„Лідерство – це здатність дістатися з місця нашого нинішнього перебування в місце призначення“. Стів Чолк
Світові необхідні лідери. Щоб переконатися в цьому, згадайте, наприклад, яким болючим був процес обрання нового генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй або процедура обрання президента США та президента вашої країни. Більшість місіонерських організацій страждають від нестачі лідерів: чоловіків і жінок. Світові так необхідні християни, готові взяти на себе відповідальність керівників не заради честі та винагород, а з метою послужити своєю обдарованістю Тілу Христовому.
Незабаром, особливо у місцевих церквах, лідерами стануть ті, хто про це сьогодні навіть не мріє. Однак бути лідером удома, в середовищі, де ви живете – найважче. А тому церквам необхідно звертати більше уваги на підготовку керівників, як літніх, так і молодих. Я часто згадую про те, що керівники Солунської церкви, з якими листувався Павло, перебували у вірі лише кілька тижнів. Отож, навчання варто розпочати з молодих. Якою силою володіла б церква, якби ми змогли поєднати вчення, здатне створити динамічних духовних лідерів, з баченням, про яке йдеться в Книзі Дій, 1:8. Тоді церква зробила б величезний стрибок у питанні всесвітнього місіонерства. Нам так необхідні лідери, здатні „мобілізувати Божий народ на місіонерське служіння, повне пригод та відкриттів“ (Пол Бізлі-Муррей, „Заклик до досконалості“). Нехай Бог подарує їх нам!
Сповнюйтесь Духом
У переважній частині цього розділу йтиметься про жорстоку ситуацію з лідерством, яка нині склалася в церкві та в місіонерстві. І все ж я не завершу тему, не нагадавши про величне джерело сил, мудрості та енергії, яким є для християнських лідерів Ісус Христос. Лідерам необхідно докладати щонайбільше зусиль для невпинного духовного зростання і невідхильного ходіння з Богом. Для лідера нема нічого важливішого, ніж закласти міцні підвалини свого духовного життя і постійно зростати. Лідер повинен уміти робити це не лише сам, але й допомагати іншим людям зростати й ставати все більш подібними до образу Господа Ісуса Христа, одночасно враховуючи обставини, які супроводжують життя та роботу цих людей у найрізноманітніших організаціях і рухах, створених Богом для спільного виконання мети всесвітньої євангелізації.
Дж. Освальд Сандерс назвав розділ про Святий Дух у своїй книзі „Духовне лідерство“ „Необхідна умова“. У ньому автор стверджує, що надзвичайно добре, якщо духовний лідер має чимало позитивних якостей, утім лише одна з них є не замінимою – це сповнення Святим Духом. Я переконаний у необхідності більше навчати наших лідерів про роль Духа і Його роботу з Божими дітьми. Кожна людина повинна знати, що щоденне пізнання Святого Духа – це привілей і що саме Він звеличує Господа Ісуса і є верховним правителем нашого життя. Таке сповнення впливає не лише на наші емоції та внутрішнє духовне життя, але й на якість нашого повсякденного життя (див. Гал. 5:22-25), а також планування і розвитку стратегії християнської праці. Книга Дій чітко вказує на те, що саме Святий Дух керує місіонерською роботою.
- „Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі“ (Дії 1:8).
- „Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх“ (Дії 13:2).
Книга Дій однозначно каже, що ті, хто очолює християнське служіння, повинні сповнюватися Святим Духом. Дж. Освальд Сандерс пише:
„Книга Дій чітко свідчить про те, що всі лідери, які справили значний вплив на християнський рух, були сповнені Святого Духа. Про того, Хто звелів Своїм учням залишатися в Єрусалимі доки вони не сповняться силою згори, відомо, що Він і Сам був сповнений „Святим Духом і силою “ (10:38). І сто двадцять людей, які перебували в горішній кімнаті, були сповнені Духом (2:4). Петро був сповнений Духом, коли звертався до синедріону (4:8). Степан, сповнений Духом, став яскравим свідченням про Христа і помер мученицькою смертю (6:3,5; 7:55). Саме від повноти Духа Павло набув здатність прийняти і нести своє унікальне служіння (9:17; 13:9). Його співпрацівник у місіонерському служінні Варнава також був сповнений Духом (11:24). Потрібно бути сліпим, щоб не помітити, що сповнення Святим Духом було головним критерієм і ознакою духовного лідера“ („Духовне лідерство“).
Багато хто тужить за тим завзяттям, яке було в них на початку шляху при сповненні Святим Духом. Однак, як стверджує автор книги „Невидима битва“, зникнення завзяття може бути і знаком того, що людина виросла з початкової стадії. Якщо ви збираєтесь стати духовним лідером, вам необхідна зрілість. Слід виробити постійну звичку дозволяти Духу направляти вас у щоденних справах і планах. Про це і йдеться в Книзі Дій. Звертання до Святого Духа за баченням має стати для вас щоденною процедурою, але ніяк не невпинним пошуком нових „відчуттів“.
Чимало людей вважають, що їм потрібні свіжі відчуття, а тому їздять із однієї конференції на іншу. Звичайно ж, я не заперечую можливості особливих переживань у наших стосунках із Богом, втім кожному з нас необхідно створити так звану „програму постійного духовного росту“, про яку розповідає Ральф Шалліс у своїй книзі „Відтоді й надалі“. Коли Бог спас вас і дав Святого Духа, Він ніби кинув на ваше поле м’яч. А тепер Він чекає, що ви відіб’єте його. Наведу й іншу аналогію: може, Бог закликає вас, як колись Неемія закликав ізраїльський народ „стати й збудувати!“ (Неем. 2:18).