Оскільки ти старанно бажав знати (нижче) запропоновану тобі від мене науку, улюблений мій брат Феофіле, то я визнав благим, рясно черпаючи від священного джерела, від самого Священного Писання, представити очам твоїм те, про що запитуєш, щоб ти, не лише почувши це, зрадів, але потім, дослідивши самі речі, за усе міг прославити Бога. Нехай буде тобі це від нас напуттям у цьому житті, щоб ти для багатьох важкозрозуміле і важкосприятливе, узявши з готового слова, посіяв на просторі твого серця як би на огрядній і чистій землі.
Цим ти осоромиш і тих, хто опирається і виступає проти рятівного слова. Але дивися, не передавай цих слів невірним і насмішникам (чимала буде небезпека), але повідомляй їх благочестивим і вірним людям, що хочуть жити свято і праведно, із страхом. Недаремно блаженний апостол, повчаючи Тимофія, каже: «О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання, віддавшись якому, деякі ухилились від віри» (1Тим. 6:20-21). І ще: «Отже, зміцнюйся, сину мій, у благодаті Христом Ісусом, і що чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які були б спроможні й інших навчити» (2Тим. 2:1-2). Отже, якщо блаженний апостол з обережністю передавав те, що не усім можна було знати, провідячи духом, що «не в усіх є віра» (2Сол. 3:2), наскільки на більшу небезпеку наражаємося ми, якщо нерозсудливо і аби як передаватимемо слова Божі нечестивим і негідним людям.