Вірність – моральний атрибут Божого характеру. Кожна книга як Старого, так і Нового Заповітів повчає, що Бог є вірний. Для прикладу розгляньмо деякі вірші з різних книг Біблії про Божу вірність.
У Книзі Повторення Закону (7:9) написано: «І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь». У цій же самій Книзі Повторення Закону (32:4) читаємо: «Він (тобто Бог) – Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він» У Книзі Плач Єремії (3:24) написано, що Боже милосердя нове кожного ранку, бо велика вірність Божа, а в Книзі Малахії (3:6) знаходимо: «Бо Я, Господь, не змінююся…» Це значить, що Бог є незмінний у Своїм Слові, у Своїх постановах, Він є вірний Своїм обітницям.
Апостол Павло вчить вірних свідомости про Божу вірність в часі спроб. Так у 1 Посланні до Коринтян (10:13) читаємо: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її». У 1-му Посланні до Солунян (5:24) читаємо: «Вірний Той (тобто Бог), Хто вас кличе, Він і вчинить оте!», а в 2-му Посланні до Солунян (3:3) апостол запевняє, що «вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого». У 1-му Посланні Івана (1:9) написано, що Бог вірний і праведний, щоб гріхи нам простити та очистити нас від неправди всілякої, але ми повинні визнавати свої гріхи.
Годі перерахувати всі місця Біблії, де написано про Божу вірність. В одних місцях, як прочитано, зазначена Божа вірність словом «вірний», але є багато біблійних оповідань, в яких дуже ясно видно Божу вірність та Його незмінність.
Перед тим, як будемо розглядати Божу вірність до людини на прикладах Біблії, звернімо увагу на значення слова «вірний». Словник української мови подає, що «вірний є той, який заслуговує на довір’я; постійний у своїх поглядах і почуттях; а також вірний відзначається відданістю і незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує». Наш Бог має всі ці атрибути вірности.
Вернімось ще раз до Книги Повторення Закону (31:8): «А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся». Три речі Господь обіцяє, коли ми ходимо за Його волею: 1. Він піде перед нами, тобто попровадить нас. 2. Не опустить. 3. Не покине. Чого ще можемо бажати? Коли Господь чинить це, то Він є цілком вірний. Ця свідомість Божої вірности є для нас великою допомогою, щоб безпечним почувати себе перед Господом, як перед особою і другом. Ми повинні бути певними Божої вірности.
Бог часто дає для нас якісь завдання, протилежні тому, чого ми бажаємо або чого сподіваємося. Часом Бог бажає, щоб ми робили те, що для нашого розуму здається нелогічним. Такі завдання ми можемо виконати тільки тоді, коли цілком певні Божої вірности. Коли Бог говорить до нас в якійсь особистій справі, ми маємо бути певні, що то говорить Бог, і довіряти, що Він це виконає. Коли Бог ще не виконав Своєї обіцянки, ми мусимо з терпеливістю чекати на той час, коли це станеться, прославляючи Його з вірою. Власне це підкреслює апостол у Посланні до Євреїв (6:12), «щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю».
Бог є вірний і Він додержує Своїх обітниць. У Книзі Чисел (23:19) читаємо: «Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?» Немає ані однієї обітниці в цілій Біблії, якої б Господь не виконав (з тих, що мали бути виконані до цієї пори). Коли Бог обіцяє нам, то не на те, щоб нас зводити, але на те, щоб показати Свою вірність.
У Посланні до Євреїв (10:23) написано: «Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв». Можемо непохитно вірити, бо Господь непохитний. Коли ж ми вагаємося, то або не дивимося на Господа або не розуміємо Божої істоти, Його характеру. У Посланні до Филип’ян (4:19) написано: «А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі». У цих словах є усі Божі обітниці. Дуже важливо пам’ятати, що сказав Христос: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6:33). Отож, Господь виповнить наші потреби, якщо ми будемо шукати Його Царства, і не тільки Царства, але і Його правди. Люди дуже часто забувають про праведність, про правду, а вони є конечні, щоб Господь виповнив наші потреби .
Бог є вірний, а ми часто буваємо невірні. Про це говорить і Слово Боже: «А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!» (2 Тимофія 2:13). Бог є вірний і Його вірність виявляється по-різному. Візьміть для прикладу дорогоцінний камінь, брильянт. Чим більше ви приглядаєтесь до нього, тим більше бачите відблисків світла. Подібно з Богом. Чим більше ми пізнаємо Його, тим більше розуміємо і переконуємося в Його вірності в різних проявах.
Щоб краще зрозуміти Божу вірність, розглянемо деякі приклади із нашого життя. Візьмім страждання, як перший приклад. У 1-му Посланні Петра (4:19) читаємо: «Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному». Багато є християн, які не готові покірливо підпорядкувати себе Господеві, не готові на святе життя і тому «кидають каміння» на тих, які є піддані Богові. І часто ті, які підпорядкували себе Богові, страждають. Послухайте, як учить Боже Слово. Бог є вірний, і Він обіцяв, що ті, які будуть Йому вірні, зазнають переслідувань. Отже, якщо ми страждаємо з Божої волі, то не повинні обурюватися на Бога, бо Він вірний і казав, що будемо переслідувані. Тут важливо зазначити, що ми повинні добре ставитися до особи, яка нас переслідує, бо Господь це допускає. Ми повинні молитися за наших переслідувачів і виявляти любов до них.
Але як це можливо? – запитаєте ви. Це є можливим тільки тоді, коли наші духовні очі будуть звернені на Бога і ми усвідомлюватимемо, скільки Він простив нам. І вкінці Бог виправдає нас, така є обітниця Божа, але ми не сміємо самі себе виправдувати, а передати всю справу Богові. Можливо, Бог нас буде вчити терпеливости і ми маємо чекати навіть роками, але Він є вірний, Він є нашим адвокатом і своєчасно нас виправдає.
Як другий приклад проявлення Божої вірности в нашому житті візьмім безпечність. Коли ми переконані в Божій вірності, то почуваємо себе безпечними і певнішими. В 1-ій Книзі Самуїла, у 1-му розділі, описується, як Бог «замкнув утробу» Анни. Бог мав якусь ціль для цієї жінки. Ім’я Анна означає «ласка». І власне через ласку Божу Анна успішно перенесла всі випробовування, вона не обурилася на Бога, хоч тяжко було терпити ганьбу. (В ті часи було великою ганьбою бути безплідною). І крім того, її суперниця Пеніна рік у рік розпалювала гнів в Анни і докучала їй. Але кінець кінцем Бог винагородив терпеливість Анни трьома хлопчиками і двома дівчатками. Анна була безпечна в Божій вірності. Бог ніколи не здержує від нас чогось просто для того, щоб ми того не мали. Власне, диявол хоче, щоб ми так думали про Бога. Боже серце має тільки одне бажання – благословляти і обдаровувати нас Своїм добром. Коли Він нам чогось відмовляє, то тільки тимчасово, щоб навчити нас довірятися Йому, вірити і глибше пізнати, що Його істота це любов. Пам’ятаймо і те, що Бог нас знає краще, як ми знаємо самих себе, і не завжди дасть те, що ми бажаємо (бо то могло б нам зашкодити), але коли не дасть одного, то дасть щедро інше добро. Наприклад, розумний батько не дасть дитині бритву, як іграшку, хоч того вона просить, але дасть щось інше.
Як третій приклад візьмімо випробовування. У 1Кор. 10:13 написано: «Але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її».
Боже Слово ясно вчить, що Бог допускає спроби, і навіть тяжкі спроби, які вимагають довготерпеливости. Випробовування можуть бути безпосередньо через диявола, як Ісус був випробовуваний у пустелі, або через інших людей чи обставини. Часом проби можуть тривати довго, але «вірний Бог…» бажає нас навчити, як Його ласка може звільняти нас. У Своєму Слові Господь навчає нас, як треба переносити спроби. Він показує нам, як Його ласка діє в нас. Бог обіцяє також звільнити нас, коли ми не зможемо зносити спроб. Часто Бог дає таки спроби, щоб навчити нас бути покірливими і вірними Богові, бо хто ж ми, щоб не вірити Богові? Однак, як часто ми сумніваємося, як часто ми буваємо засліплені гордістю, що є гріхом в очах Божих…
Через випробування Бог бажає, щоб ми зобачили своє серце так, як Він його бачить, і щоб ми ненавиділи гріх. Коли ми хворі, Бог часто уздоровлює нас. Але завжди треба дивитись на цілість Божого пляну щодо кожного з нас. Отож, коли ми хворі, потрібно питати Господа, що Він бажає показати або сказати через цю недугу? Можливо, Бог хоче переконати нас, щоб ми вірили в Його оздоровлюючу силу?
І четверте, застановімося над Божими вимогами, які Він ставить нам. Часами ці вимоги здаються нам неможливими, незвичайними, незрозумілими і непосильними. У 1-му Посланні до Солунян (5:24) написано, що «вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!». Ніколи Господь не поставить нас у такі обставини, в яких забракло б для нас Господньої сили. Ми завжди можемо сказати Господеві: Ти, Боже, доручив мені оцю «неможливу» справу, а тепер від Тебе залежить, щоб у мене було досить Твоєї сили, щоб успішно її виконати».
Господь обіцяє освячувати нас. Написано: «А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!» Ми можемо бути такі святі і непорочні, як цього самі бажаємо. Коли ми не освячуємося, то це не є Божа вина. Він обіцяв нас освячувати, але коли в нас мало бажання бути освяченими, то ми повинні просити Господа, щоб Він дав подостатком цього бажання.
На закінчення цієї теми бажаємо пригадати, що говорив цар Давид про Божу вірність. У Псалмі 89:2 читаємо: «Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!».
Коли ми самі в особистому житті досвідчуємо Божу вірність, тоді непотрібно буде змушувати нас, щоб ми співали про «вірність Божу». Тоді ми самі залюбки будемо звіщати людям про цю велику Божу вірність. Ми можемо просити Господа, щоб Він і в ці дні нашого життя показав нам Свою вірність у новий, незнаний нам спосіб, і тоді ми будемо свідчити про Божу вірність не на підставі прикладів, які сталися десятки років тому з певними людьми, а на підставі власного досвіду з вчорашнього і сьогоднішнього дня. Бог є вірний. Нехай Він допоможе і нам бути вірними Йому.