В єпископа Дінга, одного із засновників і лідерів Триєдиного Патріотичного Руху, з часом зовсім змінилися погляди на домашні церкви, розвитку яких він колись противився.
– Ми не можемо пояснити Конституцію таким чином, щоб люди зрозуміли, що вони мають право на віросповідання тільки в церквах, але не по домівках.
Повідомляли, що він також говорив:
– Поки Самуїл Лем вільно проповідує в Гуанчжоу, можна бути впевненими, що християни мають повну свободу в Китаї.
Хоча Самуїл Лем цінував явне послаблення тиску з боку тих, хто колись чинив опір його служінню, він продовжував діяти незалежно.
– Господь попередив мене: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині – хижі вовки».
Коли відвідувачі з Заходу запитували Самуїла про ТПР, він відповідав:
– Я не кажу, що всі в «Триєдності» є вчителями помилкового вчення. Я тільки хочу сказати, що наше покоління невільне від лжепророків, як невільне було від лжепророків покоління Нового і Старого Заповітів. Петро писав: «А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві». Коли ми намагаємося підвести Писання, щоб воно збігалося з досягненнями сучасної науки і політики, ми легко можемо потрапити під вплив «помилкового вчення». Багато чого в Біблії дивно збігається з досягненнями науки. Перш за все, і це найголовніше, Біблія заявляє про вічні наміри Бога прийняти всіх людей, що гинуть, у Свою родину як дітей через віру в Христа! Викриття лжепророків не є недоброю справою, навпаки, було б гірше, якби наша паства повернула глухе вухо і сліпе око на заяви і діяльність, що суперечать Святому Письму! Самуїл Лем готовий заплатити будь-як ціну, щоб залишитися вірним, наскільки він розуміє, Писанню.
Деякі спостерігачі з євангельських церков дорікали йому:
– Ми не повинні судити інших і обвинувачувати їх у тому, що вони лжепророки, але повинні прагнути до єдності і взаємної любові.
Один лідер з Гонконгу висловився в такий спосіб про Триєдиний Патріотичний Рух:
– Протягом багатьох років у Триєдиному Патріотичному Русі були добрі лідери і добрі пастори. Фактично ми можемо розрізняти три рівні цієї організації. Перший: є багато віруючих, які хочуть відвідувати церкви щонеділі і одержувати наставляння на основі Писання. Другий: є багато пасторів, які поділяють бачення Самуїла Лема, але заради своїх церков залишаються в «Триєдності». І третій рівень: лідери Триєдиного Патріотичного Руху. Протягом багатьох років вони подорожували по світу, служачи офіційними представниками китайських християн. Але чи народжені вони згори? Їх розсудить Господь. Я просто хочу сказати, що більшість із них були скоріше політиками, аніж християнами!
Чи відправляв Триєдиний Патріотичний Рух, а не уряд, таких людей, як Самуїл Лем, до в’язниці? Єпископ Дінг особисто визнав, що було зроблено багато «серйозних помилок», особливо на початку існування організації.
Коли Самуїла Лема запитали про те, яким він бачить майбутнє Церкви Китаю, він відповів:
– Особисто я вважаю, що ми й надалі будемо мати свободу в Китаї. Уряд уже зробив висновок, що християни є гідними громадянами країни. Я ніколи не був втягнутий у політику і хочу, щоб так було й у майбутньому. Але я буду постійно наставляти своїх парафіян у тому, щоб вони були добрими «Даниїлами», підкорялися законам держави, були шановними і гідними довіри членами суспільства.
Коли протести студентів поширилися і на Гуанчжоу, студенти звернулися до пастора Лема, церква якого на 60 відсотків складалася з молоді, за порадою. Він їм навів приклад Даниїла.
– Християни повинні підкорятися уряду. Згадайте, що Даниїл підкорявся законам Вавилона доти, доки цар не заборонив йому молитися. Тоді він підкорився вищій владі, закону Бога. У Посланні до римлян Павло писав: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога».
Один церковний лідер з Азії сказав про Самуїла Лема так:
– Кожну хвилину свого життя Самуїл думав про те, як розширити Царство Боже, як підняти молодих лідерів, як залучити їх до вивчення Слова й до праці. Він є консервативним євангельським служителем з добре збалансованим навчанням, який головним у житті вважає суворе дотримання викладеного в Біблії. Він є унікальним мужем Божим у сучасному Китаї! А кращі сторінки історії його служіння ще повинні бути написані!
У жовтні 1989 року Самуїл Лем ще раз згадав про недовговічність свого життя. Протягом останнього місяця він страждав від сильного головного болю, тому ліг у лікарню на обстеження. Коли рентген не показав ніяких відхилень, Самуїла виписали.
– Господь поклав мені на серце проповідувати про хрищення Святим Духом, – сказав він. – Я ще раз хочу підкреслити, що всі віруючі повинні пройти це хрищення, але через гріх і байдужість нам необхідно пройти очищення і знову сповнитися Духом Святим.
У суботу, 9 жовтня, він проповідував такій великій аудиторії, що люди змушені були стояти на вулиці. Тієї ночі Самуїл не міг заснути. Вранці він повинен почати основну тему наступного тижня, яка буде повторюватися в середу і суботу.
– Господи, – молився пастор Лем, – я такий слабкий. Я не можу проповідувати.
У неділю вранці, довіряючи Господеві, що Він дасть йому силу, Самуїл ледве увійшов у залу. Під час співу його тіло наповнилося силою. Він знову зміг проповідувати так само успішно, як і раніше. Усвідомлюючи свій вік і свою слабкість, Самуїл почав більш обережно планувати на майбутнє. Пастор готував служителів, які змогли б замінити його, а також працював над тим, щоб підготувати красномовного юнака, котрий зміг би взяти на себе відповідальність за церкву.
Коли Самуїл отримав офіційне повідомлення про те, що влада збиралася обновити вулицю Да Ма Цан, замінивши старі будівлі новобудовами, він сказав:
– Не звертайте уваги. Що б не відбувалося, ми повинні цілковито присвятити себе служінню Господеві, і Він Сам освітить шлях перед нами.
Представники влади завірили Самуїла, що церква і служителі можуть переїхати в будинок №48 біля Чжонг Шан, 6. І вони все відшкодують. Йому також пообіцяли, що церква зможе повернутися в новий будинок на Да Ма Цан за три-п’ять років.
Тим часом ремствування опозиції продовжувалось. Коли церква збиралася христити більше сотні кандидатів, поширилися чутки, що опозиція спробує перешкодити проведенню служіння.
Самуїл попросив усіх віруючих молитися про це, і Бог позбавив їх усякого втручання. Лем продовжував періодично зустрічатися з міліцією. Він намагався не сваритися з владою, наскільки міг, і з деякими службовцями майже заприязнився. Його сміливість, поєднана з вродженим почуттям такту і ввічливості, давала йому можливість займати особливе становище серед державних службовців і церковних лідерів.
У Самуїла Лема не було якоїсь великої стратегії для Китаю і для Безіменної церкви. Його не охоплювало почуття величі, і він явно не вважав себе другим Ванг Мінгдао. У нього не було мережі радіостанцій, не було телеаудиторії. Він дуже рідко їздив в інші міста з проповідями. Але коли він стояв за кафедрою на Да Ма Цан, 35, його вплив поширювався на всю країну. Сотні запитів на брошури і касети з його проповідями надходили з різних куточків Китаю.
– Надішліть нам ще, дорогий брате, – писав один чоловік з північного Китаю. – Вчення Біблії ніколи не доходили до нашого розуму з такою ясністю, як через ваші тлумачення Святого Письма, які ми слухали на касетах!
Самуїл закликав усіх християн практикувати священицтво віруючих, проповідувати Слово, і не тільки з кафедр, але й на заводах, на ринках, на вулицях.
– Якщо ви знаєте, що ви спасенні, – говорив пастор Лем віруючим своєї церкви, – тоді ви повинні донести Євангелію тим, які не спасенні, і ви це знаєте!
Формула була простою і діючою.
Наприклад, молода людина з церкви Самуїла працювала на підприємстві, де крім нього ще працювало сто осіб. Коли робітники довідалися про нову віру юнака, вони почали насміхатися з нього, що могло ускладнити його стосунки з колегами по роботі. Але він ніяк не реагував на їхні дошкульні слова. Пастор Лем знав, що його супротивники тільки й чекали, щоб він почав їм «проповідувати», щоб потім сповістити про це начальству. Юнак просто жив благочестивим життям. Він приймав глузування з посмішкою. Якщо комусь потрібна була допомога, він допомагав. Хлопець виявляв співчуття і милосердя до тих, хто переживав труднощі.
Так мало-помалу він виявив робітникам свого Господа, Який через Своїх послідовників «запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці». Незабаром робітники підприємства почали приходити до молодого християнина за допомогою. Обережно він свідчив їм про свою віру і запрошував на служіння на Да Ма Цан, 35. У результаті більше третини робітників цього підприємства стали християнами.
Самуїл міг бачити Божі благословення не тільки у своєму служінні, але й у своїй родині. Дві його сестри щораз більше допомагали йому в служінні. Його дочка Анна та и чоловік, його син Єнох і його дружина стали утвердженими у вірі і зростаючими в Господі віруючими. Син Анни Сіон став активним християнином, хоча був ще підлітком; брала участь у служінні і його молодша сестра Сі Ун.
З роками Самуїл усе більше переконувався в тому, що жнива Китаю – це тільки початок, а не завершення суверенного наміру Бога. Із пробудження, що охопило студентів із 1943 по 1948 роки вийшов рух «Назад в Єрусалим». Концепція його створення полягала в тому, що апостол Павло поширював Євангелію на захід до Європи більше, ніж на схід до Азії. Добра Новина кільцем облетіла земну кулю через усю Європу, Америку, країни Тихого океану і, нарешті, досягла Сходу. Сьогодні багато китайських християн вірять, що вони є останньою заключною ланкою у всесвітній Божій стратегії проповіді Євангелії. Вони вірять, що китайська Церква завершить кільце проповіді Євангелії по всьому світі. Китайські віруючі будуть інструментом Бога для євангелізації Ізраїлю!
І не тільки тут, у Китаї, але на всім світі, – говорив Самуїл Лем своїй церкві, – діти Божі повинні бути готові до повернення Христа. Гроші і пристрасть до земного – для невіруючих. «Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній, – читаємо ми в Посланні Якова. – Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!»
У бесідах з відвідувачами з Заходу Самуїл Лем зрозумів, як захлинаються церкви в багатих країнах від секуляризму і матеріалізму.
– Ви не можете вітати повернення нашого Господа з такою церквою, – говорив він люб’язно. – Християни повинні покаятися! Як жахливо ухилитися від активного християнського життя, як Лаодикійська церква!
Коли християни пропонували Самуїлу поїхати на Захід і допомогти охололим церквам, він відповідав:
– Я тільки один член Тіла Христового. Щоб сучасна церква змогла пережити пробудження, безліч християн повинні відмовитися від світу і присвятити усе своє життя служінню і слухняності Богові.
Служіння і слухняність Богові!
Тільки цієї фрази досить, щоб описати роль Самуїла Лема в наданні допомоги християнам у підготовці до повернення Господа. Ця маленька і лагідна людина виявила як «незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити».
Воістину смиренна людина!
Але безстрашний, як Агнець!
