Страх належить до природи людини. Якість нашого людського буття залежить від того, як ми поводимося зі страхом. Витіснення, замкнення страху зумовлює затвердіння та вимагає величезних затрат сил та енергії. Тоді страх виснажує і перешкоджає жити. Тому його необхідно перетворити. Перетвореним він сприяє повноті життя, приводить до правдивості, ясності, уважності. Перетворення страху стається, коли ми розмовляємо про нього з Богом і віддаємо його Богові.
Спілкуючись зі своїм страхом, ми пізнаватимемо наші важливі позиції, а також помилки, на які нам зверне увагу наш страх, та й, зрештою, суть нашого життя. Святе Письмо свідчить про те, що тільки Бог здатний утихомирити наші страхи. Та існують страхи, де віра в Бога заледве чи сприяє зціленню. Тоді потрібно покора, щоб зрозуміти підстави та причини нашого страху і прийняти те, на що вони нам вкажуть. Відвагу поглянути на наш страх часто вселяє в нас небайдужа до нас особа, терапевт або духівник, котра не боїться нашого страху. З людиною, котрій довіряємо, ми починаємо говорити про наш страх і поводитися з ним інакше, ніж раніше. Та повною мірою заспокоїти наш страх може тільки Господь. До найглибшої основи нашої душі, там, де живе в нас Бог, страх не проникає.
Тема страху цікавить і завжди цікавила людину. Звернувшись до Святого Письма, ми впевнилися, що воно говорить нам усе суттєве про страх. У моїй книзі я проаналізував те, як Ісус поводиться зі страхом. Розважаючи над Євангеліями, я захопився Ісусовою терапією страху. Її я взяв за зразок у провадженні багатьох розмов з людьми, поневоленими страхами. Навіть коли центральним у наших розмовах було щось зовсім інше, ніж страх, все ж таки періодично виринала ця тема. Особливо останнім часом вона актуальна.
Перебуваючи у групі, люди відважніше розповідають про свій страх. Моє спостереження таке: якщо ми відважуємося говорити про наші страхи, то вони слабнуть. Отож, дорогий читачу, ця книга запрошує Тебе поглянути на Твої страхи і розмовляти про них з іншими людьми. Той, хто бореться проти свого страху, тим тільки викликає його потужну протидію і переслідування. Натомість варто з любов’ю поглянути на нього і потоваришувати з ним. Тоді страх Тебе вже не в’язатиме, а вестиме до життя в повноті та до свободи. Нарешті він приведе Тебе до найглибшої основи нашого життя і нашої Любові.
Святе Письмо засвідчує нам цілком людські способи, мудрі способи поводитися з нашим страхом. Ісус прекрасно знає страхи людей. Він має такий підхід до людей, що їхній страх відступає, і вони почуваються захищено в оточенні Божої доброти та Божого милосердя. Ісусове поводження зі страхами мотивує нас так само з добротою і милосердям поводитися з нашими страхами. Вони можуть супроводжувати нас по життю, звертаючи нашу увагу на суттєве й оберігаючи нас від усякого некорисного надміру. Страх супроводжуватиме нас, аж поки в час смерті ми остаточно віддамо себе Господу. Вже тепер у нашому найутаєнішому просторі серця ми спасенні від страху. Посеред нашого страху щоразу приймаймо утішаючі та підбадьорюючі слова Ісуса: «Не бійся!» Один екзеґет підрахував, що Господній заклик «Не бійся!» вжито в Біблії 365 разів. Тобто, на кожен день року є Божа обітниця, що позбавляє нас страху. Звісно, Святе Письмо зважає на те, що кожного дня страхи атакуватимуть нас або виступатимуть зі сфери нашого підсвідомого. Щодня, отже, мусимо в довірі віддавати страх Ісусу Христу, аби Він його перетворив.
КІНЕЦЬ