Післямова

Всяка влада від Бога? Міф і реальність

Настав час поговорити про правильне розуміння знаменитого місця з Послання до Римлян 13:1-5. Хто тільки не цитував ці слова? Усі, кому не лінь.

Страшно ставати за тих, хто вириває один вірш з контексту і, тим самим, намагається виглядати знавцем Писання.

Розглянемо уважно увесь текст (у дужках синтаксичні доповнення):

Рим. 13: «1. Нехай кожна людина (навіть представники земних урядів) кориться вищій владі (Божому влаштуванню), бо немає влади, як не від Бога (те, що не кориться Богові, то не влада), і влади існуючі встановлені від Бога (утверджені Богом).

  1. Тому той, хто противиться владі (утвердженій Богом, покірній Богові), противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.
  2. Бо (покірні) володарі пострах не на добрі діла, а на злі (на боці добра). Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,
  3. бо володар (тільки в тому випадку) Божий слуга, (якщо служить) тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, (якщо мені на добро) месник у гніві злочинцеві (і, відповідно, заохочує тих, хто робить добро)!»

Апостол Павло, автор тексту, застосовує три поняття: «вища влада» – у першому вірші, «влада» – у першому і другому віршах і «володар» – у третьому і четвертому віршах. Ці три поняття не лише різні за розумінням, але і вступають у протиріччя за сенсом тексту.

Отже. «Вища влада» дійсно від Бога і їй повинні коритися УСІ без виключення, отже, тільки той, хто кориться «Вищій владі» той і є утверджена Богом «влада». Підкоряється Богові – це «влада», а не підкоряється Богові то – НЕ ВЛАДА! Сталін, Гітлер, Нейрон, Калігула, Берія, диктатори усіх віків, «пахан» на зоні – це люди свого часу і у своєму місці володіли силою і земною владою навіть вбивати, але НІКОЛИ не були утверджені Богом, оскільки написано: «Яка згода в Христа з белійяаром (дияволом)?» (2Кор. 6:15). Це – НЕ ВЛАДА! Скажіть, терористи, що узяли заручників у Беслані, які мали абсолютну владу стосовно заручників, теж отримали владу від Бога? Звісно, ні. Висновок: Щоб стати справжньою «владою» необхідно, по-перше, підкоритися Богові. А хто не підкорився – не утверджений Богом – той НЕ ВЛАДА!!!

Наступний текст підтверджує мої слова:

2-е до Коринтян 6:14-15: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?»

Адже деякі «християни» щиро гадають, що Христос насправді «домовився» із слугою сатани Гітлером і дав йому владу убити декілька мільйонів євреїв, поляків, німців і українців. Аналогічно із Сталіним, Леніним, і з будь-яким іншим диктатором.

Далі розглянемо поняття «володар».

Цитую вірш 4: «бо володар Божий слуга, (ЯКЩО СЛУЖИТЬ) тобі на добро».

Друзі! Це головна умова для слуги Божого! Працювати на ТВОЄ благо. Не на своє!

От вона формула, коли «правитель» може стати слугою Божим – якщо працюватиме на благо народу. Хабарник-мер, хапуга-депутат, злодій, у ранзі міністра – не є «слуга Божий» і, відповідно, не є «володар», якому християнин зобов’язаний безумовно коритися! Не обманюйтеся! Так каже Біблія!

А якщо уся вертикаль влади корумпована з верху до низу? А якщо Президент має свій другий таємний бюджет? А якщо діти Президента, користуючись покровительством татка заробляють на алкоголі, розпусті і азартних іграх? Чи на торгівлі зброєю? Хіба це на благо народу? Хіба я маю їх беззаперечно слухатися в подібному випадку? Хіба такі «володарі» є слуги Божі? Скажіть, кати і охоронці в концтаборі були «слугами Божими»? Не обманюйтеся! «Яка спільність у світла з темрявою?» – каже Біблія.

І ще. У вірші 3 і 4 поняття «володар» безпосередньо пов’язане з іншими християнськими поняттями: «добро і зло». Вказується, що «володар» твердо стоїть на захисті «добра» в християнському розумінні (поняття добра і зла в країнах з мусульманською і ліберальною ідеологією не відповідає християнському розумінню). Це і є друга обов’язкова умова, за якою ми визначаємо, чи повинні ми коритися таким «володарям». А що коли «земні володарі» протистоять усіма силами Євангелізації суспільства? А якщо земна влада депортує священиків або руйнує церкви? А якщо земна влада заявляє що вона «атеїстична», тобто повністю заперечує Бога? Написано в 1Ів. 2:22: «Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!». От такий вердикт. Нам не треба довго чекати останнього часу, що б побачити антихриста на власні очі. Ввімкніть телевізор. І відповідно питання: На підставі чого ми зобов’язані безумовно коритися антихристу???

А тепер збудуємо правильну схему Божої влади згідно трактування Апостола Павла в Посланні до Римлян у 13-му розділі:

ВИЩА ВЛАДА (у Бога, від Бога) – ВЛАДА (якщо кориться Вищій владі) – ВОЛОДАРІ (якщо на боці добра, у християнському розумінні, і служать не собі, а народу).

Прийти до влади в конкретній державі – це можливо, а стати «владою», визнаною самим Богом і, відповідно, користуватися Небесним Заступництвом і підтримкою християн набагато складніше. Для цього правителю необхідно перемогти власну гордість, визнати Божу велич і підкоритися Божому влаштуванню. Згадаємо древню історію Вавилонського Правителя Навуходоносора, якого сам Бог змусив перемогти власну гордість або історію з Люцифером, який, загордившись, був скинутий на землю. Середньовічна традиція коронації Великих Князів у Королі або Царі мала конкретне значення – визнання Церквою, духовним авторитетом суспільства, світської влади як визнаної Богом.

Наприкінці наведу приклад.

Іван Хреститель – найбільший з усіх пророків. Він жив за часів царя Ірода. Чинними законами того часу були закони Римської Імперії. За цими законами Цар Ірод був представником Римської вертикалі влади. Місцевий диктатор. Сам собі закон. Але за законом Мойсеєвим царю Іроду не можна було брати дружину брата свого собі в дружини. Усі мовчали, навіть первосвященики і єпископи… окрім Івана.

Так, критикуючи земну владу, Іоанн порушив закони Риму… але не Божі. Бо закони Божі вищі за закони влади, яка не покірна Богові. Він був убитий тими, хто «усіма зубами» тримався за свою владу. Він був убитий «земною владою», яка ніколи не була утверджена Богом.

Представники тієї влади НЕ БУЛИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ВЛАДИ, УТВЕРДЖЕНОЇ БОГОМ, і, відповідно вони НІКОЛИ НЕ БУЛИ ВЛАДОЮ.

Дамо відповідь на найголовніше питання: «Чи всяка влада від Бога?» Відповідь: «Ні. Не всяка. Тільки та влада, яка підкорилася Богу і утверджена Богом, оскільки: «Яка спільність у світла з темрявою?». А гордий, пихатий правитель, що відкидає Бога, переслідує Церкву, корумпований і авторитарний, звісно ж ні».

Як говоритися: «Всяка влада «ВІД» Бога, а ми «До» Бога!»

Автор: Георгій Дмітрук

Попередній запис

Розділ XXVII

Наступний запис

Розділ перший