– Нафане!
– Що?.. А, це ти, Садоку.
– Вибач за вторгнення, але ось вже певний час я за тобою спостерігаю. Адже ти збирався увійти до тронного залу, я гадаю, до царя?
– Так, Садоку. Такий був мій намір. Але я подумав і вирішив, що в царя немає необхідності бачити мене.
– Ти дивуєш мене, Нафане. На мою думку, цар дуже потребує тебе. Він зараз переживає найважче випробування у своєму житті. Я не впевнений, що він зможе витримати таке випробування як це.
– Він вже пройшов через це випробування, Садоку, – упевнено спростував Нафан, істинний пророк Божий.
– Пройшов через це випробування? Пробач, Нафане, але я не розумію, про що ти говориш. Ця криза, як ти знаєш, щойно почалася.
– Садоку, твій цар пройшов через це випробування давно, коли був майже хлопчиком.
– Ти говориш про Саула? Але те, друже мій, була зовсім інша справа.
– Зовсім ні. Те ж саме. Немає жодної різниці. Як Давид ставився до свого Бога і людини над ним у той час… так і зараз Давид ставиться до свого Бога і людини під ним. Не може бути різниці. Аж ніякої.
– Звичайно, обставини змінилися. Зовсім небагато, я можу додати. Але серце! Серце залишилося тим самим.
– Садоку, я завжди дякую, що нашим першим царем був Саул. Я здригаюся при думці про ті біди, які він міг принести, якби був молодим честолюбцем під владою іншого царя. Немає великої різниці для людини, якщо вона виявляє, що хтось встав на її життєвому шляху, Саул це або Авессалом. І в тій і в другій ситуації розбещене серце знайде собі «виправдання». Саули цього світу ніколи не бачать Давида: вони бачать тільки Авессалома. Авессаломи цього світу не можуть бачити Давида: вони бачать тільки Саула.
– А чисті серцем? – запитав Садок.
– Ну, зараз це щось рідкісне. Як скрушене серце і скрушена воля мають поводитися з Авессаломом? Так само, як і з Саулом? Скоро ми це дізнаємося, Садоку!
Ні ти, ні я не бачили Давида в його стосунках із Саулом. Але ось, схожі події розгортаються на наших очах, і я маю намір спостерігати зблизька за цією драмою. Вважаю, що в результаті дечому навчуся. Зверни увагу на мої слова: Давид знайде вірне рішення і пройде через випробування тим же шляхом, що в молодості.
– А Авессалом?
– Через декілька годин він, можливо, стане моїм царем, хіба не це ти маєш на увазі?
– Так, можливо, – відповів Садок майже з усмішкою.
Нафан засміявся:
– Якщо Авессалом всядеться на трон, то нехай небеса змилуються над Саулами, Давидами і Авессаломами царства! Я вважаю, наш молодий Авессалом стане прекрасним Саулом. – Нафан обернувся і пішов геть довгим коридором. – Так, прекрасним Саулом. Бо в усьому, окрім віку і становища, Авессалом – вже Саул.