Текст для проповіді: “Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає. Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді – повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!” (Марка 4:26-29)
Дорога Церкво, народе Божий!
Це благословення свідчить нам, що ми знаходимося під владою та благословенням Отця нашого Небесного та Сина Його. Це благословення є одним із улюблених благословень апостола Павла. У цьому благословенні ми бачимо, що Царство Боже, Царство Небесне і Царство Христлве є тотожними. Нам важливо це розуміти, коли ми читаємо Біблію.
Перш за все, я поясню вам, чому Царство Небесне і Царство Боже – це одне й те саме в Новому Завіті. Євангеліст Матвій вживає ці вирази як взаємозамінні, і особливо яскраво це видно в цих словах Христових: “А Ісус сказав Своїм учням: Запевняю вас, що важко багатому ввійти в Царство Небесне. І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже” (Матвія 19:23-24). Причина цього проста: благочестиві євреї не хотіли вимовляти Боже ім’я даремно, щоб у них не було спокуси випадково згадати ім’я Боже, коли вони говорять про Бога. Вони говорили не “згрішив перед Богом”, а “згрішив перед Небом” (Луки 15:21) або просто казали не Бог, а “Благословенний” (Марка 14:61). Навіть зараз ми можемо побачити серед юдеїв цю традицію.
Також ми бачимо, що Ісус говорить про Своє Царство і Царство Сина Людського. Апостоли говорять що Бог переніс нас у “Царство Свого улюбленого Сина” (Колосян 1:13), а апостол Петро говорить про “вічне Царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа” (2-е Петра 1:11). Ми не повинні думати, що Ісус говорить про якісь інші царства, відмінні від Царства Божого, бо апостоли не розрізняли владу Отця і Сина. Сам Христос свідчив, що Він чинить волю Свого Батька, і Дух Святий, що виходить від Отця, доносить нам слово Його Сина. Тому апостоли ясно свідчать, що немає різних царств у Господі, але є тільки одне Царство – “Христа і Бога” (Ефесян 5:5) або “Царство нашого Господа та Його Христа” (Об’явлення 11:15). Апостоли не сумнівалися в словах Ісуса: “Я заповідаю вам, як заповідав Мені Отець Мій, Царство” (Луки 22:29).
Це Царство Христа і Бога з’явиться наприкінці днів після суду Божого. В Євангелії від Матвія ми знаходимо алегоричний опис цього суду: “і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч. Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!” (Матвія 25:32-34) Тут Ісус називає Себе Царем, Який чинить суд, щоб вибрати гідних жити в Царстві. А вибраних називає: “благословенні Мого Отця”. Як бачимо, тут Царство Христове втілює волю Отця та Його благословення, тобто Царство Христа і Царство Його Батька – це одне й те саме.
Звісно, так і є, адже Ісус прямо сказав: “Я і Отець – ми одне!” (Івана 10:30) І Слово Боже не можна відділити від Бога та Його Духа. В Писанні не може бути жодних протиріч, коли воно говорить про Царство як пряме правління Бога на землі та Царство як дію Святого Духа. Немає сумнівів у тому, що Ісус говорив про певний час, коли всюди на землі настане Царство Боже, і Бог “обітре кожну сльозу” (Об’явлення 21:4). У той же час, Царство Боже – це втілення повноти влади Божої, влади, не тільки пов’язаної з простором чи матерією (адже все й так існує, завдяки милості Божій), але насамперед, це влада Божої істини та любові. Невипадково Апостоли говорили: “хто перебуває в любові, перебуває в Бозі” (1-е Івана 4:16).
Тому, коли ми говоримо про Царство Боже – владу Бога, ми, перш за все, говоримо не про матерію, не про землю, а про людей та їх бунт проти Бога. Ми говоримо про жертву Сина Людського, яка очищає серця людей, роблячи їх слухняними Богові. Тому під час бесіди з Никодимом Ісус дає йому дивовижну відповідь: “Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства!” (Івана 3:5). Для євреїв Царство Боже, насамперед, було встановленням прямого правління Бога на землі, але Ісус наголошує, що Царство Боже, яке буде Царством святості, насамперед вимагає того, щоб, за словами Мойсея, це було Царство царів та священиків. А це можливо лише тоді, коли людина буде освячена Богом, адже священики, за тілом, могли бути обраними з дуже вузького кола. Мойсей говорить про те, що всі в народі Божому повинні бути сповнені Святим Духом і бути пророками.
Щоб це могло здійснитися, має статися диво. Тому чудесним чином у діви Марії народжується Син від Духа Святого. Тому безгрішним Сином Людським, якого звинувачує Закон за гріх Адама, приноситься спокутна жертва. Тому ми сьогодні, приймаючи цю жертву і віруючи в Божого Сина, приймаємо прощення, народжуючись від води і Духа. І вже сьогодні Царство Боже, як влада Бога, Його Слова та Духа, діє в нас разом із вірою та любов’ю. І сповняються слова: “Адже Царство Боже – не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі” (Римлян 14:17).
Коли учні попросили навчити їх молитися, Ісус заповідав їм казати так: “Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь]” (Матвія 6:9-13).
У цій молитві Ісус навчає учнів про Царство Боже. Це Царство ще не з’явилося, бо Божа воля не прийнята людьми на землі, але Бог простягає Свою владу на все, що нас оточує, навіть на наше харчування – земне життя повністю залежить від Нього. Влада Бога в нашому житті може здійснитися лише через милосердя та перемогу над гріхом. І Бог дарує нам, завдяки Своїй владі та силі, бути гідними Його Царства.
Друзі, весь сенс того, що ми стаємо християнами, приймаючи Хрещення, полягає в тому, що ми повинні належати Божому Царству і бути Його спадкоємцями. Тому Бог очищає наші серця, вкладає в нас Своє Слово і Дух, щоб ми освятилися і були названі Його вівцями – благословенними, гідними перебувати в Його Царстві. Слова Євангелія підбадьорюють нас не перейматися часом приходу Царства Божого. Воно відкриється свого часу. Милістю Божою Царство Боже зростає в нас, і воно твориться Богом у світі.
Нехай благословить і збереже нас Господь силою Свого слова і Духа, силою Своєї любові!
Пастор Владислав Цеханович, 04.02.2024