- «…час виривати посаджене…» Екклезіяст 3:2
- «…час лікувати…» Екклезіяст 3:3
- «…час каміння громадити…» Екклезіяст 3:5
- «Час шукати…» Екклезіяст 3:6
- «…час війні…» Екклезіяст 3:8
У духовному світі не існує часу. Час – це поняття, пов’язане лише з сьогоднішнім земним світом. Настане момент, коли саме поняття часу, як ми його розуміємо, зникне. «А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде» (Об. 10:5-6). З віком ти помітиш, що не старієш розумово чи психологічно. Насправді, люди почуваються так само, як і в молодому віці. І лише певні тілесні зміни нагадують, що час минає.
Потрібно розуміти значення земного часу, оскільки це стосується нашого життя. Це особливо важливо, якщо ти бажаєш трудитися для Бога.
Бог дав нам час на землі як дар благодаті, щоб ми могли довести свою любов до Нього. Також земний час є для нас іспитом, який потрібно скласти, щоб здобути вищу нагороду у вічності. У вічності ми будемо озиратися на той період часу, коли жили на землі й коли в нас була можливість зробити щось для Бога.
Запам’ятай, що час неможливо повернути. Не забувай, що ми не зможемо ще раз «пройти землю». Ось і все. Ми живемо на землі один раз, і треба прожити життя правильно з першої спроби. На жаль, більшість людей розуміють сенс життя тоді, коли воно закінчується. Але, щоб мудрість була корисною, потрібно користуватися нею змолоду. Мудрість дається нам для того, щоб прожити краще життя. Мудрість не дуже знадобиться наприкінці життя. Мудрість дається не для того, щоб оглядатися на минуле і шкодувати за ним. Призначення мудрості – щоб ти мав краще життя в майбутньому. Ось чому мудрість треба застосовувати в молодості.
У цьому розділі я хочу розповісти про час, оскільки він стосується нашого земного життя.
«І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання» (1Петр. 1:17).
Ласкаво просимо на землю! До твого відома, це світ, в якому час відіграє актуальне і важливе значення. Ти дізнаєшся, що для багатьох подій є свій призначений час. Був певний час для твого народження – і саме тоді ти народився. Є певний час для твоєї смерті – і саме тоді ти помреш.
«Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх…» Луки 19:43-44
Розглянемо десять важливих моментів, кожен з яких має визначений час, бо це впливатиме на твій труд для Господа.
- Час твого народження
«Час родитись і час помирати…» Екклезіяст 3:2
«Чи для Господа є річ занадто трудна? НА ОЗНАЧЕНИЙ ЧАС Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина». Буття 18:14
Важливість цього часу полягає в тому, що він тісно пов’язаний з життям інших людей, які живуть у той самий період, що призначений і для твого життя. Деколи народження людини відкладається, для того щоб забезпечити народження інших людей, призначених жити в той самий час.
Хорошим прикладом людей, які повинні були жити на землі в той самий час, слугує приклад Ісуса Христа та Івана Христителя. Насправді народження Івана Христителя відкладалося, щоб він жив на землі саме тоді, коли потрібно було приготувати шлях для Господа. Це сталося завдяки безплідності Єлизавети, яка за Божим задумом певний час не могла народити Івана Христителя, аж поки не стала вже жінкою похилого віку. Почни звертати особливу увагу на людей, чиє народження і вік були призначені Богом на той самий час, що і твоє народження, для того щоб тобі зустрітися з ними. Не думай, що це відбувається саме по собі; духовна людина вірить у силу Божу, а не в удачу чи випадковість.
Деколи навіть різниця в десять років відіграє важливу роль у тому, наскільки та чи інша людина може вплинути на тебе, твоє життя і служіння. Я вірю, що багато людей, які поруч зі мною сьогодні, були божественним чином народжені і скеровані Богом так, щоб ми зустрілися в цьому житті й задум Божий здійснився. Я до жодної людини не ставлюся як до випадкової, бо різні люди в різний час відіграють різну для нашого життя роль.
«Час родитись і час помирати…» Екклезіяст 3:2
- Час твоєї смерті
«Бо я вже за жертву стаю, і ЧАС ВІДХОДУ МОГО вже настав». 2-е до Тимофія 4:6
Час твоєї смерті також визначається Богом. Важливість його полягає в тому, що ми дізнаємося, скільки років було призначено для нашого перебування на землі. Для кожної людини після її народження на землю відводиться визначений період часу, який вона має прожити (Йов. 14:5). Дивовижно, що християнам важко збагнути ці поняття, хоча вони повсюди широко застосовуються.
При в’їзді до іншої країни людині завжди дається певний період для перебування там. Іноді це може бути рік, а іноді – шість місяців. Якщо до тебе виявили більше милості, то можуть навіть надати візу на п’ять років. Так само, якщо до тебе виявлено особливу благодать, то ти проживеш на землі довше. Інколи є певні причини, чому люди живуть недовго, і ці причини очевидні для всіх.
Але буває тяжко зрозуміти, чому одні люди живуть довше, а інші – набагато менше. Так само тяжко зрозуміти, чому одні люди отримують довгострокові візи, а другі – короткострокові.
«Довгий чи короткий термін перебування» і визначає, скільки в нас є часу, і що ми можемо зробити.
Саме тому, що для кожного з нас виділено різний час, існують поняття мого часу і твого часу. Ісус говорив про Свій час, який відрізнявся від часу, призначеного для апостолів. «А Ісус промовляє до них: Не настав ще МІЙ ЧАС, але завжди готовий ЧАС ВАШ. Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще МІЙ ЧАС» (Ів. 7:6-8).
Це відкриття є дуже важливим, бо завдяки йому ми можемо зрозуміти, як кожен з нас повинен трудитися для Бога і не зважати на те, що робить хтось інший. Може, тій людині призначено прожити сімдесят років, а в тебе є лише тридцять дев’ять. У тридцять дев’ять років ти можеш думати, що попереду ще тридцять один рік і ти встигнеш потрудитися для Господа, а насправді в тебе, можливо, залишилось, усього кілька місяців. Твій сусід, який майже повністю відступив від Бога, може мати попереду ще багато років, щоб відновити відносити з Богом і стати успішним у служінні, бо його час відрізняється від твого.
Ісус Христос розумів різницю між Своїм часом і часом апостолів. Він знав, що в них було більше часу, тому Він сказав: «Завжди готовий час ваш». Зрозумій час, який Бог призначив для тебе. Розуміти і відчувати кінець свого часу також можливо. Павло відчував наближення смерті і писав: «Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав» (2 Тим. 4:6).
- Час твого спасіння
«Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось ТЕПЕР ЧАС ПРИЄМНИЙ, ОСЬ ТЕПЕР ДЕНЬ СПАСІННЯ!» 2-е до Коринтян 6:2
Цей вірш з Писання зрозумілий як ніщо інше. Є певний час, призначений для спасіння. Визначений і день спасіння. Існує година і навіть мить, які Бог призначив для нас як можливість стати спасенними.
Бог не враховував гріхи людства, бо тоді ще не настав означений час для покаяння і спасіння. «Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:30-31).
Проте, коли настав час для спасіння, Бог вимагав і очікував, що люди покаються і відвернуться від своїх гріхів. Відмова покаятися в часи, коли не було ще знання, не приводила людей до суду. Бог просто закривав на них очі. Але відмова покаятися в день спасіння означає, що людина постане перед суворим Божим судом.
Час твого спасіння – це час, коли Бог запланував тебе спасти. Ти помітиш, що з віком все складніше отримати спасіння. Для багатьох людей Бог призначив час спасіння в молоді роки. Але, якщо ти втратив призначений для цього час спасіння, спастися стає майже неможливо.
Потрібно зрозуміти, що Бог призначив певний час для кожної важливої події в нашому житті. Чому нам так тяжко в це вірити, якщо у будь-якій школі є визначений час для уроків, іспитів, спортивних занять, канікул та інших заходів? І кожен учень, і навіть їхні батьки повинні пристосовуватися до такого розпорядку.
Якщо минув час іспитів, неможливо повернутися назад і скласти саме цей іспит.
Розуміння того, що є час для спасіння, допоможе служителям загострити увагу на служінні молодим людям, які зараз, можливо, живуть у визначений час свого спасіння.
- Час для зрілості
«Бо, СУДЯЧИ З ЧАСУ, ВАМ НАЛЕЖАЛО БУТИ УЧИТЕЛЯМИ; але вас знову треба навчати першооснов Слова Божого і для вас необхідне молоко, а не тверда їжа». до Євреїв 5:12 (Новітній переклад Біблії)
Дитина, коли народжується в цей світ, у певний час повинна досягати зрілості в тій чи іншій сфері. Будь-які відхилення від цих визначених періодів змушують хвилюватися як батьків, так і лікарів.
- Дитина у віці чотирьох тижнів має розпізнавати голос матері.
- У віці шести тижнів дитина має усміхатися, коли бачить маму.
- У віці чотирьох місяців дитина має вміти перевертатися.
- У віці шести місяців дитина має навчитися сидіти самостійно з мінімальною підтримкою.
- У віці семи місяців дитина має вміти повзати.
- У віці дев’яти місяців дитина має навчитися стояти із підтримкою.
- У віці дванадцяти місяців дитина починає ходити.
Так само і Бог встановив певний час для певних справ, яких Він очікує від кожного християнина. Ніщо не відбувається випадково. Для всього є свій план і час. Після спасіння призначено час для твого зросту і розвитку. У міру досягнення зрілості ти маєш перейти від молока та молочних продуктів до м’яса. Це означає, що в тебе розвивається більший інтерес до Слова Божого, ти починаєш його глибоко вивчати і застосовувати у своєму житті. Частина процесу зростання полягає в тому, що ти стаєш вже не лише слухачем, але і вчителем Слова Божого. Те, що людина починає щиро, від усього серця навчати Слову Божому, є найяскравішим підтвердженням досягнення зрілості.
Але, на жаль, багато християн, котрі перебувають у церкві вже не один рік, не спроможні провести навіть урок з вивчення Біблії. Це велика прикрість. Якщо християни втрачають час, призначений для їхнього зростання, вони так і не досягають зрілості. Найчастіше в них розвиваються риси слабоумних, у духовному розумінні, людей, які вживають марні, пишномовні слова, ведуть безглузді розмови. Слабоумна людина – це така, що «розумово перебуває у віці від трьох до семи років». Уявіть собі жінку, яка відвідує церкву вже двадцять п’ять років, а розмірковує про щось, перебуваючи в духовному віці трьох років.
Люди, які вже багато років є членами церкви і не досягли зрілості, часто мають викривлене розуміння і вважають себе не тими, ким є насправді. Вони прирівнюють свій біологічний вік до духовного, і можете уявити, яка плутанина виникає через це в церкві.
- Час для помазання
Хіба дощ іде весь час? Звичайно, ні. Є час для дощу, і час Духу Святому сходити на твоє життя.
Так само, як час, призначений для твого спасіння, Бог запланував і час для отримання Духа Святого і помазання. Дух Святий не сходить на людей хаотично, незважаючи на час. Зверніть увагу, що в уривку з Писання, наведеному нижче, учнів просили чекати обітниці Духа Святого. Дух Святий зійшов на них в особливий час, і учні повинні були чекати на Нього.
«А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Божеє Царство казав. А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а ЧЕКАЛИ ОБІТНИЦІ Отчої, що про неї казав ви чули від Мене». Дії 1:3-4
Дар Духа Святого – найцінніший дар, який лише можна отримати від Бога. Бог бажає благословити тебе, але якщо ти не готовий чекати, то не отримаєш його. А якщо ти будеш не готовий у визначений час, то Дух Святий не зійде на тебе.
«Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, ЩОБ ЧАСИ ВІДПОЧИНКУ ПРИЙШЛИ від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа». Дії 3:19-20
- Час для приношення плодів
«І, побачивши здалека фігове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, НЕ ЗНАЙШОВ НІЧОГО, КРІМ ЛИСТЯ САМОГО, не пора бо на фіги була. І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з’їв аж повіки! А учні Його все те чули». Марка 11:13-14
«А проходячи вранці, побачили фігове дерево, усохле від кореня. І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фігове дерево, що прокляв Ти, усохло!» Марка 11:20-21
Історію про те, як Ісус прокляв фігове дерево, насправді не розуміють багато християн. Навіщо Ісусу було проклинати дерево без плодів? Інше питання в тому, чому Ісус прокляв фігове дерево, знаючи, що тоді «не пора на фіги була». Відповідь на обидва запитання проста: є певний час, коли Бог очікує від тебе плодів. Якщо людина не приносить плодів тоді, коли Бог цього чекає, вона може отримати смертельне прокляття. «Бо земля, що п’є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, – вона благословіння від Бога приймає. Але та, що приносить терня й будяччя, – непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її – спалення» (Євр. 6:7-8)
Якщо Бог вимагає від тебе плодів, краще тобі їх принести, щоб не отримати прокляття. Не йдеться про те, чи ти хочеш приносити плід. І не про те, чи зараз зручний час для плодів фіги. Не йдеться про те, чи ти готовий працювати для Бога. Важливо не те, чи підходить тобі час саме зараз перейти до служіння повного дня. Головне питання: «Коли Бог очікує від нас плодів?»
Якщо Бог хоче, щоб ти приніс плід у двадцять п’ять років, ти не можеш відкласти це на сорок років і попросити Бога почекати, поки тобі виповниться шістдесят п’ять. Чи буває так, що президент пропонує комусь роботу і чекає десять років на відповідь? Звичайно, ні. Більшість людей вхопилися б за будь-яку можливість, яку надав їм президент. Тим більше потрібно робити так, коли Всемогутній Бог простягає руку і пропонує нам можливість попрацювати в Його винограднику. Хто ми такі, щоб відмовитися від такої пропозиції? Не дивуйся прокляттю у своєму житті, якщо ти не приносиш для Господа плід тоді, коли Він цього очікує.
Я став пастором, коли був студентом медичного інституту. Всі плоди, які я приніс, всі душі, які я здобув для Господа, були б втраченими, якби я сказав Богові, що не настала пора для фіг, і що Йому треба звернутися до мене в інший період мого життя.
- Час особливих духовних відвідин
Авраам мав особливі зустрічі з ангелами. Яке це було благословіння для нього! Я заздрю йому, бо ніколи не переживав подібних зустрічей. Але для Авраама був призначений час, в який мали статися відвідини. Духовні події стаються в означений час, щоб ми могли в певний момент виконати певні дії.
«Чи для Господа є річ занадто трудна? НА ОЗНАЧЕНИЙ ЧАС Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина». Буття 18:14
Деякі служителі робили все правильно: молилися, постилися, слухали аудіо-проповіді, багато разів шукали Господа. Вони так сподівалися на особливу зустріч з Господом або особливе помазання на звершення Божої справи.
Однак, ці великі благословіння не падають щодня з небес. Для особливих відвідин Бог визначив певний час. Ісус говорив про час відвідин, коли Сам Син Божий прийшов відвідати Єрусалим.
«І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ЧАСУ ВІДВІДИН ТВОЇХ…» Луки 19:44
У 1988 році я отримав помазання від Бога в маленькому містечку Сухум, Гана. На той момент я вже багато років був християнином, але раптово, без попередження, я отримав особливе помазання навчати Слова Господнього. Це були особливі відвідини.
З тих пір я чекав інших зустрічей з Господом, зокрема на візит Самого Ісуса. Я жадав цього і молився, щоб мені явилися ангели, або щоб побачити чудові видіння небес.
На жаль, до моменту написання цієї книги я так і не мав таких відвідин. Якщо Господу завгодно відвідати мене, я знаю, що це станеться в особливий визначений час.
Ось чому у визначений час у тебе бувають сни і видіння, а деколи ти не бачиш їх протягом тривалого часу. Інколи ми вступаємо в такий період коли не відбувається жодних особливих зустрічей.
- Час твого поширення
«І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: ПОШЛИ СЕРПА СВОГО Й ЖНИ, БО НАСТАЛА ГОДИНА пожати, дозріло бо жниво землі! І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата». Об’явлення 14:15-16
Є час, коли Бог дає збільшення і розширення. У цих віршах з Писання ангел в небесах оголошує, що настав час пожинати на землі великий урожай. Це був не звичайний урожай, а пора рясних плодів і продуктивності. Якщо ти дослідиш життя служителів, то помітиш, що в певний час Бог поширив межі їхнього служіння, і вони стали відомими.
Подібне збільшення та визнання Бог дарує Своїм слугам у час, який Він уже визначив. Завдяки розширенню служитель має змогу пожати величезний урожай для Господа. Зазвичай, періоду росту передує тривала підготовка і страждання. І потрібен цей період підготовки для того, щоб Божий слуга став покірливим і був спроможний взяти на себе велику відповідальність за збільшене та загальновизнане служіння.
Був час, коли Ісусові брати спонукали Його дочасно вступити в період росту і визнання служіння. Ісус добре знав, що тягне за собою таке відповідальне служіння і його визнання. І Він відмовився, тому що для цього ще не настав час.
«І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з’яви Себе світові… А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш». Івана 7:3-4,6
Зверніть увагу, що не минуло і тижня після того, як Ісус перейшов до великого, публічного і визнаного всіма служіння, ознаменовано Його в’їздом до Єрусалиму в супроводі тисяч послідовників, що вклонялись йому, і Він був жорстоко вбитий через розп’яття на римському хресті заздрісними і невірними юдейськими служителями.
Поширене публічне служіння можна прирівняти до змії, яка виповзає на видиме місце. Люди не вагаються, чи вбивати її чи ні.
- Час випробування
«Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір ДНЯ ЗЛОГО, і, все виконавши, витримати». до Ефесян 6:13
Є час також, коли доведеться зустрітися зі злом і перемогти його. Це і є злий день. Він обов’язково настане, і прийде до кожного християнина, незалежно від його переконань. І для днів злих, і для днів випробування також визначений період і час. «А котрі край дороги – це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони. А що на кам’янистому ґрунті – це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають» (Лк. 8:12-13).
Одне з духовних досягнень – це перемогти зло і спокуси, які трапляться тобі на шляху служіння Господу.
«Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» до Римлян 12:21
- Час суду
«Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець. Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли ЧАС той настане!» Марка 13:31-33
На кожного з нас чекає суд, але ніхто не знає, коли він настане. Це ще одна зустріч, якої ніхто не зможе уникнути, незалежно від своїх переконань та вірувань. Всі ми помремо і дамо звіт Господу про своє нікчемне життя. «І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд» (Євр. 9:27).
В День суду ми дамо звіт, що ми зробили для Господа, коли Він дав нам на це можливість. «Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, – чи добре, чи лихе» (2Кор. 5:10). Неможливо народитися ще раз. Потрібно трудитися для Бога, бо доведеться звітувати про те, як ми прожили життя на землі, у своєму тілі.
Ми повинні з нетерпінням очікувати суду і жити так, щоб цей день не став для нас днем смутку та каяття. «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне» (Євр. 13:17).
Що стосується суду, то деякі люди починають розплачуватись за свої гріхи раніше інших. Деякі люди коять гріх, і це, здається, сходить їм з рук. Але в Бога визначений час суду для кожного. Дві людини можуть разом коїти злодіяння, але суд однієї відбудеться в далекому майбутньому, а другої – набагато раніше. Саме ці розбіжності в часі й змушують думати, що деякі люди залишаються безкарними, а інші – надто сильно страждають через маленький прогріх. Все це лише підтверджує істину, що в житті кожного з нас Бог передбачив певний час для будь-якої події.
«У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома. Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть» 1-е до Тимофія 5:24-25