Чому потрібно цінувати час
- Потрібно цінувати час, бо дні лукаві
«Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня». до Ефесян 5:15-17
Дні лукаві, й тому, якщо ти перестанеш цінувати час, то поступово почнеш робити зло. Насправді, ми перебуваємо у ворожому оточенні, температура в якому нижче нуля. І якщо в такому оточенні просто сидіти, можна швидко замерзнути на смерть. Багато років тому, під час мого навчання, ми поїхали на екскурсію до порту Тема – одного з найбільших портів у Західній Африці. Серед багатьох цікавих місць ми відвідали також великі морозильні камери, в яких траулери зберігали рибу. Ми заходили до багатьох морозильних складів, бо це входило до маршруту екскурсії.
Я пригадую, що думав тоді: «А якщо когось з нас випадково тут забудуть? Що я робитиму, якщо мене випадково зачинять у цій величезній камері до наступного дня?» Все, що мені спало на думку, – це те, що за такої ситуації мені б довелося постійно рухатися – стрибати, бігати, аж поки не прийде хтось і не відчинить гігантські двері морозильної камери. Саме це і сталося з християнами. Нас закрили у великій морозильній камері цього світу, і ми повинні будь-що вижити. На жаль, деякі люди присіли відпочити в цьому небезпечному крижаному оточенні світу. Безперечно, це злі дні в злому оточенні. Єдине, що можна зробити, щоб зберегти час, – це поводитися мудро в такій ситуацій. Друже, будь мудрим! Встань, рухайся, виконуй справу Господню – інакше загинеш разом із цим світом!
- Потрібно цінувати час, бо це означає, що ти розумієш волю Божу.
«Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня». до Ефесян 5:15-17
Якщо б тебе закрили у великій морозильній камері, про яку я розповідав, що б ти робив? Саме твої вчинки свідчать про те, наскільки глибоке в тебе розуміння усього. Якщо ти рухаєшся, то ти розумієш, що твоє життя в небезпеці. Якщо ти взагалі не присідаєш, ти розумієш, що в якийсь момент можеш втратити це життя. Якщо ти підскакуєш, незважаючи на втому, то ти розумієш, що, тільки завдяки тому, що ти рухаєшся, Бог виведе тебе з будь-якої безнадійної ситуації.
Очевидно, що більшість християн насправді не розуміють, що означає бути в небезпеці, коли йдеться про життя чи смерть. Байдуже, нерішуче ставлення їх до справ вічної цінності свідчить про те, що в них немає відчуття небезпеки. Зрозуміло, що більшість християн не уявлять, як багато всього поставлено на карту.
Бажання християн бути подібними до замороженої риби в холодильнику свідчить про незрілість розуму і нездатність усвідомити серйозність ситуації. А християни, які все життя цінують час, є зрілими і насправді розуміють, чому Бог хоче, аби ми були активними, ревними, радикальними християнами і приносили плід.
- Потрібно цінувати час, бо настане ніч, коли ніхто нічого не зможе виконувати.
«Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати». Івана 9:4
«Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати» – це слова людини, яка розуміла, що життя на землі є лише легким подихом, настільки швидкоплинним, що майже непомітний. Надходить он ніч, але деякі люди поводяться так, ніби завжди буде день. Іноді я граю вечорами в гольф, і я добре розумію, що означає, коли надходить ніч. Я дивлюся на захід сонця і розумію, що залишилося мало часу. Коли надходить ніч, я починаю швидше рухатись і збільшувати темп. Ніч у житті може прийти в різний спосіб.
Як настає ніч у житті
а) Інколи ніч приходить у вигляді вагітності й народження дитини, коли досить енергійна християнка переходить до «дитячої кімнати» духовної бездіяльності на десять-п’ятнадцять років.
б) Інколи ніч надходить з одруженням на людині, що противиться і перешкоджає християнській діяльності, яка тобі так подобалась і якою ти займався вже багато років до одруження.
в) Інколи ніч надходить із похилим віком, коли вже немає енергії й сил, необхідних для Божих справ.
г) Інколи ніч надходить із хворобою, яка заважає нам займатись улюбленою справою. З віком я помітив, що вже не можу поститися так само, як це робив у молоді роки. Одного разу я просто знесилився, наодинці шукаючи Бога в молитві. Я вже думав, що люди знайдуть моє тіло на підлозі. Тоді-то я і зрозумів, що в мене вже не ті сили, що раніше. Іншого разу я дізнався, що через постійні пости, принаймні, три хвороби непомітно підкралися до мене. Я зрозумів, що настане ніч, коли я не зможу поститися так часто, як мені хочеться.
д) Інколи ніч надходить, коли закінчується навчання в школі або в інституті, де ти провів не один рік. Всі можливості здобувати душі для Господа і проповідувати Слово Боже, втрачено назавжди.
е) Інколи ніч надходить, коли люди змушені подорожувати, виїжджати з країни чи змінювати місце проживання. Багатьом людям доводиться переселятися через війни, складну економічну ситуацію або імміграційні проблеми. Так, сутінки настали в житті багатьох християн, які мали добрі наміри й хотіли трудитися для Бога в певній місцевості.
є) Зрештою, ніч настає, коли наше земне життя наближається до завершення. Смерть – це кінцевий і неминучий вихід для всіх з сьогоденного світу, ця ніч настане в житті кожної людини, народженої в цей світ. Дивно, що мало хто з нас замислюється над тим, що це має статися з кожною людиною.
- Потрібно цінувати час, бо це – єдиний мудрий спосіб життя.
На жаль, багато людей не вважають час і можливості якоюсь цінністю. Час – це надзвичайна цінність, яку Бог дає кожному. Це єдина цінність, яку неможливо повернути і відновити. Коли час минає, то минає назавжди. Бог застерігає нас використовувати час на землі розумно, щоб виконати якомога більше роботи для Нього. Потрібно трудитися, поки ще день. Єдиний спосіб мудро розпорядитися життям – використовувати час для Божих справ.
«Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання… Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах – вісімдесят літ, і гордощі їхні – страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо… Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою! Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!» Псалми 89:9-12
- Потрібно цінувати час, бо дні наші короткі й сповнені печалями.
«Спалахнуло серце моє в мені, в думках моїх спалахнув огонь; я почав казати язиком моїм: Повідай мені, Господе, про кінець мій, і число днів моїх, яке воно, щоб я знав, скільки віку мого. Ось, Ти вчинив мені дні, мов п’яді, і вік мій, як ніщо перед Тобою. Справді, сама марнота, – кожна людина, що живе. Справді, людина ходить, мов привид; марно вона метушиться, гребе до купи багатства, і не відає, кому воно дістанеться. Почуй, Господе, молитву мою і зваж на благання моє; не будь безмовним до сліз моїх. Бо мандрівник я в Тебе і зайшлий, як і всі батьки мої; не дивись на мене, щоб я міг зміцнитися перед тим, як відійду, і не стане мене». Псалми 38:4-7,13-14 (Новітній переклад Біблії)
«Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями». Йов 14:1
Хоча ти і вирішив служити Господу, але продовжуєш жити у світі, повному різних печалей. Ці печалі є ідеальним способом відволікти нас від служіння. Вони вводять нас в оману. Вже мільйони душ були ошукані в такий спосіб. Через безліч життєвих негараздів дуже мало людей замислюється над вічністю і реальністю існування небес і пекла, які всього на відстані одного кроку від нас.
Людство попалося на хитрий трюк. Мільйони людей наближаються до вічності й не усвідомлюють небезпеки, яка на них чекає. Як бідні, так і багаті підуть до пекла, якщо не знають Ісуса Христа. Великим здивуванням стане для бідних людей, коли вони зрозуміють, що проблеми лише збільшаться в пеклі. Уявіть лише потрясіння людей, що потерпали від бідності та хвороб, коли вони помруть і зійдуть у безодню, де ще більший плач і скрегіт зубів!
Але ще більше потрясіння чекає на мільйонерів, «босів», політиків та мільйони інших людей, які жили щасливим життям на землі, коли вони помруть і відправляться до вічної темряви!
Можете уявити весь жах, який вони переживатимуть, почувши зойки та волання натовпу, що його поглинули високі хвилі й гігантські сірчані язики полум’я в озері вогняному?
Як же небезпечно жити на краю безодні і навіть оком не моргнути, коли лунає застереження про вічне осудження! Один мільйонер сказав мені: «Я ризикну. Я не вірю ні в пекло, ні в небеса». Інший багач сказав: «Немає ніякого пекла і ніякого диявола. Я назву сина Люцифером і доведу, що ні на йоту не вірю в розповіді про небеса, пекло чи диявола».
Просто дивно, що світ знімає фільм і дає йому назву «Скелелаз»[1]! Дуже страшно бачити людей, життя яких зависло на скелі над безоднею. Непотрібно знімати ніякий фільм про безодню! Увесь світ знаходиться на краю безодні! Просто подивись навкруги: щодня душі зриваються із кручі життя. Є й інші люди, яким байдуже, що вони ось-ось зірвуться в прірву, як і їхні друзі.
- Потрібно цінувати час, бо життя на землі – як служба
«Хіба чоловік на землі – не на службі військовій? І його дні – як дні наймита!… Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою, так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили…» Йов 7:1-3
Є визначений час для перебування людства на цій землі. Я пишу цю книгу і розумію, що час для мене визначений. Інколи я думаю: «Як довго я ще проживу? Коли я піду з цього світу і як?»
Я постійно запитую себе про це. Я думаю про вічність, бо знаю, що дата мого переходу у вічність вже визначена. Кожного дня я наближаюсь до того дня, коли моя служба на землі скінчиться. Чи усвідомлюєш ти, що дата твоєї смерті вже визначена?
Ніщо інше не спричинює наш відхід з цього світу. Дата смерті для кожного вже визначена. Тому нам потрібно взятися до роботи, поки ще є можливість, ми повинні цінувати час і бути мудрими. Кожного дня ми наближаємось до закінчення служби на цій землі.
- Потрібно цінувати час, бо за короткого життя ще менше часу на принесення плодів і досягнення результатів.
«Вона виходить, як квітка – й зів’яне, і втікає, мов тінь, – і не зостається…» Йов 14:2
«Ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, – яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!…» Якова 4:14
«Трава засихає, а квітка зів’яне, як подих Господній повіє на неї!… Справді, народ – то трава: трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!» Ісая 40:7-8
Життя наше на землі коротке. Але подумай: за короткого життя період, коли ми можемо приносити плід для Господа, також скорочується. Лише в певний період життя ти зможеш виконати ту чи іншу роботу для Бога. Час, що минув до того, не враховується. Згадай про Ісуса. Він прожив на землі тридцять три роки, але був у служінні лише три роки із тридцяти трьох. Він трудився для Бога три роки, а це лише дев’ять відсотків усього Його життя на землі.
Насправді, період, коли ми можемо приносити плоди в служінні Ісусу, дуже-дуже короткий. Давайте ж віддамо Господу усе найкраще!
[1] «Скелелаз» (Cliffhanger) – бойовик режисера Ренні Харліна, головний герой якого – альпініст. З англійської буквально «той, що завис на скелі» (прим. пер.)