-а Царів 19:11-13)
- Декотрих людей Бог прикликає через їхні бажання
«Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне». 1-е до Тимофія 3:1
Саме так я був покликаний. У мене не було таких яскравих переживань, про які розповідають інші люди. Я не припиняю дивуватись, коли чую, як люди отримують покликання на служіння. Я не переживав нічого подібного, але я впевнений, що насправді покликаний Богом. Я не бачив при цьому світла і не чув голосу. Ісус ніколи не являвся мені та не доручав увійти в служіння. Але я вірю, що мені доручена справа служіння.
Я пригадую, як у мене на вихідних гостював один брат у Христі. Кілька місяців по тому він розповів, що мав зустріч з Господом у моєму будинку. Як гість, він разом із своєю сім’єю ночував на другому поверсі. І ось вночі, – розповів він, – двері несподівано відчинилися, і до кімнати увійшов Господь Ісус. Він поклав щось до руки мого друга і сказав, що доручив йому велику роботу.
Я не міг повірити в те, що почув: Ісус явив Себе гостю в моєму будинку! Брат далі описував свою зустріч з Господом, а я ставав дедалі сердитішим, та не міг виявити свої почуття. Я мусив вдавати, ніби дуже зрадів з того, що він мав зустріч з Ісусом.
Я подумав: «Я ж саме про це молився». Я сердився на Господа, думаючи: «Чому Ісус зайшов до мого будинку, обійшов власника (тобто мене) – хазяїна та господаря – і відвідав людину, яка гостювала в мене, яка залишилась у будинку всього на одну ніч?»
«Як несправедливо вчинив Господь», – міркував я.
Я роками молився, щоб Ісус явився мені. Я так сильно хотів бути схожим на Кеннета Хейгена, котрий розповідав про особисті зустрічі з Ісусом, як він годинами розмовляв з Господом щодо різних питань служіння. Чому це не сталося зі мною? Чому це сталося з гостем у моєму будинку?
Однак, хоча я не мав таких видінь, Господь дав мені служіння. Оскільки я сам не переживав видовищних зустрічей з Господом, тепер я можу підбадьорювати інших людей, які теж не переживали нічого подібного; я можу заохочувати їх вірити в Бога і вірити у своє покликання.