як вони описані в Даниїла і Павла
З того, що буде при антихристові, видно, що він, будучи відступник і розбійник, хоче, щоб поклонялися йому, як Богові, і, будучи раб, хоче, щоб його проголошували царем. Він, отримавши усю силу диявольську, прийде не як цар праведний і законний, що перебуває в покірності Богові, але як нечестивий, неправедний і беззаконний, як боговідступник, лиходій і людиновбивця, як розбійник, що повторює в собі диявольське Боговідступництво; він усуне ідолів, щоб вселити, що він сам Бог, але себе звеличить як одного ідола і в собі самому зосередить різноманітну хибу, що стосується інших ідолів, щоб ті, які за допомогою різних мерзенностей поклоняються дияволові, служили йому за допомогою цього ідола: про нього Апостол у Другому посланні до солунян так каже: «Поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі, який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме» (2Сол. 2:3-4).
Апостол ясно показує його боговідступництво і що він звеличуватиметься вище усього званого Богом або святинею, тобто вище за всякий ідол, бо звані в людей боги не суть боги, і що він тиранічно [насильством, погрозами] намагатиметься видати себе за Бога.
Крім того (Апостол) відкрив і те, що в Єрусалимі храм був зведений за розпорядженням істинного Бога. Бо сам Апостол від своєї особи нікого не називав Богом, окрім істинного Бога, Отця Господа нашого, за велінням Якого зведений Єрусалимський храм з наведених причин: у ньому сидітиме супротивник, намагаючись видати себе за Христа, як і Господь каже: «Коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, – хто читає, нехай розуміє, – тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори. І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого… Бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде» (Мф.24:15-17,21).
Даниїл ж відносно кінця останнього царства, тобто десяти останніх царів, між якими розділиться царство їх і на яких прийде син погибелі, каже, що у звіра виростуть десять рогів і в середині їх виросте інший маленький ріг і що три роги з перших будуть винищені. Він каже: «І ось, у цьому розі були очі, як очі людські, і вуста, які говорять зарозуміло, і який на вигляд став більшим за інші. Я бачив, як цей ріг вів битву зі святими і переборював їх, доки не прийшов Ветхий днями, і суд даний був святим Всевишнього, і настав час, щоб царством оволоділи святі» (Дан. 7:8,20-22,23-25). Потім у поясненні видінь сказано йому: «Звір четвертий – четверте царство буде на землі, відмінне від усіх царств, яке буде пожирати всю землю, топтати і скрушати її. А десять рогів означають, що з цього царства постануть десять царів, і після них постане інший, відмінний від попередніх, і принизить трьох царів, і проти Всевишнього буде говорити слова і пригнічувати святих Всевишнього; навіть мріятиме відмінити у них святкові часи і закон, і вони віддані будуть у руку його до часу і часів і напівчасу», тобто на три роки і шість місяців, протягом яких він царюватиме на землі.
Про нього і Апостол Павло в Другому посланні до солунян, показуючи також і причину його пришестя, так каже: «І тоді відкриється беззаконник, якого Господь Ісус уб’є духом уст Своїх і знищить явленням пришестя Свого. Його ж пришестя, за дією сатани, буде з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими, і з усякою оманою неправди тих, які гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого спасіння. І за це пошле їм Бог дію омани, так що вони віритимуть неправді, і відтак будуть засуджені всі, що не увірували істині, а полюбили неправду» (2Сол. 2:8-12).
І Господь те саме казав невіруючим Йому: «Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете» (Ін. 5:43), під «іншим» розуміючи антихриста, який чужий Господу: він є «неправедний суддя», про якого сказано Господом, що він «Бога не боявся і людей не соромився» (Лк. 18:2 і наст.), до якого удалася вдова, що забула Бога, тобто земний Єрусалим, про помсту ворогові. Це і зробить він під час свого царства: переселить царство в це місто і сяде в храмі Божому, спокушаючи тих, хто поклоняються йому, неначе він Христос.
З усього цього відкриваються не лише подробиці боговідступництва і справи того, хто відновить у собі усю диявольську хибу, але і те, що один і Той же Бог Отець, сповіщений пророками і відкритий Христом. Бо, якщо Господь підтвердив пророцтва Данила про кінець, кажучи: «Коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом» (Мф.24:15), – ангел же Гавриїл пояснив Даниїлу видіння, а він є архангел Творця світу, що благовістив Марії видиме пришестя і втілення Христове, – то очевидно, що Один і Той же Бог, що послав пророків, і що обіцяв Сина, і що призвав нас до пізнання Його.