Писання попереджає: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема» (Псалми 145:3). Але Господь через пророка дає обітницю: «І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті» (Єзекіїля 36:26).
Безсилля закону. Наскільки благими не були б закони, вони ніколи не стануть перешкодою для зла в серцях людей. Які надії не покладали б ми на чергові вибори, вони не змінять характер народу. Можна лише здогадуватися, які б були результати референдуму щодо встановлення верховенства права, якби вдалося зорганізувати такий у Содомі та Гоморрі! Наївно вважати, що хороше законодавство й соціальні реформи можуть змінити суспільство, якщо при цьому люди, які його складають, залишаться такими ж, як і раніше. Переміни сердець – не результат, а причина пробудження в суспільстві.
Ізраїль мав найкращий Закон із усіх народів (див. пункт 1.1). Але це не заважало йому постійно ухилятися від Господа. Тільки Божа благодать, що дарується через віру в Христа Ісуса, дозволяє народу приносити плід, гідний його справжнього призначення. Апостол пише: «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували» (Ефесян 2:8-10). У цьому – виконання стародавнього пророцтва: «…Ось отой заповіт, що з домом Ізраїля після тих днів, говорить Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом» (Єремії 31:33, пор. Євреїв 8:10).
Сила закону. Закони, проте, сприяють формуванню моральної свідомості суспільства. Мудрість, що накопичується поколіннями, свідчить: «Праведність люд підіймає, а беззаконня – то сором народів» (Приповісті 14:34). Думка ця пронизує все Писання:
- «Коли сила турбот у моїм серці, – твої втіхи розвеселяють мою душу. Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?» (Псалми 93(94):19-20, пер. Івана Хоменка).
- «Бо не оставить палицю грішних над жеребом праведних, щоб праведні не простягнули в беззаконні своїх рук» (Псалми 124(125):3, пер. Рафаїла Турконяка).
- «Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі» (Ісаї 10:1, пер. Івана Хоменка).
Завдяки цьому Закон Мойсея, будучи заснований на принципі справедливості, не лише служив свідченням близькості Господа до Свого народу (Повторення Закону 4:7-8), а й виконував роль виховника до Христа (Галатів 3:24).